Skip to main content

TEXT 6

6. VERS

Текст

Szöveg

на тад бга̄сайате сӯрйо
на ш́аш́а̄н̇ко на па̄ваках̣
йад ґатва̄ на нівартанте
тад дга̄ма парамам̇ мама
na tad bhāsayate sūryo
na śaśāṅko na pāvakaḥ
yad gatvā na nivartante
tad dhāma paramaṁ mama

Послівний переклад

Szó szerinti jelentés

на—не; тат—те; бга̄сайате—освітлює; сӯрйах̣—сонце; на—не; ш́аш́а̄н̇ках̣—місяць; на—не; па̄ваках̣—вогонь, електрика; йат— куди; ґатва̄ — йдучи; на — ніколи; нівартанте — повертаються; тат дга̄ма—та обитель; парамам—вище; мама—Моє.

na – nem; tat – azt; bhāsayate – beragyogja; sūryaḥ – nap; na – sem; śaśāṅkaḥ – hold; na – sem; pāvakaḥ – a tűz, az elektromosság; yat – ahová; gatvā – elmenvén; na – sohasem; nivartante – visszatérnek; tat dhāma – az a hajlék; paramam – a legfelsőbb; mama – Enyém.

Переклад

Fordítás

Моя вища обитель осяяна не сонцем, чи місяцем, не вогнем, чи іншим джерелом світла. Той, хто досяг її, ніколи не повертається в матеріальний світ.

Az Én legfelsőbb hajlékomat nem nap vagy hold, tűz vagy elektromosság ragyogja be. Aki egyszer eljut oda, többé már nem tér vissza az anyagi világba.

Коментар

Magyarázat

Тут змальовано духовний світ, обитель Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, що відома як Кр̣шн̣алока, або Ґолока Вр̣нда̄вана. В духовному небі нема потреби в світлі сонця чи місяця, вогню чи електрики, тому що всі планети — самосвітні. В цьому всесвіті лише одна планета, Сонце, — самосвітна, але в духовному небі всі планети освітлюють себе самі. Променисте сяйво всіх цих планет (званих Ваікун̣т̣гами) утворює небо, що яскраво сяє і котре називають брахмаджйоті. Насправді ж джерелом усього сяяння є планета Кр̣шн̣и, Ґолока Вр̣нда̄вана. Невелика частина того променистого сяєва покрита махат-таттвою і містить у собі матеріальний світ. Іншу, більшу частину того осяйного неба наповнюють духовні планети, що відомі як Ваікун̣т̣ги. Вища серед тих планет — Ґолока Вр̣нда̄вана.

Ez a vers a lelki világról, Kṛṣṇának, az Istenség Legfelsőbb Személyiségének a hajlékáról beszél, amit Kṛṣṇalokának vagy Goloka-Vṛndāvanának neveznek. A lelki világban nincs szükség napfényre, holdfényre, tűzre vagy elektromosságra, mert ott a bolygók mind önragyogóak. A mi univerzumunkban csak a nap önragyogó, a lelki világban azonban minden bolygó ilyen. Az ottani bolygók (a Vaikuṇṭhák) sugárzása alkotja a brahmajyoti ragyogó egét. Valójában ez a ragyogás Kṛṣṇa bolygójából, Goloka-Vṛndāvanából árad, s egy részét a mahat-tattva, az anyagi világ fedi be. A tündöklő lelki ég többi, nagyobbik részét a Vaikuṇṭhaloka nevű lelki bolygók töltik be, melyek közül Goloka-Vṛndāvana a legfőbb.

Доки жива істота перебуває в цім темнім матеріальнім світі, вона живе обумовленим життям, але, як тільки вона досягає духовного неба, прорубуючись крізь оманне, спотворене дерево матеріального світу, вона звільнюється. Тоді їй більше не загрожує повернення назад. За свого обумовленого життя жива істота вважає себе господарем матеріального світу, але в звільненому стані вона входить в духовне царство і возз’єднується з Верховним Володарем, із Всевишнім Господом. Там вона насолоджується вічним блаженством, вічним життям і цілковитим знанням.

Amíg az élőlény e sötét anyagi világban van, élete feltételektől függ, ám amint elvágja a kötelékeket, melyek az anyagi világ hamis, eltorzult fájához kötik, és eljut a lelki világba, azonnal felszabadul. Onnan sohasem fog már visszatérni. Feltételekhez kötött életében az élőlény önmagát hiszi az anyagi világ urának, de a felszabadulás után a lelki birodalomba kerül, s a Legfelsőbb Úr társaságában élvezi örökkévaló, gyönyörrel és tudással teljes életét.

Такі відомості повинні надихати людину. Вона повинна прагнути вибратись із оманного відображення реальності, перейти у вічний світ, і тому, хто надто прив’язаний до матеріального світу, дуже важко подолати таку прив’язаність, але якщо він звернеться до свідомості Кр̣шн̣и, то отримає можливість поступово стати незалежним від цього світу. Треба спілкуватись з відданими Кр̣шн̣и, з тими, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Потрібно знайти товариство людей, що присвятили себе свідомості Кр̣шн̣и, і навчитись віддано служити Господеві. Лише таким чином людина зможе порвати свої зв’язки з матеріальним світом. Неможливо стати незалежним від зваб матеріального світу, просто убравшись в одяг шафранового кольору. Треба розвинути в собі схильність до відданого служіння Господеві. Тому слід серйозно усвідомити, що віддане служіння, яким його описано в дванадцятій главі, є єдиний шлях, яким можна вибратись з лабіринту оманного відображення справжнього дерева. В чотирнадцятій главі змальовано різні шляхи, якими матеріальна природа опоганює живу істоту. Лише віддане служіння названо там чистим і трансцендентним.

Minden embernek vonzódnia kellene ehhez a leíráshoz, s vágynia kellene arra, hogy megváljon a valóság e hamis tükröződésétől, és az örökkévaló világba jusson. Az anyagi világhoz túlságosan vonzódó ember nagyon nehezen vágja el a ragaszkodást, de ha elkezdi a Kṛṣṇa-tudat folyamatát, akkor lehetősége nyílik a fokozatos eltávolodásra. A Kṛṣṇa-tudatú bhakták társaságát kell keresnie. Fel kell kutatnia egy olyan közösséget, amelynek tagjai Kṛṣṇának szentelték életüket, s meg kell tanulnia tőlük az odaadó szolgálat végzését. Ily módon lehet elvágni a ragaszkodást, amely az anyagi világhoz fűz bennünket. Pusztán azzal, hogy sáfrányszínű ruhát öltünk, nem győzhetjük le az anyagi világ vonzerejét. Az Úr odaadó szolgálatához kell kötődnünk. Nagyon komolyan kell tehát vennünk a tizenkettedik fejezet szavait, miszerint az odaadó szolgálat az egyetlen út, mely által kiszabadulhatunk az igazi fa hamis tükröződéséből. A tizennegyedik fejezet arról ír, hogy az anyagi természet minden folyamatot beszennyez, s egyedül az odaadó szolgálatról mondja, hogy tisztán transzcendentális.

Тут дуже велике значення мають слова парамам̇ мама. Справді, кожний куток і засторонок усесвіту є власність Верховного Господа, але духовний світ — парамам̇, тобто сповнений шести надзвичайних достоїнств. Кат̣га Упанішада (2.2.15) також підтверджує, що духовний світ не потребує світла сонця, місяця чи зірок (на татра сӯрйо бга̄ті на чандра-та̄ракам), тому що все духовне небо освітлює внутрішня потенція Верховного Господа. Лише вручивши себе Господу можна досягти цієї вищої обителі, й ніяк інакше.

A paramaṁ mama szavak nagyon fontosak ebben a versben. Tulajdonképpen az egész világ a Legfelsőbb Úr tulajdona, ám a lelki világ paramam, teljes a hat fenségben. A Kaṭha-upaniṣad (2.2.15) is megerősíti, hogy a lelki világban nincs szükség napfényre, holdfényre vagy csillagokra (na tatra sūryo bhāti na candra-tārakam), mert ott mindent a Legfelsőbb Úr belső energiája ragyog be. E legfelsőbb hajlékra csakis a meghódolás vezet – ez az egyetlen út.