Skip to main content

TEXTS 1-3

TEXTS 1-3

Текст

Verš

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
абгайам̇ саттва-сам̇ш́уддгір
джн̃а̄на-йоґа-вйавастгітіх̣
да̄нам̇ дамаш́ ча йаджн̃аш́ ча
сва̄дгйа̄йас тапа а̄рджавам
śrī-bhagavān uvāca
abhayaṁ sattva-saṁśuddhir
jñāna-yoga-vyavasthitiḥ
dānaṁ damaś ca yajñaś ca
svādhyāyas tapa ārjavam
ахім̇са̄ сатйам акродгас
тйа̄ґах̣ ш́а̄нтір апаіш́унам
дайа̄ бгӯтешв алолуптвам̇
ма̄рдавам̇ хрı̄р ача̄палам
ahiṁsā satyam akrodhas
tyāgaḥ śāntir apaiśunam
dayā bhūteṣv aloluptvaṁ
mārdavaṁ hrīr acāpalam
теджах̣ кшама̄ дгр̣тіх̣ ш́аучам
адрохо на̄ті-ма̄ніта̄
бгаванті сампадам̇ даівı̄м
абгіджа̄тасйа бга̄рата
tejaḥ kṣamā dhṛtiḥ śaucam
adroho nāti-mānitā
bhavanti sampadaṁ daivīm
abhijātasya bhārata

Послівний переклад

Synonyma

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; абгайам—безстрашність; саттва-сам̇ш́уддгіх̣—очищення існування; джн̃а̄на—у знанні; йоґа—єдності; вйавастгітіх̣—перебування; да̄нам—добродійність; дамах̣—розумовий контроль; ча—і; йаджн̃ах̣—принесення жертви; ча—і; сва̄дгйа̄йах̣—вивчення ведичної літератури; тапах̣—аскетизм; а̄рджавам—простота; ахім̇са̄—незастосування насильства; сатйам — правдивість; акродгах̣ — свобода від гніву; тйа̄ґах̣—відречення; ш́а̄нтіх̣—погідність; апаіш́унам—небажання шукати недоліки; дайа̄—ласка; бгӯтешу—стосовно всіх живих істот; алолуптвам — відсутність жадібності; ма̄рдавам — м’якість; хрı̄х̣ — скромність; ача̄палам — рішучість; теджах̣ — енерґійність; кшама̄—всепрощення; дгр̣тіх̣—сила духу; ш́аучам—чистота; адрохах̣—свобода від заздрощів; на—не; аті-ма̄ніта̄—очікування почестей; бгаванті—стають; сампадам—якості; даівı̄м—трансцендентної природи; абгіджа̄тасйа—народженого до; бга̄рата—о син Бгарати.

śrī-bhagavān uvāca — Nejvyšší Pán, Osobnost Božství, pravil; abhayam — nepřítomnost strachu; sattva-saṁśuddhiḥ — očišťování se; jñāna — na úrovni poznání; yoga — spojení; vyavasthitiḥ — spočinutí; dānam — dávání milodarů; damaḥ — ovládání mysli; ca — a; yajñaḥ — konání oběti; ca — a; svādhyāyaḥ — studium védské literatury; tapaḥ — askeze; ārjavam — přímost; ahiṁsā — nenásilí; satyam — věrnost pravdě; akrodhaḥ — nepodléhání hněvu; tyāgaḥ — odříkání; śāntiḥ — klid; apaiśunam — nechuť k vyhledávání chyb; dayā — soucit; bhūteṣu — se všemi živými bytostmi; aloluptvam — oproštěnost od chamtivosti; mārdavam — mírnost; hrīḥ — zdrženlivost; acāpalam — odhodlání; tejaḥ — síla; kṣamā — schopnost odpouštět; dhṛtiḥ — neochvějnost; śaucam — čistota; adrohaḥ — oproštěnost od zášti; na — ne; ati-mānitā — očekávání úcty; bhavanti — jsou; sampadam — rysy; daivīm — transcendentální povahy; abhijātasya — toho, kdo zrozením odpovídá; bhārata — ó synu Bharaty.

Переклад

Překlad

Верховний Бог-Особа сказав: Безстрашність, очищення свого існування, розвиток духовного знання, благодійність, самовладання, принесення жертв, вивчення Вед, аскетизм, простота, відмова од насильства, правдивість, здатність вгамовувати свій гнів; зречення, спокій, небажання вишукувати недоліки в інших, співчуття до всіх живих істот, відсутність жадібності, порядність, скромність, непохитна рішучість, енерґійність, всепрощення, мужність, чистота, відсутність заздрісності та шанолюбства — всі ці трансцендентні якості, о син Бгарати, притаманні праведним людям, що обдаровані божественною природою.

Nejvyšší Pán, Osobnost Božství, pravil: Nepřítomnost strachu, očišťování se, rozvíjení duchovního poznání, dávání milodarů, sebeovládání, konání oběti, studium Ved, askeze, přímost, nenásilí, věrnost pravdě, nepodléhání hněvu, odříkání, klid, nechuť k vyhledávání chyb, soucit se všemi živými bytostmi, oproštěnost od chamtivosti, mírnost, zdrženlivost, stálé odhodlání, síla, schopnost odpouštět, neochvějnost, čistota a oproštěnost od zášti a od prahnutí po úctě — tyto transcendentální rysy patří k lidem s božskou povahou, synu Bharaty.

Коментар

Význam

На початку п’ятнадцятої глави було описано дерево баньян, яке символізує матеріальний світ. Бічне коріння, яке відходить од нього, порівнювалося з діями живих істот, сприятливими чи несприятливими. Також, в дев’ятій главі пояснювалось, хто такі деви — благочестиві живі істоти, і хто такі асури — нечестивці, тобто демони. В даній же главі з’ясовується, що діяльність в ґун̣і благочестя, що узгоджена з ведичними настановами, сприяє поступові на шляху до звільнення, і така діяльність є даівı̄ пракр̣ті — трансцендентна за природою. Ті, хто перебуває в цій трансцендентній природі, наближаються до звільнення. З іншого боку, ті, що діють в ґун̣ах пристрасті й невігластва, не мають жодної можливості звільнитись. Вони або залишаться в цьому світі у вигляді людських істот, або зійдуть до рівня тварин, або ще нижчих видів життя. Тут, у шістнадцятій главі Господь пояснює трансцендентну природу та її характерні якості, а також природу демонічну з її якостями. Він також пояснює переваги та недоліки таких якостей.

Na začátku patnácté kapitoly byl uveden popis banyánu představujícího tento hmotný svět. Jeho postranní kořeny byly přirovnány k činnostem živých bytostí, z nichž některé jsou příznivé a jiné nepříznivé. V deváté kapitole bylo také vysvětleno, kdo jsou devové, osoby s božskou povahou, a kdo asurové, bezbožné osoby neboli démoni. Z hlediska védských zvyklostí jsou činnosti na úrovni kvality dobra pokládány za příznivé pro pokrok na cestě osvobození a jsou transcendentální povahy (daivī prakṛti). Ti, kdo mají transcendentální povahu, kráčejí k osvobození. Naproti tomu ti, kdo jednají pod vlivem kvalit vášně a nevědomosti, osvobození nemohou dosáhnout. Buď budou muset zůstat v hmotném světě v podobě lidských bytostí, nebo sestoupí mezi zvířata či ještě nižší druhy. Zde v šestnácté kapitole Pán líčí transcendentální i démonskou povahu a vlastnosti, které jsou s nimi spojené. Rovněž popisuje klady a zápory těchto vlastností.

Слово абгіджа̄тасйа стосується тих, кому від народження властиві трансцендентні якості та благочестиві нахили, і є дуже важливим. Народження дитини в атмосфері праведності ведичні ш́а̄стри кваліфікують як Ґарбга̄дга̄на-сам̇ска̄ра. Якщо батьки хочуть, щоб їхня дитина мала благочестиві нахили, їм необхідно дотримуватись десяти засад, рекомендованих людському суспільству. Раніше з Бгаґавад-ґı̄ти ми довідались про те, що статеві зносини задля народження гарної дитини є Сам Кр̣шн̣а. Статеве життя не забороняється, якщо тільки його узгоджено із засадами свідомості Кр̣шн̣и. Ті, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и принаймні не повинні народжувати дітей, як ті собаки та кішки, а повинні подбати, щоб після народження їхні діти мали змогу розвивати свідомість Кр̣шн̣и. І це велике щастя — народитись в батьків, які перебувають в свідомості Кр̣шн̣и.

Velice důležité je slovo abhijātasya, jež se vztahuje na toho, jehož zrození vychází z transcendentální povahy či sklonů k božskému jednání. Zplození dítěte v božské atmosféře se ve védských písmech nazývá Garbhādhāna-saṁskāra. Pokud chtějí mít rodiče dítě obdařené božskými vlastnostmi, měli by následovat deset očistných principů doporučených pro společenský život lidské bytosti. V Bhagavad-gītě jsme již četli, že pohlavní život určený k plození dětí s dobrými vlastnostmi je samotný Kṛṣṇa. Pohlavní styk se nazavrhuje, pokud je na úrovni vědomí Kṛṣṇy. Ti, kdo si jsou vědomi Kṛṣṇy, by neměli plodit děti způsobem jako kočky a psi. Mají zajistit, aby si po narození mohly být vědomé Kṛṣṇy i ony. To by měla být výhoda dětí narozených otci a matce, kteří si jsou plně vědomi Kṛṣṇy.

Суспільний устрій варн̣а̄ш́рама-дгарма членує суспільство на чотири соціальні статуси або ступені й чотири класи або касти — поділ за родом діяльності; але він не призначений, щоб розділяти людей за їхнім походженням. Такий розподіл відповідає рівневі освіченості і призначений підтримувати в суспільстві мир та процвітання. Якості, про які тут йдеться, мають трансцендентальний характер і сприяють людському поступові на шляху духовного усвідомлення, який веде до визволення з матеріального світу.

Společenské zřízení zvané varṇāśrama-dharma, které rozděluje společnost na čtyři stavy duchovního života a čtyři třídy podle zaměstnání, se neřídí zrozením. Dělení odpovídá studijním schopnostem a jeho účelem je udržovat ve společnosti mír a blahobyt. Je řečeno, že zde uvedené povahové rysy jsou transcendentální a napomáhají všem dosahovat pokroku v duchovním chápání, aby mohli být vysvobozeni z hmotného světa.

В системі варн̣а̄ш́рама саннйа̄сı̄, або людину, яка проводить життя у відреченні, вважають керівником або духовним наставником усіх людей усіх соціальних ступенів та класів. Бра̄хман̣а є духовний наставник людей трьох інших суспільних класів, а власне: кшатрій, ваіш́ та ш́ӯдр, але саннйа̄сı̄, який стоїть на вищому ступені цього устрою, вважають духовним учителем усіх загалом, навіть бра̄хман̣. Найважливіша якість саннйа̄сı̄ — безстрашність. Саннйа̄сı̄ повинен жити сам-один, без жодної підтримки, без будь-якої ґарантії допомоги, і тому він мусить просто покладатися на ласку Верховного Бога-Особи. Якщо людина думає: «Як я залишу свою рідню та знайомства, хто ж захищатиме мене?» — тоді їй не слід імітувати спосіб життя у відреченні. Необхідно бути цілковито переконаним у тому, що Кр̣шн̣а, або Верховний Бог-Особа в образі Своєї локалізованої експансії Парама̄тми, завжди перебуває поруч, усередині, в серці, бачить усе і завжди знає, що людина наміряється зробити. Отже, слід мати тверду переконаність, що Кр̣шн̣а, як Парама̄тма̄, подбає про віддану Йому душу. Треба думати: «Я ніколи не залишусь самотнім. Навіть якщо я житиму в найдрімучіших нетрях лісу, Кр̣шн̣а завжди буде зі мною, і захистить мене звідусіль». Таку переконаність називають абгайам, безстрашністю. Необхідно, щоб людина, яка живе у відреченні, мала саме такий умонастрій.

Ve varnášramské společnosti je sannyāsī neboli ten, kdo žije ve stavu odříkání, považován za představeného či duchovního učitele všech společenských stavů a tříd. Brāhmaṇa je pokládán za duchovního učitele tří zbývajících částí společnosti — kṣatriyů, vaiśyů a śūdrů — ale sannyāsī, jenž stojí v celém zřízení nejvýše, je duchovním učitelem i pro brāhmaṇy. Prvním předpokladem, který musí splňovat, je nemít strach. Jelikož musí žít sám, bez podpory a bez záruky, že ho někdo podpoří, musí záviset pouze na milosti Nejvyšší Osobnosti Božství. Jestliže uvažuje: “Kdo mě ochrání, až se všemi přeruším styky?” není připraven žít ve stavu odříkání. Musí být naprosto přesvědčen o tom, že Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství, je ve svém lokalizovaném aspektu Paramātmy stále v jeho nitru, vidí vše a vždy ví, co kdo zamýšlí udělat. Je tedy nutné, aby měl pevné přesvědčení, že se Kṛṣṇa v podobě Paramātmy postará o duši, která je Mu odevzdaná. Má si myslet: “Nikdy nebudu sám. I když budu žít v tom nejtemnějším lese, Kṛṣṇa bude se mnou a poskytne mi veškerou ochranu.” Takové přesvědčení se nazývá abhayam, stav beze strachu. Toto rozpoložení mysli je pro osobu žijící ve stavu odříkání nezbytné.

Потім їй слід очистити своє існування. Є багато правил та приписів, які впорядковують життя у відреченні. Найважливіший з них — сувора заборона мати будь-які близькі стосунки з жінками. Саннйа̄сı̄ забороняється навіть розмовляти з жінкою наодинці. Господь Чаітанйа був взірцевим саннйа̄сı̄, і коли Він перебував у Пурı̄, жінки- віддані не могли навіть наблизитись до Нього, щоб виразити свою пошану. Їм радили кланятись Йому на відстані. Це не є ознака зневаги до жінок загалом, але такими є суворі правила поведінки саннйа̄сı̄, що забороняють близькі стосунки з жінками. Щоб очистити своє існування, необхідно дотримуватись правил та приписів, що впорядковують кожний конкретний спосіб життя. Саннйа̄сı̄ суворо забороняється вступати в близькі стосунки з жінками та накопичувати багатства задля чуттєвої втіхи. Ідеальним саннйа̄сı̄ був Сам Господь Чаітанйа, і, як свідчить Його життя, Він дотримувавсь дуже суворих правил у стосунках з жінками. Хоча Його визнають за найвеликодушніше Господнє втілення, що приймає найнижчих з обумовлених душ, Він, як саннйа̄сı̄, дотримувавсь дуже суворих правил стосовно жінок. Один із наближених Господа Чаітанйі, Чгот̣а Харіда̄са, який належав до тісного кола Його близьких друзів та учнів, якось із хтивістю глянув на молоду жінку, і Господь Чаітанйа був настільки суворий, що одразу ж вилучив його з товариства Своїх наближених. Господь Чаітанйа сказав: «Для саннйа̄сı̄, а також для кожного, хто намагається вирятуватись із кігтів матеріальної природи і прагне досягти природи духовної та повернутись додому, назад до Бога, — для будь-кого з таких обраних людей прагнення чогось матеріального або жінок задля чуттєвої втіхи, навіть один погляд в їхній бік з пристрастю є настільки ганебний, що краще йому заподіяти собі смерть, ніж відчувати в собі подібні негідні бажання». Що ж, таким є шлях очищення.

Dále je třeba se očišťovat. Ve stavu odříkání je nutné dodržovat mnoho pravidel a usměrnění. Ze všeho nejdůležitější je přísný zákaz jakéhokoliv důvěrného vztahu se ženami. Sannyāsīni nesmí se ženou ani mluvit o samotě. Pán Caitanya byl ideální sannyāsī, a když pobýval v Purī, Jeho oddané se k Němu nesměly přiblížit, ani aby Mu projevily úctu. Bylo jim doporučeno klanět se Mu zpovzdálí. To není známka nenávisti k ženám, ale omezení předepsané sannyāsīnům — nepřicházet do blízkosti žen. K očištění je třeba dodržovat usměrňující pravidla příslušného stavu. Sannyāsī má přísně zakázáno se důvěrně stýkat se ženami a vlastnit majetek za účelem smyslového požitku. Jak jsme již uvedli, ideálním sannyāsīnem byl samotný Pán Caitanya a na Jeho životě vidíme, že ve vztahu k ženám byl velmi striktní. I když je považován za nejvelkorysejší inkarnaci Boha, projevující milost těm nejpokleslejším podmíněným duším, co se týče styku se ženami striktně dodržoval usměrňující pravidla sannyāsu. Například Choṭa Haridāsa byl ve společnosti těch, kteří byli s Pánem Caitanyou v důvěrném styku, ale jednou nějak došlo k tomu, že žádostivě pohlédl na mladou ženu, a Pán byl tak přísný, že ho ihned zavrhl a již nikdy ho nechtěl mezi svými blízkými společníky vidět. Śrī Caitanya řekl: “Pro sannyāsīna nebo kohokoliv, kdo se chce vysvobodit ze zajetí hmotné přírody, pozvednout se na úroveň duchovní přirozenosti a vrátit se domů, zpátky k Bohu, je pohlížet na hmotné vlastnictví a ženy s myšlenkami na smyslový požitek — dokonce ani ne si s nimi užívat, ale jen na ně s touto touhou hledět — tak špatné, že by bylo lepší, kdyby spáchal sebevraždu, než aby trpěl takové nepřípustné touhy.”

Дальше положення: джн̃а̄на-йоґа-вйавастгіті — розвиток знання. Життя саннйа̄сı̄ призначене на те, щоб поширювати знання серед сімейних та інших людей, які забули про істинне життя, життя задля духовного поступу. Саннйа̄сı̄ повинен жити з милостині, яку він отримує, ходячи від двору до двору, однак це не означає, що він є жебрак. Смиренність — це теж одна із необхідних якостей людини, яка перебуває на трансцендентному рівні, й саме завдяки своєму природному, непідробному смиренню саннйа̄сı̄ ходить від двору до двору, не стільки задля подаяння, але щоб, спілкуючись з домогосподарями, будити в них свідомість Кр̣шн̣и. В цьому полягає обов’язок саннйа̄сı̄. Якщо він насправді досяг успіхів на духовній ниві і має наказ свого духовного вчителя, він повинен звіщати свідомість Кр̣шн̣и, керуючись логікою та розумінням. Якщо ж він не досяг високого духовного рівня, йому не слід обирати спосіб життя у відреченні. Однак, якщо хтось, не володіючи достатнім знанням, все ж таки вдається до життя у зреченні, то йому слід прислухатися до істинного духовного вчителя і, цілком зосередившись на його повчаннях, вдосконалювати знання. Саннйа̄сı̄, тобто людина, яка перебуває на ступені зречення, повинен бути безстрашним і перебувати в стані саттва-сам̇ш́уддгі (чистоти) і джн̃а̄на-йоґи (мудрості).

Dalším aspektem je jñāna-yoga-vyavasthiti — rozvíjení poznání. Sannyāsī má rozdávat poznání hospodářům a všem, kdo zapomněli na skutečný život, zasvěcený duchovnímu pokroku. Má chodit od domu k domu a prosit o almužnu. To však neznamená, že je žebrák. Jednou z vlastností osob na transcendentální úrovni je také pokora — sannyāsī z pokory chodí ode dveří ke dveřím, a to nikoliv za účelem žebrání, ale aby navštěvoval hospodáře a probouzel v nich vědomí Kṛṣṇy. To je jeho povinnost. Pokud je skutečně pokročilý a nařídil mu to jeho duchovní učitel, má kázat o vědomí Kṛṣṇy pomocí logiky, a jestliže tak pokročilý není, nemá stav odříkání přijímat. I když se ale stalo, že bez dostatečného poznání tento stav přijal, měl by vždy pozorně naslouchat pravému duchovnímu učiteli, aby své poznání rozšířil. Sannyāsī, člen stavu odříkání, nesmí mít strach, musí se vyznačovat čistotou (sattva-saṁśuddhi) a setrvávat na úrovni poznání (jñāna-yoga).

Дальше положення є благодійність. Вона призначена для тих, хто має сім’ю. Сімейні люди повинні заробляти на прожиток чесним способом і п’ятдесят відсотків свого прибутку витрачати на поширення свідомості Кр̣шн̣и в усьому світі. Це означає, що вони повинні дарувати закладам і товариствам, які займаються саме цією справою. Але офіру слід давати в належні руки. Як буде з’ясовано далі, є різні відміни благодійності: благодійність у ґун̣і благочестя, пристрасті або ж невігластва. Ш́а̄стри радять чинити благодійність у ґун̣і благочестя, але не схвалюють благодійності в ґун̣і пристрасті та невігластва, яка приводить до марної витрати коштів. Жертвувати слід лише заради поширення свідомості Кр̣шн̣и в усьому світі. Така благодійність належить до ґун̣и благочестя.

Dalším rysem je dávání milodarů, a to je úkolem hospodářů. Ti si mají poctivě vydělávat na živobytí a padesát procent příjmu věnovat ve prospěch šíření vědomí Kṛṣṇy po celém světě. Každý hospodář by tedy měl přispívat organizacím, které usilují o tento cíl. Pro každý milodar je třeba najít správného příjemce. Jak bude vysvětleno později, jsou tři druhy milodarů — patřící ke kvalitám dobra, vášně a nevědomosti. Milodar patřící ke kvalitě dobra písma doporučují, ale milodary patřící ke kvalitám vášně a nevědomosti nikoliv, neboť ty jsou pouhým mrháním penězi. Podporovat se má jedině šíření vědomí Kṛṣṇy po celém světě. To je dobročinnost na úrovni kvality dobra.

Щодо якості дама (самовладання), то вона потрібна громадянам усіх верств суспільства, заснованого на релігійних засадах, але особливо ця якість потрібна сімейній людині. Незважаючи на те, що домогосподар має дружину, його статеве життя повинно бути обмежене і призначене лише для народження дітей. Якщо він не хоче дітей, він не повинен вступати в статеві зносини із своєю дружиною. Сучасне суспільство насолоджується статевим життям, використовуючи протизаплідні засоби, або ще більш огидні методи, аби уникнути відповідальності, пов’язаної з народженням дітей. І ця якість — зовсім не трансцендентна, а демонічна. Якщо хтось, навіть маючи сім’ю, прагне духовного поступу, йому слід контролювати своє статеве життя і не плодити дітей поза свідомістю Кр̣шн̣и. Якщо людина має можливість виховувати дітей в свідомості Кр̣шн̣и, то вона може народжувати сотні дітей; але, не маючи такої можливості, не варто вступати в статеві зносини, потураючи своїм почуттям.

Sebeovládání (dama) je zvláště určeno pro hospodáře. Není jen pro ostatní stavy nábožensky založené společnosti. Hospodář sice žije s manželkou, ale neměl by užívat smyslů k sexu, když to není třeba. Má dodržovat omezení, která se vztahují i na pohlavní styk — ten je dovolen jedině za účelem plození dětí. Jestliže nechce plodit děti, nemá si s manželkou užívat sexu. Moderní společnost holduje sexu s použitím antikoncepčních prostředků nebo ještě horších metod, jak se vyhnout zodpovědnosti, kterou znamená dítě. To není transcendentální, ale démonské. Jestliže chce kdokoliv — byť i hospodář — dosahovat pokroku v duchovním životě, musí usměrnit sex a neplodit děti bez toho, že by tím chtěl sloužit Kṛṣṇovi. Pokud je schopen plodit děti, které si budou vědomy Kṛṣṇy, může jich mít stovky, ale jinak se nemá jen oddávat smyslové rozkoši.

Жертвопринесення — ще один обов’язок, який мають виконувати сімейні люди, тому що жертвопринесення вимагають великих коштів. Люди інших життєвих статусів — брахмачарйі, ва̄напрастги і саннйа̄сі — не мають грошей, вони живуть з милостині. Тому здійснення різного роду жертвопринесень призначене для ґр̣хастг — сімейних людей. Їм належить здійснювати жертвопринесення аґні-хотра, як це приписують Веди, але такі жертвопринесення зараз коштують дуже дорого, і здійснити їх не під силу жодному сім’янинові. Найкраще жертвопринесення, що рекомендоване для цієї епохи, називається сан̇кı̄ртана-йаджн̃а. Сан̇кı̄ртана, або оспівування святих імен Господа — Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе — є найкраще й найдешевше жертвопринесення, кожен може засвоїти його і отримати від цього велику користь. Отже, ці три якості, а саме: благодійність, самовладання і здійснення жертвопринесень важливі для сімейної людини.

Oběť je další činnost, která náleží hospodářům, protože si vyžaduje velké množství peněz. Členové ostatních stavů (brahmacarya, vānaprastha a sannyāsa) žádné peníze nemají — živí se žebráním. Konání různých obětí je tedy vyhrazeno hospodářům. V souladu s pokyny védských písem by měli konat oběti zvané agni-hotra, ale ty jsou nyní nesmírně nákladné a pro hospodáře neuskutečnitelné. Nejlepší oběť doporučená pro tento věk se nazývá saṅkīrtana-yajña, zpívání Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare / Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. Je tou nejlepší a nejlevnější obětí — každý ji může zavést do svého života a mít z ní prospěch. Rozdávat milodary, ovládat smysly a konat oběti jsou tedy tři povinnosti hospodáře.

Сва̄дгйа̄йа, вивчення Вед, призначене для брахмачарйі, періоду учнівства. Брхмача̄рі не повинні мати стосунків з жінками; вони повинні дотримуватись целібату та зосереджувати розум на вивченні ведичної літератури заради розвитку духовного знання. Це називають сва̄дгйа̄йею.

Svādhyāya neboli studium Ved je určeno pro život studenta (brahmacarya). Brahmacārī nesmí mít žádný styk se ženami; musí žít v celibátu a pohroužit mysl do studia védské literatury, čímž rozvíjí duchovní poznání. To se nazývá svādhyāya.

Тапас, або ж аскетизм, особливо призначений для тих, хто відійшов од активного життя. Не слід усе життя залишатись сімейною людиною, треба пам’ятати, що існують чотири ступені життя: брахмачарйа, ґр̣хастга, ва̄напрастга і саннйа̄са. Отже, зі ступеня ґр̣хастги (сімейного життя) людина повинна зійти на ступінь ва̄напрастги, тобто відійти від справ. Якщо людина живе сто років, то двадцять п’ять з них вона повинна прожити як учень, двадцять п’ять — як сімейна людина, двадцять п’ять — відійшовши від активного життя і двадцять п’ять — зрікшись усього. Такими є настанови ведичної релігійної дисципліни. Людина, яка залишила сімейні справи, повинна здійснювати аскезу тіла, розуму та язику. Це — тапасйа. Вся система варн̣а̄ш́рама-дгарма передбачає здійснення тапасйі. Без тапасйі, або аскетизму, жодна людина не зможе досягти звільнення. Теорію, яка твердить, що в житті нема потреби в тапасйі, що можна просто роздумувати, робити припущення і все буде якнайліпше, не схвалюють ані ведичні джерела, ані Бгаґавад-ґı̄та̄. Подібні теорії виробляють так звані «спірітуалісти», намагаючись привабити якомога більше послідовників. Якщо б вони казали про обмеження, правила та приписи, люди не пішли б за ними. Тому ті, хто хоче мати послідовників і просто, прикриваючись релігією, справляти враження на оточуючих, не накладають обмежень на життя своїх учнів чи на своє власне. Веди, проте, не схвалюють такого методу.

Tapas, askeze, je zvláště pro osoby žijící v ústraní. Hospodář by neměl zůstat hospodářem celý život. Musí mít vždy na paměti, že jsou čtyři stavy — brahmacarya, gṛhastha, vānaprastha a sannyās. To znamená, že po skončení období gṛhasthy neboli hospodáře má odejít do ústraní. Pokud osoba žije celkem sto let, má strávit dvacet pět let jako student, dvacet pět let s rodinou, dvacet pět let v ústraní a dvacet pět let ve stavu odříkání. Tak vypadají usměrnění védské náboženské výchovy. Muž, který odešel od rodiny, musí podstupovat askezi týkající se těla, mysli a jazyka. To je tapasya. Celá varnášramská společnost je předurčena k tapasyi, neboť bez ní nemůže být žádný člověk vysvobozen. Teorii, že askeze není třeba a že každý může stále jen spekulovat a všechno bude v pořádku, nedoporučují ani védské spisy, ani Bhagavad-gītā. Takové teorie rozvíjejí jedinci s postranními zájmy, kteří se snaží získat více stoupenců. Jakmile jsou někde omezení a usměrňující pravidla, lidé nemají zájem. Ti, kdo usilují o stoupence ve jménu náboženství, pro pouhou podívanou, proto neomezují své žáky ani sebe samotné. To však Vedy neschvalují.

Щодо простоти, якості, притаманної бра̄хман̣і, то цього припису повинні дотримуватись люди всіх статусів, — не має значення, належать вони до брахмача̄рı̄ а̄ш́рама, ґр̣хастга а̄ш́рама, ва̄напрастга а̄ш́рама чи саннйа̄са а̄ш́рама. Людина мусить бути дуже простою і відвертою.

Pokud jde o bráhmanskou vlastnost přímosti, netýká se pouze jednoho daného stavu, ale všech osob; ať patří k brahmacārī-āśramu, gṛhastha-āśramu, vānaprastha-āśramu či sannyāsa-āśramu. Každý má mít poctivé úmysly a být přímočarý.

Ахім̇са̄ полягає в тому, що людина не повинна гальмувати розвитку жодної живої істоти. Не треба вигадувати, що, мовляв, духовна іскра не гине навіть після знищення тіла, то й нема ніякої шкоди у вбивстві тварин задля чуттєвого задоволення. Люди в наш час призвичаїлись їсти тварин, незважаючи на те, що є достатньо зерна, фруктів та молока. Нема потреби вбивати тварин. Ця вказівка стосується кожного. Коли немає іншого вибору, людина має право вбити тварину, але при цьому її треба запропонувати як жертву. У всякому разі, якщо люди достатньо забезпечені запасами їжі, то людина, якщо вона прагне духовного поступу, ніяк не має права чинити насильства над тваринами. Справжня ахім̇са̄ й означає: не переривати чийогось життя. Тварини також розвиваються згідно з законами еволюції, переходячи з одних видів тваринного життя в інші. Якщо ж якусь тварину забито, — її розвиток затримується. Істота, що деякий час перебувала в певному тілі впродовж багатьох днів і років, і яку потім було передчасно забито, мусить знову повертатися в ту ж саму форму життя, щоб вичерпати визначений їй строк, і лише потім перейти в інше тіло. Тому не слід затримувати еволюції тварин просто заради задоволення свого смаку. Це і називають ахім̇сою.

Ahiṁsā znamená nepozastavovat vývoj žádné živé bytosti. Je nesprávné si myslet, že když duše není zabita ani se zabitím těla, není nic špatného na zabíjení zvířat s cílem smyslového požitku. Přestože lidé dnes mají dostatek obilí, ovoce a mléka, propadli jedení zvířat. Zabíjet zvěř není třeba — to je pokyn pro každého. Pokud není jiná možnost, zvíře se smí zabít, ale je nutné ho obětovat. Lidstvo však má dostatek potravy, a proto by se lidé, kterým jde o pokrok v duchovní realizaci, neměli na zvířatech dopouštět násilí. Skutečná ahiṁsā znamená nebránit nikomu v jeho vývoji. Zvířata také v evoluci postupují dopředu — tím, že se jejich duše převtěluje z jedné úrovně zvířecího života na druhou. Je-li určité zvíře zabito, postup duše je pozastaven. Má vymezenou dobu, jež má strávit v určitém těle, a pokud je před jejím vypršením tělo zabito, duše se musí vrátit do stejné formy života a zbývající roky či dny v ní dožít, aby mohla přejít do dalšího druhu. Kvůli pouhému uspokojení svých chuťových buněk by tedy nikdo neměl zpomalovat tento vývoj.

Сатйам. Це слово означає, що не варто перекручувати істину, виходячи з якихось особистих інтересів. У ведичній літературі є місця, важкі для розуміння, але їхні зміст і мету треба усвідомити за допомогою істинного духовного вчителя. Лише такий шлях веде до розуміння Вед. Ш́руті означає «почуте з авторитетного джерела». Не треба, задля власних інтересів, тлумачити Веди на свій лад. Є так багато коментарів до Бгаґавад-ґı̄ти, які неправильно трактують ориґінал. Треба з’ясовувати істинне значення її віршів, довідатись про яке можна лише від справжнього духовного вчителя.

Satyam znamená nepřekrucovat pravdu tak, aby vyhovovala nějakému osobnímu zájmu. Ve védské literatuře jsou jisté pasáže, kterým je těžké porozumět, avšak jejich smysl je třeba poznat obracením se na pravého duchovního učitele. To je způsob, jak pochopit Vedy. Slovo śruti vyjadřuje, že je třeba naslouchat autoritě. Nikdo by neměl vytvářet nějaký vlastní výklad, který by vyhovoval jeho osobnímu zájmu. Například k Bhagavad-gītě bylo sepsáno mnoho komentářů, které mylně vykládají původní text. Je nutné podávat správný význam jednotlivých slov a ten se je třeba dozvědět od pravého duchovního učitele.

Акродга означає «гамування гніву». Навіть якщо нас провокують, слід бути стриманими, адже тільки-но нами опанує гнів, все тіло наше споганюється. Гнів виникає з пристрасті й хтивості, отже, той, хто перебуває в трансцендентному стані, повинен уникати гніву. Апаіш́унам означає, що не треба шукати недоліків у інших або намагатись виправити їх без особливої потреби. Звичайно, якщо злодія назвати злодієм, то це не буде прискіпуванням, однак назвати злодієм чесну людину — велика провина для того, хто прагне успіху в духовнім житті. Хрı̄ означає, що треба бути дуже скромним й уникати негідних учинків. Ача̄палам, рішучість, означає, що не варто хвилюватись чи впадати у відчай, намагаючись досягти чого-небудь. Якщо спроба закінчується невдачею, не варто журитись, треба продовжувати свій шлях терпляче й рішучо.

Akrodha znamená ovládat hněv. I v situacích, kdy dojde k provokaci, je třeba být snášenlivý. Jakmile se totiž někdo jednou rozhněvá, celé jeho tělo se znečistí. Hněv pochází z kvality vášně, a proto se ho ten, kdo je na transcendentální úrovni, má zdržet. Slovem apaiśunam se rozumí nesužovat druhé tím, že bychom na nich hledali chyby nebo je zbytečně opravovali. Nazvat zloděje zlodějem samozřejmě není vyhledávání chyb, ale ten, kdo usiluje o pokrok v duchovním životě, by se dopustil urážky a velice si uškodil, kdyby nazval zlodějem čestného člověka. Hrī znamená být velmi zdrženlivý a nedopustit se odporných činů. Acāpalam neboli odhodlání vyjadřuje, že při své snaze nemáme podléhat vzrušení či zklamání. Pokud se nám něco nepodaří, nemáme toho litovat, ale s trpělivostí a odhodláním pokračovat.

Далі, слово теджас стосується кшатрій. Кшатрійі повинні бути дуже сильними, щоб мати змогу захистити слабких. Вони не повинні відмовлятись од застосування сили. Якщо необхідно застосувати силу, вони повинні виявити її. Але людина, що здатна зламати ворога, може за деяких обставин проявити й милосердя. Вона може вибачати незначні образи.

Slova tejas je zde použito ve vztahu ke kṣatriyům. Kṣatriyové mají být vždy silní, aby dokázali chránit slabé. Nesmějí zaujímat postoj nenásilí. Pokud je násilí zapotřebí, musí ho předvést. Za jistých okolností však může ten, kdo je schopen podrobit si nepřítele, projevit schopnost odpouštět. Drobnější přestupky může prominout.

Ш́аучам означає чистоту, причому не лише тіла та розуму, але й охайність у повсякденних справах. Особливо це стосується комерсантів, їм не слід вдаватись до махінацій на чорному ринкові. На̄ті-ма̄ніта̄, відсутність шанолюбства, стосується ш́ӯдр, людей фізичної праці, що утворюють, згідно з ведичними вказівками, нижчий з чотирьох класів. Їм не треба пишатись без потреби або шукати шани, їм слід дотримуватись визначених для них правил. Обов’язок ш́ӯдр — виявляти повагу вищим класам задля забезпечення суспільного порядку.

Śaucam je čistota — nejen mysli a těla, ale i co se týče jednání. Zvláště se vztahuje na obchodníky, kteří by neměli provozovat šmelinářství. Nāti-mānitā, neočekávání úcty, se týká vrstvy śūdrů, dělníků, kterou Vedy řadí ze čtyř společenských skupin nejníže. Śūdrové by se měli spokojit se svým postavením a nezpychnout; pocty a sláva jsou pro ně nežádoucí. V zájmu zachování společenského řádu jsou povinni projevovat úctu vyšším vrstvám.

Всі двадцять шість згаданих тут якостей — трансцендентні. Кожний повинен розвивати їх, узгоджуючись із своїм соціальним статусом та фаховими обов’язками. Мета полягає в тому, що, попри жалюгідні умови матеріального існування, люди всіх класів і статусів, наполегливо розвиваючи відповідні якості, отримають можливість досягти найвищого рівня трансцендентної реалізації.

Všech uvedených dvacet šest předností je transcendentálních. Mají se rozvíjet s ohledem na duchovní a společenské postavení. Jde o to, že i když jsou hmotné podmínky spojeny s utrpením, rozvíjením těchto předností v praxi všemi stavy lidské společnosti lze postupně dosáhnout nejvyšší úrovně transcendentální realizace.