TEXT 20
VERSO 20
Текст
Texto
мӯд̣га̄ джанмані джанмані
ма̄м апра̄пйаіва каунтейа
тато йа̄нтй адгама̄м̇ ґатім
mūḍhā janmani janmani
mām aprāpyaiva kaunteya
tato yānty adhamāṁ gatim
Послівний переклад
Sinônimos
а̄сурı̄м—демонічні; йонім—види; а̄панна̄х̣—дістаючи; мӯд̣га̄х̣—нерозумні; джанмані джанмані—народження за народженням; ма̄м— Мене; апра̄пйа—не досягаючи; ева—неодмінно; каунтейа—син Кунтı̄; татах̣—після; йа̄нті—йдуть; адгама̄м—огидної; ґатім— призначення.
Переклад
Tradução
Знову й знову народжуючись серед демонічних форм життя, такі люди, о сину Кунтı̄, ніколи не можуть наблизитись до Мене. Поступово вони опускаються до найниціших форм існування.
Submetendo-se a repetidos nascimentos entre as espécies de vida demoníaca, ó filho de Kuntī, tais pessoas jamais conseguem aproximar-se de Mim. Aos poucos, elas afundam-se na mais abominável condição de existência.
Коментар
Comentário
Відомо, що Бог всемилостивий, однак з цього вірша стає зрозумілим, що Його милість не поширюється на демонів. Тут виразно сказано, що демони життя за життям народжуються в черевах таких самих демонів, і, обійдені милістю Верховного Господа, падають все нижче й нижче, доки, зрештою, не отримають тіло тварини, на кшталт кішки, собаки чи свині. Із сказаного видно, що такі демони позбавлені реальної можливості здобути Господню милість на якомусь із дальших ступенів життя. В Ведах також сказано, що такі люди поступово занепадають й стають свинями та собаками.
В зв’язку з цим можна було б зауважити, що не справедливо проголошувати Господа всемилосердним, якщо його милість не поширюється на демонів. У відповідь на це в Веда̄нта-сӯтрі сказано, що Верховний Господь не відчуває ненависті ні до кого. Те, що асури, тобто демони, опиняються на нижчих щаблях життя, просто є ще одна грань Його милості. Інколи Верховний Господь убиває асурів, однак то є благо для них, тому що, як відомо із ведичної літератури, кожен, кого вбиває Верховний Господь, отримує звільнення. В історії є чимало згадок про асурів, таких як Ра̄ван̣а, Кам̇са, Хіран̣йакаш́іпу, котрим Господь явився в Своїх різних втіленнях, щоб убити їх. Таким чином, милість Божа проявляється і щодо асурів, якщо їм трапиться нагода загинути від Його руки.
Sabe-se que Deus é misericordiosíssimo, mas aqui se vê que Deus nunca é misericordioso com os demoníacos. Afirma-se claramente que as pessoas demoníacas, vida após vida, são postas em ventres de outros demônios, e, não obtendo a misericórdia do Senhor Supremo, descem ainda mais, até que acabam conseguindo corpos de gatos, cachorros e porcos. Afirma-se com clareza que à medida que vivem, tais demônios praticamente não têm oportunidade alguma de receber a misericórdia de Deus. Nos Vedas também se declara que tais pessoas afundam-se gradualmente para se tornarem cachorros e porcos. Neste contexto pode-se então argumentar que Deus não deve ser proclamado como todo-misericordioso já que Ele não é misericordioso com esses demônios. Em resposta a esta questão, encontramos no Vedānta-sūtra que o Senhor Supremo não tem ódio a ninguém. O fato de os asuras, ou demônios, assumirem estados de vida inferior é apenas outro aspecto de Sua misericórdia. Às vezes, os asuras são mortos pelo Senhor Supremo, mas este extermínio também é bom para eles, pois a literatura védica nos ensina que todo aquele que é morto pelo Senhor Supremo se libera. Na história, há exemplos de muitos asuras — Rāvaṇa, Kaṁsa, Hiraṇyakaśipu — aos quais o Senhor apareceu em várias encarnações só para matá-los. Portanto, a misericórdia de Deus é mostrada aos asuras se eles tiverem a sorte de ser mortos por Ele.