TEXT 20
TEXT 20
Текст
Text
мӯд̣га̄ джанмані джанмані
ма̄м апра̄пйаіва каунтейа
тато йа̄нтй адгама̄м̇ ґатім
mūḍhā janmani janmani
mām aprāpyaiva kaunteya
tato yānty adhamāṁ gatim
Послівний переклад
Synonyms
а̄сурı̄м—демонічні; йонім—види; а̄панна̄х̣—дістаючи; мӯд̣га̄х̣—нерозумні; джанмані джанмані—народження за народженням; ма̄м— Мене; апра̄пйа—не досягаючи; ева—неодмінно; каунтейа—син Кунтı̄; татах̣—після; йа̄нті—йдуть; адгама̄м—огидної; ґатім— призначення.
Переклад
Translation
Знову й знову народжуючись серед демонічних форм життя, такі люди, о сину Кунтı̄, ніколи не можуть наблизитись до Мене. Поступово вони опускаються до найниціших форм існування.
Da solche Menschen immer wieder unter den dämonischen Lebensformen geboren werden, o Sohn Kuntīs, können sie sich Mir niemals nähern. Nach und nach sinken sie in die abscheulichsten Formen des Daseins hinab.
Коментар
Purport
Відомо, що Бог всемилостивий, однак з цього вірша стає зрозумілим, що Його милість не поширюється на демонів. Тут виразно сказано, що демони життя за життям народжуються в черевах таких самих демонів, і, обійдені милістю Верховного Господа, падають все нижче й нижче, доки, зрештою, не отримають тіло тварини, на кшталт кішки, собаки чи свині. Із сказаного видно, що такі демони позбавлені реальної можливості здобути Господню милість на якомусь із дальших ступенів життя. В Ведах також сказано, що такі люди поступово занепадають й стають свинями та собаками.
В зв’язку з цим можна було б зауважити, що не справедливо проголошувати Господа всемилосердним, якщо його милість не поширюється на демонів. У відповідь на це в Веда̄нта-сӯтрі сказано, що Верховний Господь не відчуває ненависті ні до кого. Те, що асури, тобто демони, опиняються на нижчих щаблях життя, просто є ще одна грань Його милості. Інколи Верховний Господь убиває асурів, однак то є благо для них, тому що, як відомо із ведичної літератури, кожен, кого вбиває Верховний Господь, отримує звільнення. В історії є чимало згадок про асурів, таких як Ра̄ван̣а, Кам̇са, Хіран̣йакаш́іпу, котрим Господь явився в Своїх різних втіленнях, щоб убити їх. Таким чином, милість Божа проявляється і щодо асурів, якщо їм трапиться нагода загинути від Його руки.
ERLÄUTERUNG: Es ist bekannt, daß Gott allbarmherzig ist, doch hier sehen wir, daß Gott den Dämonen gegenüber niemals barmherzig ist. Es wird hier klar gesagt, daß die dämonischen Menschen Leben für Leben in die Schöße ähnlicher Dämonen gesetzt werden, und weil sie nicht die Barmherzigkeit des Höchsten Herrn erlangen, sinken sie immer tiefer hinab, bis sie zuletzt Körper wie die von Katzen, Hunden und Schweinen erhalten. Es heißt eindeutig, daß solche Dämonen praktisch keine Möglichkeit haben, auf irgendeiner Stufe ihres späteren Lebens die Barmherzigkeit Gottes zu erlangen. Auch in den Veden wird gesagt, daß solche Menschen allmählich so weit hinabsinken, daß sie zu Hunden und Schweinen werden. Hier könnte nun der Einwand erhoben werden, Gott könne nicht als allbarmherzig bezeichnet werden, wenn Er nicht auch den Dämonen gegenüber Barmherzigkeit zeige. Als Antwort auf diese Frage heißt es im Vedānta-sūtra, daß der Herr niemandem gegenüber Haß empfindet. Wenn Er die asuras, die Dämonen, auf die niedrigste Stufe des Lebens setzt, so ist das nur ein anderer Aspekt Seiner Barmherzigkeit. Manchmal werden die asuras vom Höchsten Herrn getötet, doch dieser Tod ist ebenfalls gut für sie, denn aus den vedischen Schriften erfahren wir, daß jeder, der vom Höchsten Herrn getötet wird, Befreiung erlangt. In der Geschichte gibt es viele Beispiele von asuras, wie Rāvaṇa, Kaṁsa und Hiraṇyakaśipu, vor denen der Herr als Inkarnation erschien, nur um sie zu töten. Den asuras wird also die Barmherzigkeit Gottes zuteil, wenn sie das Glück haben, von Ihm getötet zu werden.