TEXT 6
TEXT 6
Текст
Text
на ш́аш́а̄н̇ко на па̄ваках̣
йад ґатва̄ на нівартанте
тад дга̄ма парамам̇ мама
na śaśāṅko na pāvakaḥ
yad gatvā na nivartante
tad dhāma paramaṁ mama
Послівний переклад
Synonyms
на—не; тат—те; бга̄сайате—освітлює; сӯрйах̣—сонце; на—не; ш́аш́а̄н̇ках̣—місяць; на—не; па̄ваках̣—вогонь, електрика; йат— куди; ґатва̄ — йдучи; на — ніколи; нівартанте — повертаються; тат дга̄ма—та обитель; парамам—вище; мама—Моє.
Переклад
Translation
Моя вища обитель осяяна не сонцем, чи місяцем, не вогнем, чи іншим джерелом світла. Той, хто досяг її, ніколи не повертається в матеріальний світ.
That supreme abode of Mine is not illumined by the sun or moon, nor by fire or electricity. Those who reach it never return to this material world.
Коментар
Purport
Тут змальовано духовний світ, обитель Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, що відома як Кр̣шн̣алока, або Ґолока Вр̣нда̄вана. В духовному небі нема потреби в світлі сонця чи місяця, вогню чи електрики, тому що всі планети — самосвітні. В цьому всесвіті лише одна планета, Сонце, — самосвітна, але в духовному небі всі планети освітлюють себе самі. Променисте сяйво всіх цих планет (званих Ваікун̣т̣гами) утворює небо, що яскраво сяє і котре називають брахмаджйоті. Насправді ж джерелом усього сяяння є планета Кр̣шн̣и, Ґолока Вр̣нда̄вана. Невелика частина того променистого сяєва покрита махат-таттвою і містить у собі матеріальний світ. Іншу, більшу частину того осяйного неба наповнюють духовні планети, що відомі як Ваікун̣т̣ги. Вища серед тих планет — Ґолока Вр̣нда̄вана.
The spiritual world, the abode of the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa – which is known as Kṛṣṇaloka, Goloka Vṛndāvana – is described here. In the spiritual sky there is no need of sunshine, moonshine, fire or electricity, because all the planets are self-luminous. We have only one planet in this universe, the sun, which is self-luminous, but all the planets in the spiritual sky are self-luminous. The shining effulgence of all those planets (called Vaikuṇṭhas) constitutes the shining sky known as the brahma-jyotir. Actually, the effulgence is emanating from the planet of Kṛṣṇa, Goloka Vṛndāvana. Part of that shining effulgence is covered by the mahat-tattva, the material world. Other than this, the major portion of that shining sky is full of spiritual planets, which are called Vaikuṇṭhas, chief of which is Goloka Vṛndāvana.
Доки жива істота перебуває в цім темнім матеріальнім світі, вона живе обумовленим життям, але, як тільки вона досягає духовного неба, прорубуючись крізь оманне, спотворене дерево матеріального світу, вона звільнюється. Тоді їй більше не загрожує повернення назад. За свого обумовленого життя жива істота вважає себе господарем матеріального світу, але в звільненому стані вона входить в духовне царство і возз’єднується з Верховним Володарем, із Всевишнім Господом. Там вона насолоджується вічним блаженством, вічним життям і цілковитим знанням.
As long as a living entity is in this dark material world, he is in conditional life, but as soon as he reaches the spiritual sky by cutting through the false, perverted tree of this material world, he becomes liberated. Then there is no chance of his coming back here. In his conditional life, the living entity considers himself to be the lord of this material world, but in his liberated state he enters into the spiritual kingdom and becomes an associate of the Supreme Lord. There he enjoys eternal bliss, eternal life, and full knowledge.
Такі відомості повинні надихати людину. Вона повинна прагнути вибратись із оманного відображення реальності, перейти у вічний світ, і тому, хто надто прив’язаний до матеріального світу, дуже важко подолати таку прив’язаність, але якщо він звернеться до свідомості Кр̣шн̣и, то отримає можливість поступово стати незалежним від цього світу. Треба спілкуватись з відданими Кр̣шн̣и, з тими, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Потрібно знайти товариство людей, що присвятили себе свідомості Кр̣шн̣и, і навчитись віддано служити Господеві. Лише таким чином людина зможе порвати свої зв’язки з матеріальним світом. Неможливо стати незалежним від зваб матеріального світу, просто убравшись в одяг шафранового кольору. Треба розвинути в собі схильність до відданого служіння Господеві. Тому слід серйозно усвідомити, що віддане служіння, яким його описано в дванадцятій главі, є єдиний шлях, яким можна вибратись з лабіринту оманного відображення справжнього дерева. В чотирнадцятій главі змальовано різні шляхи, якими матеріальна природа опоганює живу істоту. Лише віддане служіння названо там чистим і трансцендентним.
One should be captivated by this information. He should desire to transfer himself to that eternal world and extricate himself from this false reflection of reality. For one who is too much attached to this material world, it is very difficult to cut that attachment, but if he takes to Kṛṣṇa consciousness there is a chance of gradually becoming detached. One has to associate himself with devotees, those who are in Kṛṣṇa consciousness. One should search out a society dedicated to Kṛṣṇa consciousness and learn how to discharge devotional service. In this way he can cut off his attachment to the material world. One cannot become detached from the attraction of the material world simply by dressing himself in saffron cloth. He must become attached to the devotional service of the Lord. Therefore one should take it very seriously that devotional service as described in the Twelfth Chapter is the only way to get out of this false representation of the real tree. In Chapter Fourteen the contamination of all kinds of processes by material nature is described. Only devotional service is described as purely transcendental.
Тут дуже велике значення мають слова парамам̇ мама. Справді, кожний куток і засторонок усесвіту є власність Верховного Господа, але духовний світ — парамам̇, тобто сповнений шести надзвичайних достоїнств. Кат̣га Упанішада (2.2.15) також підтверджує, що духовний світ не потребує світла сонця, місяця чи зірок (на татра сӯрйо бга̄ті на чандра-та̄ракам), тому що все духовне небо освітлює внутрішня потенція Верховного Господа. Лише вручивши себе Господу можна досягти цієї вищої обителі, й ніяк інакше.
The words paramaṁ mama are very important here. Actually every nook and corner is the property of the Supreme Lord, but the spiritual world is paramam, full of six opulences. The Kaṭha Upaniṣad (2.2.15) also confirms that in the spiritual world there is no need of sunshine, moonshine or stars (na tatra sūryo bhāti na candra-tārakam), for the whole spiritual sky is illuminated by the internal potency of the Supreme Lord. That supreme abode can be achieved only by surrender and by no other means.