Skip to main content

ГЛАВА П’ЯТНАДЦЯТА

PENKIOLIKTAS SKYRIUS

Йоґа Вищої Особи

Aukščiausiojo Asmens yoga

TEXT 1:
Верховний Бог-Особа мовив: Кажуть, існує безсмертне дерево баньян, яке росте корінням догори, гіллям — униз, а листя його — ведичні гімни. Той, хто знає це дерево, пізнав Веди.
TEXT 1:
Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė: Pasakyta, kad yra toks nemirtingas banjano medis, kurio šaknys auga viršun, o šakos – žemyn. Jo lapai – tai Vedų himnai. Kas pažįsta tą medį, yra Vedų žinovas.
TEXT 2:
Велике гілля такого дерева, що його живлять три ґун̣и матеріальної природи, простяглось униз і догори. Гілочки його, пагони — це об’єкти чуттів. У цього дерева є й коріння, спрямоване додолу, воно зв’язане з кармічною діяльністю людського суспільства.
TEXT 2:
Šio medžio šakos tiesiasi žemyn ir aukštyn, jas maitina trys materialios gamtos guṇos. Medžio šakelės – tai juslių objektai. Turi tas medis ir žemyn augančias šaknis, kurios siejasi su karmine veikla žmonių pasaulyje.
TEXTS 3-4:
У цьому світі не можна осягнути істинної форми такого дерева. Ніхто не може зрозуміти, де воно починається, де закінчується, і де його основа. Але потрібно з усією рішучістю зброєю відречення зрубати це глибоко вкорінене дерево. Далі треба знайти те місце, досягши якого, ніхто й ніколи не повертається назад, і там віддати себе Верховному Богові-Особі, що з Нього все почалось і поширилось з незапам’ятних часів.
TEXTS 3-4:
Tikrosios šio medžio formos materialiame pasaulyje patirti neįmanoma. Niekas nesupranta, kur jis baigiasi ir kur prasideda, ir kur yra jo pagrindas. Tačiau reikia ryžtingai, atsižadėjimo ginklu nukirsti šį giliai įsišaknijusį medį, o po to surasti tą vietą, į kurią patekus niekada negrįžtama, ir ten atsiduoti Aukščiausiajam Dievo Asmeniui – tam, iš kurio viskas kilo ir iš kurio visa kas plinta nuo neatmenamų laikų.
TEXT 5:
Той, хто відмовився од оманного престижу й непотрібного спілкування, хто, усвідомлюючи вічне, подолав ілюзії, хто очистився від хтивих жадань, кого не турбує двоїстість щастя й нещастя, і хто, наділений ясним розумом, знає, як вручити себе Верховній Особі — той досягає цього вічного царства.
TEXT 5:
Kas atsisakė netikro prestižo, iliuzijos ir netikros draugijos, kas perprato amžinybę ir atsikratė materialių geismų, kas išsivadavo iš laimės ir kančios priešybių, ir kas neklystamai žino, kaip atsiduoti Aukščiausiajam Asmeniui, tas pasiekia tą amžinąją karalystę.
TEXT 6:
Моя вища обитель осяяна не сонцем, чи місяцем, не вогнем, чи іншим джерелом світла. Той, хто досяг її, ніколи не повертається в матеріальний світ.
TEXT 6:
Ne saulė, mėnulis, ugnis ar elektra apšviečia šią aukščiausiąją Mano buveinę. Kas ją pasiekia, tas niekada nebegrįžta į materialų pasaulį.
TEXT 7:
Живі істоти в цьому обумовленому світі є Мої вічні фраґментарні частки. Внаслідок свого обумовленого життя вони ведуть важку боротьбу з шістьма чуттями, одне з яких — розум.
TEXT 7:
Sąlygotame pasaulyje esančios gyvosios esybės yra amžinos fragmentinės Mano dalelės. Sąlygotas gyvenimas verčia jas nuožmiai grumtis su šešiomis juslėmis, kurių viena – protas.
TEXT 8:
Як повітря переносить запахи, так і жива істота в матеріальному світі переносить з одного тіла в інше свої різноманітні уявлення про життя. Так вона отримує певне тіло, а потім залишає його, щоб знову опинитись в якомусь іншому тілі.
TEXT 8:
Kaip vėjas nešioja kvapus, taip gyvoji esybė, būdama materialiame pasaulyje, perneša iš vieno kūno į kitą savo įvairias gyvenimo sampratas. Taip ji gauna vienos rūšies kūną, o po to jį palieka, kad įgytų kitą.
TEXT 9:
Жива істота, придбавши таким чином інше грубе тіло, отримує певного типу вуха, очі, язик, ніс та органи дотику, що їх сгруповано навколо розуму, який координує їхню діяльність. Так вона отримує можливість насолоджуватись певними об’єктами чуття.
TEXT 9:
Gavusi kitą grubų kūną, gyvoji esybė įgyja ir atitinkamo tipo ausis, akis, liežuvį, nosį ir lytėjimo organus, kurie telkiasi aplink protą. Taip ji mėgaujasi tam tikra juslių objektų grupe.
TEXT 10:
Нерозумні не здатні зрозуміти, яким чином жива істота залишає своє тіло, як не розуміють вони і того, чим же вони насправді насолоджуються, зачаровані ґун̣ами природи. Але той, чиї очі просвітлені знанням, може бачити все це.
TEXT 10:
Kvailiai nesupranta, kaip gyvoji esybė gali palikti kūną, ir nesuvokia, kokio tipo kūnu ji mėgaujasi, veikiama gamtos guṇų. Tačiau visa tai išmano tas, kuris turi žinojimo apšviestas akis.
TEXT 11:
Наполегливі трансценденталісти, які досягли самоусвідомлення, можуть ясно бачити все це. Але люди, бідні на розум, що не усвідомили себе, не здатні збагнути, що відбувається, навіть якщо докладають зусиль.
TEXT 11:
Atsidėję savo reikalui ir dvasiškai susivokę transcendentalistai visa tai aiškiai mato. Tačiau neišlavėjusio proto ir dvasiškai nesusivokę žmonės net ir labai stengdamiesi nesupras to, kas vyksta.
TEXT 12:
Сяйво сонця, що розганяє морок цілого світу, виходить з Мене. І блиск місяця, і світло вогню також виходять з Мене.
TEXT 12:
Saulės spindesys, išsklaidantis pasaulio tamsybę, kyla iš Manęs. Iš Manęs sklinda ir mėnesiena bei ugnies šviesa.
TEXT 13:
Я входжу в кожну планету, і завдяки Моїй енерґії всі планети залишаються на своїх орбітах. Я стаю місяцем й наповнюю життєвим соком усі овочі.
TEXT 13:
Aš įeinu į kiekvieną planetą ir Mano energijos dėka jos neiškrypsta iš orbitos. Aš tampu mėnuliu ir gyvybės syvais maitinu visas daržoves.
TEXT 14:
Я — вогонь травлення в тілах усіх живих істот, і Я з’єднуюсь з життєвим повітрям, що входить і виходить, і таким чином перетравлює чотири різновиди їжі.
TEXT 14:
Aš – virškinimo ugnis visų gyvųjų esybių kūnuose ir kartu su įkvėpiamu bei iškvėpiamu gyvybės oru Aš virškinu keturių rūšių maistą.
TEXT 15:
Я перебуваю в серці кожного, і з Мене походять пам’ять, знання і забуття. Мета всіх Вед — пізнати Мене. Насправді ж Я — укладач Веда̄нти, і Я — знавець Вед.
TEXT 15:
Aš esu visų širdyse, ir iš Manęs ateina atmintis, žinojimas bei užmarštis. Aš esu visų Vedų pažinimo objektas. Iš tikrųjų Aš – Vedāntos sudarytojas ir Vedų žinovas.
TEXT 16:
Є дві категорії істот: підвладні омані й безгрішні. В матеріальному світі кожна істота схильна помилятись, але в духовному світі істота безгрішна.
TEXT 16:
Gyvosios būtybės yra dviejų kategorijų: linkusios pulti ir nepuolančios. Materialiame pasaulyje kiekviena gyvoji esybė yra linkusi pulti, o dvasiniame pasaulyje visos yra nepuolančios.
TEXT 17:
Окрім цих двох, існує вища жива істота, неперевершена Особистість, Верховна Душа, Сам вічний Господь, який ввійшов у ці три світи й підтримує їх.
TEXT 17:
Be šių dviejų kategorijų būtybių egzistuoja dar ir didžiausia gyvoji asmenybė, Aukščiausioji Siela, Patsai amžinasis Viešpats, kuris įeina į tris pasaulius ir juos palaiko.
TEXT 18:
Я трансцендентний, вищий од усіх живих істот, як гріховних, так і безгрішних, і Я неперевершений, — тому і світ, і Веди прославляють Мене як Верховну Особу.
TEXT 18:
Aš – transcendentalus, esu aukščiau linkusių pulti ir nepuolančių. Aš – didžiausias, todėl pasaulis ir Vedos šlovina Mane, kaip tą Aukščiausiąjį Asmenį.
TEXT 19:
Кожен, хто знає Мене як Верховного Бога-Особу і не сумнівається в цьому, вже пізнав усе, і тому він беззастережно віддається любовному служінню Мені, о сину Бгарати.
TEXT 19:
Kas žino, kad Aš esu Aukščiausiasis Dievo Asmuo, ir tuo neabejoja, tas išmano viską. Todėl, o Bharatos sūnau, jis visiškai pasiaukojęs Man tarnauja.
TEXT 20:
Це — найпотаємніша частина ведичних ш́а̄стр, о безгрішний, і Я відкрив її тобі. Кожен, хто зрозуміє це, стане мудрим, і його зусилля увінчає досконалість.
TEXT 20:
O nesusitepęs nuodėme, tos tiesos – slaptingiausioji Vedų raštų dalis, ir Aš atvėriau jas tau. Kas jas suvoks – taps išmintingas, ir jo pastangas apvainikuos tobulumas.