TEXT 17
TEXT 17
Текст
Texte
дгана-ма̄на-мада̄нвіта̄х̣
йаджанте на̄ма-йаджн̃аіс те
дамбгена̄відгі-пӯрвакам
dhana-māna-madānvitāḥ
yajante nāma-yajñais te
dambhenāvidhi-pūrvakam
Послівний переклад
Synonyms
а̄тма-самбга̄віта̄х̣—самовдоволені; стабдга̄х̣—нахабні; дгана-ма̄на—багатством й оманним престижем; мада—пихою; анвіта̄х̣— поглинуті; йаджанте—вони приносять жертви; на̄ма—щоб говорили; йаджн̃аіх̣—формальними жертвопринесеннями; те—вони; дамбгена—із гордощів; авідгі-пӯрвакам—не дотримуючись жодних правил та приписів.
ātma-sambhāvitāḥ: imbus d’eux-mêmes; stabdhāḥ: impudents; dhana-māna: de la richesse et de la prétention; mada: dans l’illusion; anvitāḥ: absorbés; yajante: ils accomplissent des sacrifices; nāma: de nom seulement; yajñaiḥ: avec les sacrifices; te: ils; dambhena: par orgueil; avidhi-pūrvakam: sans suivre aucune règle.
Переклад
Translation
Самовдоволені й завжди зухвалі, введені в оману багатством й ілюзорним престижем, вони, сповнившись пихи і нехтуючи всіма правилами й приписами, інколи приносять жертви лише про людське око.
Imbus d’eux-mêmes, toujours impudents, égarés par la richesse et la prétention, ils accomplissent parfois des sacrifices dont ils s’enorgueillissent. Mais comme ils ne suivent ni principe ni règle, ceux-ci n’ont de sacrifice que le nom.
Коментар
Purport
Вважаючи себе вінцем сущого, не зважаючи на жодні авторитети або ш́а̄стри, демони інколи здійснюють так звані «релігійні» або «жертовні» обряди. Не визнаючи ніяких авторитетів, вони поводяться дуже зухвало. До цього призводить ілюзія, яку створює накопичене багатство й оманний престиж. Іноді такі демони обирають собі ролі проповідників, заводять людей на хибний шлях, і набувають слави релігійних реформаторів або ж Божих втілень. Вони роблять виставу із своїх жертвопринесень, або поклоняються напівбогам, або ж створюють свого власного бога. Прості люди проголошують подібних демонів Богом і схиляються перед ними, а нерозумні вважають їх глибоко релігійними й обдарованими духовним знанням людьми. Прибравши вигляду зреченої людини, демони займаються всілякою нісенітницею. Насправді ж передбачається, що той, хто відійшов од справ цього світу, мусить дотримуватись численних обмежень. Однак демони нехтують такими обмеженнями. Вони вважають, що будь-який шлях, який людина винаходить, є її власний шлях, і що немає ніякого зразкового шляху, призначеного для всіх. Тут особливо виділено слово авідгі- пӯрвакам, яке означає «нехтування правилами й приписами». Все це є наслідок ілюзії та невігластва.
Les hommes démoniaques accomplissent parfois quelque pseudo-rite religieux ou sacrificiel. Ils pensent qu’ils sont le centre de tout et ne se soucient nullement des autorités en la matière ou des Écritures. Et c’est parce qu’ils rejettent toute autorité qu’on les dit impudents. Telle est l’illusion qu’engendrent l’accumulation des richesses et la prétention.
Ils jouent parfois le rôle de prédicateurs et égarent les foules, qui les prennent pour des réformateurs religieux ou des incarnations divines. Ils font des sacrifices par ostentation, rendent un culte aux devas, ou fabriquent leur propre Dieu. Les masses les proclament Dieu et les adorent, et les sots les tiennent pour avancés dans les principes religieux et le savoir spirituel. Ils endossent l’habit de l’ordre du renoncement pour se livrer à toutes sortes d’inepties. Ils ne tiennent pas compte des restrictions auxquelles se soumet le véritable sannyāsī, celui qui a renoncé au monde. Ils croient que chacun peut inventer sa propre voie puisqu’il n’existe pas, selon eux, de voie établie. Dans ce verset, les mots avidhi-pūrvakam soulignent tout particulièrement le fait que ces hommes rejettent toute règle et toute discipline. Un tel comportement relève toujours de l’ignorance et de l’illusion.