TEXT 20
TEXT 20
Текст
Verš
мӯд̣га̄ джанмані джанмані
ма̄м апра̄пйаіва каунтейа
тато йа̄нтй адгама̄м̇ ґатім
mūḍhā janmani janmani
mām aprāpyaiva kaunteya
tato yānty adhamāṁ gatim
Послівний переклад
Synonyma
а̄сурı̄м—демонічні; йонім—види; а̄панна̄х̣—дістаючи; мӯд̣га̄х̣—нерозумні; джанмані джанмані—народження за народженням; ма̄м— Мене; апра̄пйа—не досягаючи; ева—неодмінно; каунтейа—син Кунтı̄; татах̣—після; йа̄нті—йдуть; адгама̄м—огидної; ґатім— призначення.
Переклад
Překlad
Знову й знову народжуючись серед демонічних форм життя, такі люди, о сину Кунтı̄, ніколи не можуть наблизитись до Мене. Поступово вони опускаються до найниціших форм існування.
Ó synu Kuntī, znovu a znovu se tyto osoby rodí v démonských druzích a nikdy se ke Mně nemohou přiblížit. Postupně klesají do toho nejodpornějšího stavu bytí.
Коментар
Význam
Відомо, що Бог всемилостивий, однак з цього вірша стає зрозумілим, що Його милість не поширюється на демонів. Тут виразно сказано, що демони життя за життям народжуються в черевах таких самих демонів, і, обійдені милістю Верховного Господа, падають все нижче й нижче, доки, зрештою, не отримають тіло тварини, на кшталт кішки, собаки чи свині. Із сказаного видно, що такі демони позбавлені реальної можливості здобути Господню милість на якомусь із дальших ступенів життя. В Ведах також сказано, що такі люди поступово занепадають й стають свинями та собаками.
В зв’язку з цим можна було б зауважити, що не справедливо проголошувати Господа всемилосердним, якщо його милість не поширюється на демонів. У відповідь на це в Веда̄нта-сӯтрі сказано, що Верховний Господь не відчуває ненависті ні до кого. Те, що асури, тобто демони, опиняються на нижчих щаблях життя, просто є ще одна грань Його милості. Інколи Верховний Господь убиває асурів, однак то є благо для них, тому що, як відомо із ведичної літератури, кожен, кого вбиває Верховний Господь, отримує звільнення. В історії є чимало згадок про асурів, таких як Ра̄ван̣а, Кам̇са, Хіран̣йакаш́іпу, котрим Господь явився в Своїх різних втіленнях, щоб убити їх. Таким чином, милість Божа проявляється і щодо асурів, якщо їм трапиться нагода загинути від Його руки.
Je známo, že Bůh je dokonale milostivý, ale zde čteme, že nikdy není milostivý k démonům. Je tu jasně řečeno, že lidé s démonskou povahou jsou život za životem posíláni do lůn podobných démonů, a jelikož nezískávají milost Nejvyššího Pána, propadají se níž a níž, až nakonec dostanou těla koček, psů či prasat. Je srozumitelně uvedeno, že tito démoni nemají prakticky žádnou naději obdržet milost Boha v kterémkoliv stádiu dalšího života. Rovněž Vedy o nich uvádějí, že postupně klesají, až se stanou psy a prasaty. V této souvislosti může někdo namítnout, že bychom Boha neměli prohlašovat za dokonale milostivého, když neprojevuje milost těmto démonům. Odpověď na tuto otázku je následující: Ve Vedānta-sūtře nachazíme, že Nejvyšší Pán nechová proti nikomu zášť. To, že umísťuje asury, démony, na nejnižší úroveň života, je jen další projev Jeho milosti. Někdy asury zabíjí, ale toto zabití je pro ně také prospěšné — z védské literatury se dozvídáme, že každého, koho zabije Nejvyšší Pán, čeká osvobození. V minulosti se mnoha asurům — Rāvaṇovi, Kaṁsovi, Hiraṇyakaśipuovi — zjevil Pán v různých inkarnacích právě proto, aby je zabil. Bůh tedy asurům projevuje svou milost, když mají to štěstí, že je zabije.