Skip to main content

TEXT 15

TEXT 15

Текст

Texte

сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣о
маттах̣ смр̣тір джн̃а̄нам апоханам̇ ча
ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйо
веда̄нта-кр̣д веда-від ева ча̄хам
sarvasya cāhaṁ hṛdi sanniviṣṭo
mattaḥ smṛtir jñānam apohanaṁ ca
vedaiś ca sarvair aham eva vedyo
vedānta-kṛd veda-vid eva cāham

Послівний переклад

Synonyms

сарвасйа—усіх живих істот; ча—і; ахам—Я; хр̣ді—в серці; саннівішт̣ах̣ — розташований; маттах̣ — з Мене; смр̣тіх̣ — пам’ять; джн̃а̄нам—знання; апоханам—і забуття; ча—також; ведаіх̣Ведами; ча—також; сарваіх̣—всіма; ахам—Я є; ева—неодмінно; ведйах̣ — пізнаваний; веда̄нта-кр̣т — укладач Веда̄нти; веда-віт — знавець Вед; ева—неодмінно; ча—і; ахам—Я.

sarvasya: de tous les êtres; ca: et; aham: Je; hṛdi: dans le cœur; sanniviṣṭaḥ: situé; mattaḥ: de Moi; smṛtiḥ: le souvenir; jñānam: la connaissance; apohanam: l’oubli; ca: et; vedaiḥ: par les Védas; ca: aussi; sarvaiḥ: tous; aham: Je suis; eva: certes; vedyaḥ: connaissable; vedānta-kṛt: Celui qui a composé le Vedānta; veda-vit: Celui qui connaît les Védas; eva: certes; ca: et; aham: Je.

Переклад

Translation

Я перебуваю в серці кожного, і з Мене походять пам’ять, знання і забуття. Мета всіх Вед — пізнати Мене. Насправді ж Я — укладач Веда̄нти, і Я — знавець Вед.

Je Me tiens dans le cœur de chaque être, et de Moi viennent le souvenir, le savoir et l’oubli. Le but de tous les Védas est de Me connaître. En vérité, Je suis Celui qui connaît les Védas et Celui qui composa le Vedānta.

Коментар

Purport

Верховний Господь присутній у вигляді Парама̄тми в серці кожного, і Він — джерело всієї діяльності. Жива істота забуває все про своє минуле життя, але їй доводиться діяти за вказівками Верховного Господа, свідка її діяльності. Саме тому вона починає свої дії згідно із своїми минулими вчинками. Необхідне знання дається їй разом з пам’яттю, а також її наділено властивістю забувати про своє минуле життя. Таким чином, Господь не просто пронизує все, але Він також міститься в серці кожного. Він винагороджує людину різними плодами її кармічної діяльності. Його шанують не лише як безособистісного Брахмана, Верховного Бога-Особу та локалізовану Парама̄тму, але також як втілення в формі Вед. Веди наставляють людей на правильний шлях, щоб вони змогли належним чином будувати своє життя і повернутись додому, назад до Бога. Веди дають знання про Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, а Кр̣шн̣а, в Своєму втіленні Вйа̄садеви, є укладач Веда̄нта-сӯтри. Коментарі Вйа̄садеви до Веда̄нта-сӯтри, що їх викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, дають справжнє розуміння Веда̄нта-сӯтри. Верховний Господь всеосяжний: заради звільнення обумовленої душі Він поставляє їй і перетравлює їжу, є свідком діяльності цієї душі, дає їй знання у вигляді Вед, і Сам викладає його як Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, вчитель Бгаґавад-ґı̄ти. Господь безмежно добрий та милосердний, за що Його і вшановують усі обумовлені душі.

Le Seigneur Suprême Se trouve dans le cœur de chaque être sous la forme du Paramātmā, et Il est à l’origine de chacun de ses actes. L’être conditionné a tout oublié de sa vie passée, aussi doit-il agir conformément aux directives du Seigneur, témoin de toutes ses œuvres. Grâce au Seigneur, qui lui donne la connaissance nécessaire, mais aussi bien le souvenir et l’oubli, il peut agir, dans le juste prolongement des actes qu’il a accomplis dans sa vie passée. Non seulement le Seigneur S’épand partout, mais Il réside aussi dans le cœur de chaque être et lui accorde les fruits de ses actes intéressés.

On ne L’adore pas seulement en tant que Brahman impersonnel, en tant que Dieu, la Personne Suprême, ou en tant que Paramātmā localisé, on L’adore aussi dans Sa forme des Védas. Les Védas donnent à l’homme la juste orientation qui lui permettra de façonner sa vie pour retourner à Dieu, en son séjour éternel. Ils offrent la connaissance de Dieu, Śrī Kṛṣṇa, qui, en tant que l’avatāra Vyāsadeva, a compilé le Vedānta-sūtra. Le Śrīmad-Bhāgavatam, où ce même Vyāsadeva commente son propre Vedānta-sūtra, permet d’ailleurs de Le comprendre parfaitement. Le Seigneur Suprême n’est en rien limité, tant et si bien que pour permettre à l’âme conditionnée de se libérer, Il pourvoit et veille à la digestion de sa nourriture, est le témoin de ses actes, donne la connaissance sous la forme des Védas, et en tant que la Personne Suprême, Kṛṣṇa, enseigne la Bhagavad-gītā. Ainsi Dieu est-Il infiniment bon et miséricordieux, et digne de l’adoration de l’âme conditionnée.

Антах̣-правішт̣ах̣ ш́а̄ста̄ джана̄на̄м. Жива істота, щойно залишивши тіло, забуває про своє минуле, але потім Верховний Господь знову спонукує її до діяльності. Господь дає їй розум, що дозволяє їй відновити свою діяльність саме звідти, де вона обірвалась у минулому житті. Таким чином, жива істота не тільки насолоджується і страждає в цьому світі згідно з вказівками Верховного Господа, який перебуває в її серці, але Він також дає їй усі можливості для того, щоб збагнути Веди. Якщо людина з серйозністю прагне зрозуміти Веди, то Кр̣шн̣а дає їй необхідний для цього розум. Чому Він дає живим істотам ведичне знання? Він робить це, бо кожна жива істота відчуває потребу усвідомити Кр̣шн̣у. Ведичні джерела підтверджують це: йо ’сау сасарвайр ведайр ґı̄йате. Вся ведична література, починаючи з чотирьох Вед, Веда̄нта-сӯтри, Упанішад і Пура̄н̣ оспівує чесноти Верховного Господа, якого можна досягти, здійснюючи ведичні обряди, обговорюючи філософію Вед і поклоняючись Господу у відданому служінні. Таким чином, призначення Вед полягає в тому, щоб допомогти людині осягнути Кр̣шн̣у. Веди дають нам вказівки, як наблизитись до Кр̣шн̣и і описують шлях усвідомлення Його. Кінцевою метою є Верховний Бог-Особа. Веда̄нта-сӯтра (1.1.4) підтверджує це словами тат ту саманвайа̄т. Досконалості можна досягти в три етапи: спочатку, зрозумівши ведичну літературу, людина усвідомлює свій зв’язок з Верховним Богом-Особою, потім вона за допомогою певних способів може наблизитись до Нього, і, врешті-решт, досягає кінцевої мети — Верховного Бога-Особи. В цьому вірші чітко з’ясоване призначення, шлях до усвідомлення та мета Вед.

Antaḥ-praviṣṭaḥ śāstā janānām. Dès qu’il quitte le corps, l’être vivant oublie tout, mais par la grâce du Seigneur Suprême, il reprend ses activités lors de sa nouvelle existence. Bien qu’il ne se souvienne pas de sa vie passée, le Seigneur lui donne l’intelligence nécessaire pour reprendre ses actes là où il les a laissés dans sa vie précédente. L’être conditionné ne reçoit pas seulement les directives qui lui font connaître en ce monde le plaisir ou la souffrance, mais il reçoit également la possibilité de comprendre les Védas. En effet, qu’il manifeste une réelle volonté de comprendre le savoir védique, et Kṛṣṇa lui accordera l’intelligence requise.

Pourquoi donne-t-Il la connaissance védique ? Parce que chacun a besoin de comprendre Dieu. Les Textes védiques le confirment: yo ’sau sarvair vedair gīyate. Du reste, toutes les Écritures védiques (les quatre Védas, le Vedānta-sūtra, les Upaniṣads, les Purāṇas, etc.) célèbrent les gloires du Seigneur Suprême. On peut donc atteindre Kṛṣṇa en accomplissant des rites védiques, en s’entretenant de la philosophie védique, ou encore en L’adorant dans le cadre du service de dévotion. Les Védas, nous venons de le voir, doivent nous permettre de comprendre Kṛṣṇa. Ils nous donnent pour cela les directives qui s’imposent, ainsi que la méthode appropriée. Le but ultime est Dieu, la Personne Suprême. Ce que confirme à son tour le Vedānta-sūtra (1.1.4): tat tu samanvayāt. On peut atteindre la perfection en trois étapes: comprendre les Écrits védiques pour savoir quelle relation nous unit à Dieu, la Personne Suprême; L’approcher en ayant recours à différents processus; et enfin, L’atteindre, Lui, le but suprême. Ce verset définit donc clairement l’objet, la teneur et le but des Védas.