Skip to main content

TEXT 16

ТЕКСТ 16

Текст

Текст

карман̣ах̣ сукр̣тасйа̄хух̣
са̄ттвікам̇ нірмалам̇ пгалам
раджасас ту пгалам̇ дух̣кгам
аджн̃а̄нам̇ тамасах̣ пгалам
карман̣ах̣ сукр̣тасйа̄хух̣
са̄ттвикам̇ нирмалам̇ пхалам
раджасас ту пхалам̇ дух̣кхам
аджн̃а̄нам̇ тамасах̣ пхалам

Послівний переклад

Пословный перевод

карман̣ах̣ — роботи; су-кр̣тасйа — доброчесного; а̄хух̣ — кажуть; са̄ттвікам—у ґун̣і благочестя; нірмалам—очищене; пгалам—наслідок; раджасах̣ґун̣и пристрасті; ту—але; пгалам—наслідок; дух̣кгам—страждання; аджн̃а̄нам—безглуздя; тамасах̣ґун̣и невігластва; пгалам—наслідок.

карман̣ах̣ — деятельности; су-кр̣тасйа — благочестивой; а̄хух̣ — говорят; са̄ттвикам — относящийся к гуне благости; нирмалам — чистый; пхалам — результат; раджасах̣гуны страсти; ту — же; пхалам — результат; дух̣кхам — страдание; аджн̃а̄нам — отсутствие разума; тамасах̣гуны невежества; пхалам — результат.

Переклад

Перевод

Наслідки благочестивої діяльності чисті, про неї кажуть, що її здійснюють в ґун̣і благочестя. Діяльність в ґун̣і пристрасті веде до злигоднів, а діяльність в ґун̣і невігластва — до глупоти.

Плоды добродетельных поступков чисты и относятся к гуне благости. Действия в гуне страсти приносят человеку страдания, а деятельность в гуне невежества лишает его разума.

Коментар

Комментарий

Наслідки благочестивої діяльності, виконуваної в ґун̣і благочестя, чисті. Тому мудреці, звільнившись від ілюзії, стають щасливими. Натомість діяльність у ґун̣і пристрасті тягне за собою одні лише страждання. Будь-яку діяльність задля матеріального щастя приречено на поразку. Наприклад, якщо людина хоче володіти хмарочосом, то крізь яку ж силу людських мук необхідно пройти, перш ніж такий хмарочос буде збудований. Той, хто фінансує будівництво, повинен подолати численні перешкоди, аби заробити необхідну величезну суму, а всі ті, що впряглись у це важке ярмо будівельних робіт, змушені працювати не покладаючи рук. Страждання очевидні. Тому Бгаґавад-ґı̄та̄ вчить, що будь-яка діяльність, яка провадиться в ґун̣і пристрасті, безумовно, приносить великі нещастя. Звичайно, при цьому можна зазнати крихту уявного щастя: «Я — хазяїн цього будинку, я маю гроші!», але таке щастя оманливе.

Праведная деятельность в гуне благости приносит чистые плоды. Поэтому мудрецы, свободные от влияния иллюзии, всегда счастливы. Но действия в гуне страсти несут с собой лишь страдания. Всякая попытка обрести счастье в материальном мире заранее обречена на неудачу. Так, если кто-то решит построить небоскреб, то он сможет сделать это, но ценою огромных людских страданий. Тому, кто финансирует строительство, придется приложить огромные усилия, чтобы собрать необходимые средства, а рабочие-строители будут по-рабски трудиться на стройке. Все это страдания от начала и до конца. Поэтому «Бхагавад-гита» утверждает, что любая деятельность в гуне страсти влечет за собой неисчислимые страдания. Человек может испытать некоторое удовлетворение от мысли «Это мой дом» или «Это мои деньги», однако все это далеко от настоящего счастья.

Щодо ґун̣и невігластва, то той, хто діє у ньому, позбавлений знання, і, отже, всі його дії в цьому житті ведуть до злиднів, а в майбутньому йому доведеться опуститись до тваринної форми. Життя тварини сповнене страждань, хоча під впливом ілюзорної енерґії, ма̄йі, вона цього не розуміє. Вбивство невинних тварин відбувається в ґун̣і невігластва. Їхні вбивці не знають, що в майбутньому тварини отримають відповідні тіла, придатні до того, щоб убити своїх мучителів. Таким є закон природи. В людському суспільстві вбивця людини повинен бути страченим на шибениці. Це — закон держави. Але під дією ґун̣и невігластва люди не усвідомлюють, що існує всезагальна держава, якою керує Верховний Господь. Кожна жива істота — Господнє дитя, і Він не прощає вбивства навіть мурашки. За все чекає відплата. Тому потурати вбивству тварин задля того, щоб смакувати їхнє м’ясо, є величезним невіглаством. Людині нема потреби забивати тварин, адже Бог дав їй стільки чудових продуктів. Але якщо людина все ж таки дозволяє собі їсти м’ясо, то це означає, що вона діє в ґун̣і невігластва й затьмарює своє майбутнє. З усіх різновидів знищення тварин убивство корів — найбільш ганебний, тому що корови забезпечують нас молоком, чудовим й універсальним продуктом, який приносить людині стільки радості. Вбивати корів на бойнях — це акт найбрутальнішого невігластва. У ведичній літературі (Р̣ґ Веда 9.46.4) слова ґобгіх̣ прı̄н̣іта-матсарам вказують, що той, хто повністю вдовольняється молоком, а проте вбиває корову, — той перебуває у найгрубішому невігластві. У ведичній літературі є молитва:

Что касается деятельности в гуне невежества, то человек, занятый ею, лишен знания, поэтому он страдает в настоящем, а в будущем получит тело животного. Жизнь животных полна невзгод и лишений, хотя сами животные не сознают этого, находясь во власти иллюзорной энергии, майи. Те, кто убивает несчастных животных, также находятся в гуне невежества. Такие люди не знают, что в следующей жизни их жертва получит тело, которое даст ей возможность убить их. Таков закон природы. В человеческом обществе убийцу приговаривают к смертной казни. Таковы законы государства. Пребывая в невежестве, люди не подозревают о том, что живут во вселенском государстве, которым управляет Верховный Господь. Все живые существа — дети Всевышнего, и Он не позволит безнаказанно убить даже муравья. Преступника ожидает неминуемая расплата. Поэтому тот, кто умерщвляет животных ради того, чтобы доставить наслаждение собственному языку, — самый невежественный из невежд. Человеку нет нужды убивать животных, поскольку Бог дал ему множество чудесных продуктов. Те, кто, несмотря на это, питаются мясом, очевидно, находятся в гуне невежества, и их будущее мрачно. Из всех видов убийства животных самым тяжким грехом является убийство коров, так как они заботятся о человеке, давая ему вкусное и полезное молоко. Убивать коров способны только самые невежественные люди. В Ведах (Риг-веда, 9.4.64) сказано: гобхих̣ прӣн̣ита-матсарам. Тот, кто с удовольствием пьет коровье молоко и тем не менее намеревается убить корову, находится в глубочайшем невежестве. В шастрах есть молитва:

намо брахман̣йа-дева̄йа
ґо-бра̄хман̣а-хіта̄йа ча
джаґад-дгіта̄йа кр̣шн̣а̄йа
ґовінда̄йа намо намах̣
намо брахман̣йа-дева̄йа
го-бра̄хман̣а-хита̄йа ча
джагад-дхита̄йа кр̣шн̣а̄йа
говинда̄йа намо намах̣

«Мій Господи, Ти — благодійник корів та бра̄хман̣. Ти зичиш добра суспільству людей і всьому світові» (Вішн̣у Пура̄н̣а 1.19.65). Особливе значення в цій молитві надається захисту корів та бра̄хман̣. Бра̄хман̣и символізують собою духовну освіту, а корови — символ найбільш цінної їжі; цим двом видам живих істот, бра̄хман̣ам і коровам, слід виявляти все можливе заступництво — що і визначає справжній поступ цивілізації. В сучасному суспільстві люди занедбали духовне знання, натомість усіляко заохочується вбивство корів. Звідси можна зрозуміти, що людське суспільство простує в хибному напрямкові і тим самим стверджує свій майбутній вирок. Цивілізація, яка змушує своїх громадян стати тваринами в наступному житті, звичайно, не є гуманною. Модуси пристрасті й невігластва ведуть сучасну цивілізацію неправильним шляхом. Це дуже небезпечна епоха, і всі нації повинні подбати про те, щоб поширити найдоступніший спосіб удосконалення — свідомість Кр̣шн̣и, — щоб врятувати людство від страшної небезпеки.

«О мой Господь, Ты заботишься о благополучии коров и брахманов, а также всего человечества и всего мира» (Вишну-пурана, 1.19.65). В этой молитве подчеркивается, что Господь в первую очередь оказывает покровительство коровам и брахманам. От брахманов люди получают духовное знание, а от коров — самый ценный продукт питания, поэтому всесторонняя защита брахманов и коров является необходимым условием истинного прогресса человеческой цивилизации. Современное общество пренебрегает духовным знанием и поощряет убийство коров. Это означает, что все общество движется в неверном направлении, обрекая себя на деградацию. Цивилизацию, которая ведет своих членов к деградации в животные формы жизни, нельзя назвать человеческой. Нет никаких сомнений в том, что люди современной цивилизации жестоко обмануты гунами страсти и невежества. Нынешний век таит в себе множество опасностей, поэтому все народы мира должны воспользоваться самым простым методом духовного самопознания, методом сознания Кришны, и спасти себя от величайшей катастрофы».