TEXT 17
ТЕКСТ 17
Текст
Текст
дгана-ма̄на-мада̄нвіта̄х̣
йаджанте на̄ма-йаджн̃аіс те
дамбгена̄відгі-пӯрвакам
дхана-ма̄на-мада̄нвита̄х̣
йаджанте на̄ма-йаджн̃аис те
дамбхена̄видхи-пӯрвакам
Послівний переклад
Пословный перевод
а̄тма-самбга̄віта̄х̣—самовдоволені; стабдга̄х̣—нахабні; дгана-ма̄на—багатством й оманним престижем; мада—пихою; анвіта̄х̣— поглинуті; йаджанте—вони приносять жертви; на̄ма—щоб говорили; йаджн̃аіх̣—формальними жертвопринесеннями; те—вони; дамбгена—із гордощів; авідгі-пӯрвакам—не дотримуючись жодних правил та приписів.
а̄тма-самбха̄вита̄х̣ — самодовольные; стабдха̄х̣ — наглые; дхана-ма̄на — богатством и почетом; мада — в заблуждении; анвита̄х̣ — охваченные; йаджанте — совершают жертвоприношения; на̄ма — только по названию; йаджн̃аих̣ — жертвоприношениями; те — они; дамбхена — гордостью; авидхи-пӯрвакам — без всяких правил и предписаний.
Переклад
Перевод
Самовдоволені й завжди зухвалі, введені в оману багатством й ілюзорним престижем, вони, сповнившись пихи і нехтуючи всіма правилами й приписами, інколи приносять жертви лише про людське око.
Самодовольные и дерзкие, ослепленные богатством и гордыней, иногда они, кичась собою, совершают жертвоприношения, но делают это лишь для вида, не следуя никаким правилам.
Коментар
Комментарий
Вважаючи себе вінцем сущого, не зважаючи на жодні авторитети або ш́а̄стри, демони інколи здійснюють так звані «релігійні» або «жертовні» обряди. Не визнаючи ніяких авторитетів, вони поводяться дуже зухвало. До цього призводить ілюзія, яку створює накопичене багатство й оманний престиж. Іноді такі демони обирають собі ролі проповідників, заводять людей на хибний шлях, і набувають слави релігійних реформаторів або ж Божих втілень. Вони роблять виставу із своїх жертвопринесень, або поклоняються напівбогам, або ж створюють свого власного бога. Прості люди проголошують подібних демонів Богом і схиляються перед ними, а нерозумні вважають їх глибоко релігійними й обдарованими духовним знанням людьми. Прибравши вигляду зреченої людини, демони займаються всілякою нісенітницею. Насправді ж передбачається, що той, хто відійшов од справ цього світу, мусить дотримуватись численних обмежень. Однак демони нехтують такими обмеженнями. Вони вважають, що будь-який шлях, який людина винаходить, є її власний шлях, і що немає ніякого зразкового шляху, призначеного для всіх. Тут особливо виділено слово авідгі- пӯрвакам, яке означає «нехтування правилами й приписами». Все це є наслідок ілюзії та невігластва.
Считая себя центром вселенной и не признавая над собой никаких авторитетов и власти священных писаний, демонические люди иногда совершают так называемые религиозные обряды и жертвоприношения. И поскольку для них не существует авторитетов, они ведут себя очень дерзко. Все это является результатом иллюзии, порожденной богатством и гордыней. Иногда такие демоны рядятся в одежды проповедников и сбивают с толку неискушенных людей, выдавая себя за религиозных реформаторов или воплощения Бога. Они либо устраивают показные жертвоприношения, либо поклоняются полубогам, либо придумывают собственного Бога. Обыкновенные люди начинают почитать их за Бога и поклоняться им, а глупцы считают их великими знатоками духовной науки. Они облачаются в одежды монахов и в этом платье занимаются всевозможными глупостями. На самом деле тот, кто дал обет отречения от мира, должен придерживаться очень строгих правил. Однако демоны не обращают на них никакого внимания. Они считают, что каждый человек может проложить свой путь духовного развития и что единого пути просто не существует. В связи с этим особую роль играет слово авидхи-пӯрвакам, указывающее на то, что демоны пренебрегают правилами и предписаниями. Такой образ действий всегда является следствием невежества и заблуждений.