TEXT 18

Текст

Tekstas

ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
ка̄мам̇ кродгам̇ ча сам̇ш́ріта̄х̣
ма̄м а̄тма-пара-дехешу
прадвішанто ’бгйасӯйака̄х̣

ahaṅkāraṁ balaṁ darpaṁ
kāmaṁ krodhaṁ ca saṁśritāḥ
mām ātma-para-deheṣu
pradviṣanto ’bhyasūyakāḥ

Послівний переклад

Synonyms

ахан̇ка̄рам — оманного его; балам — сили; дарпам — гордині; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; ча—також; сам̇ш́ріта̄х̣—знайшовши притулок в; ма̄м—Мене; а̄тма—у власному; пара—і в інших; дехешу — тілах; прадвішантах̣ — обмовляють; абгйасӯйака̄х̣ — заздрісні.

ahaṅkāram — klaidingos savimonės; balam — jėgos; darpam — pasipūtimu; kāmam — geismo; krodham — pykčio; ca — taip pat; saṁśritāḥ — radę prieglobstį; mām — Mane; ātma — savo; para — ir kitų; deheṣu — kūnuose; pradviṣantaḥ — piktžodžiaujantys prieš; abhyasūyakāḥ — pavydūs.

Переклад

Translation

Збиті з пуття оманним его, силою, пихою, хтивістю й гнівом, демони починають заздрити Верховному Богові-Особі, який перебуває в їхніх власних тілах й тілах інших істот, і вони вдаються до блюзнірства, зневажаючи справжню релігію.

Suklaidinti klaidingos savimonės, jėgos, pasipūtimo, geismo ir pykčio, demonai užsiplieskia pavydu Aukščiausiajam Dievo Asmeniui, kuris glūdi ir jų pačių, ir kitų kūnuose, piktžodžiauja prieš tikrąją religiją.

Коментар

Purport

Демон завжди повстає проти верховної влади Господа і не вірить у ш́а̄стри. Ш́а̄стри й саме існування Верховного Бога-Особи викликають у нього заздрість. Це зумовлює його так званий «престиж», багатство та сила. Така людина не відає, що нинішнє життя — це підготовка до життя майбутнього, і тому, вона, фактично, заздрить собі та іншим. Вона чинить насильство як над тілами інших, так і над власним тілом. Позбавлена знання, вона не зважає на те, що все підвладне Верховному Богові-Особі. Із заздрості на ш́а̄стри і Верховного Бога-Особу вона вишукує брехливі докази неіснування Бога і заперечує авторитет ш́а̄стр. Демон вважає себе надзвичайно могутнім і незалежним. Він гадає, що його сила, влада і багатство неперевершені, він може робити, що йому заманеться, і ніхто не здатний спинити його. Якщо така людина має ворога, який може стати на перешкоді її почуттєвим насолодам, вона будує плани його вбивства.

KOMENTARAS: Demoniškas žmogus visada nusiteikęs prieš Dievo viršenybę, nenori tikėti šventraščiais. Ir šventraščiai, ir pats Aukščiausiojo Dievo Asmens buvimas kelia jam pavydą, o to pavydo priežastis – „prestižas“, turtai ir jėga. Demonas nežino, kad šis gyvenimas – tai pasirengimas kitam, todėl kenkia ir kitiems, ir net pats sau. Jis prievartauja ir kitus, ir savo kūną. Jam nė motais aukščiausia Dievo Asmens valdžia, nes jis neturi žinių. Iš pavydo šventraščiams ir Aukščiausiajam Dievo Asmeniui jis pateikia melagingus argumentus, neigiančius Dievo buvimą, ir atmeta šventraščių autoritetą. Jis laiko save nepriklausomu ir lemiančiu kiekvieną savo poelgį. Demonas įsitikinęs, kad niekas negali lygintis su juo jėga, valdžia ir turtais, todėl mano, kad gali elgtis kaip užsigeidžia, ir niekas jo nesustabdys. O jei atsiranda priešas, galintis sukliudyti jam siekti vis didesnių juslinių malonumų, jis kuria planus, kaip jį pražudyti panaudojant savo jėgą.