TEXT 10
TEXT 10
Текст
Text
саттвам̇ бгаваті бга̄рата
раджах̣ саттвам̇ тамаш́ чаіва
тамах̣ саттвам̇ раджас татга̄
sattvaṁ bhavati bhārata
rajaḥ sattvaṁ tamaś caiva
tamaḥ sattvaṁ rajas tathā
Послівний переклад
Synonyms
раджах̣—ґун̣а пристрасті; тамах̣—ґун̣а невігластва; ча—також; абгібгӯйа—перевершуючи; саттвам—ґун̣а благочестя; бгаваті— переважає; бга̄рата—син Бгарати; раджах̣—ґун̣а пристрасті; саттвам—ґун̣а благочестя; тамах̣—ґун̣а невігластва; ча—також; ева—подібно до цього; тамах̣—ґун̣а невігластва; саттвам—ґун̣а благочестя; раджах̣—ґун̣а пристрасті; татга̄—таким чином.
rajaḥ — the mode of passion; tamaḥ — the mode of ignorance; ca — also; abhibhūya — surpassing; sattvam — the mode of goodness; bhavati — becomes prominent; bhārata — O son of Bharata; rajaḥ — the mode of passion; sattvam — the mode of goodness; tamaḥ — the mode of ignorance; ca — also; eva — like that; tamaḥ — the mode of ignorance; sattvam — the mode of goodness; rajaḥ — the mode of passion; tathā — thus.
Переклад
Translation
Інколи ґун̣а благочестя переважає, перемагаючи ґун̣и пристрасті й невігластва, о син Бгарати. Інколи ґун̣а пристрасті перемагає благочестя і невігластво. А інколи невігластво перемагає благочестя і пристрасть. Так і триває ця постійна боротьба за перевагу.
Sometimes the mode of goodness becomes prominent, defeating the modes of passion and ignorance, O son of Bharata. Sometimes the mode of passion defeats goodness and ignorance, and at other times ignorance defeats goodness and passion. In this way there is always competition for supremacy.
Коментар
Purport
Коли переважає ґун̣а пристрасті, ґун̣а благочестя й невігластва пригнічуються. Коли зростає вплив ґун̣и доброчесності, пристрасть і невігластво зазнають поразки, а коли переважає ґун̣а невігластва, програють пристрасть і доброчесність. Така боротьба триває постійно. Тому той, хто всерйоз намагається розвивати свідомість Кр̣шн̣и, повинен вийти за межі цих трьох ґун̣. Перевага якоїсь певної ґун̣и природи проявляється в поведінці людини, в її діяльності, в тому, як вона їсть тощо. Про все це йтиме мова в дальших главах. Але, захотівши, за допомогою відповідної практики людина може розвинути в собі якості благочестя й тим перемогти ґун̣и невігластва й пристрасті. Таким же чином можна розвинути в собі якості пристрасті, подолавши благочестя й невігластво. Або можна розвинути якості невігластва й отримати перемогу над благочестям й пристрастю. Тільки благочестя, незважаючи на те, що взагалі існує три ґун̣и матеріальної природи, може осяяти цілеспрямовану людину, і та, вийшовши за межі й цієї ґун̣и, зможе досягти чистої благості, стану, який називають станом васудеви, в якому людина може збагнути науку про Бога. З того, як діє людина, стає зрозумілим, у якому з ґун̣ природи вона перебуває.
When the mode of passion is prominent, the modes of goodness and ignorance are defeated. When the mode of goodness is prominent, passion and ignorance are defeated. And when the mode of ignorance is prominent, passion and goodness are defeated. This competition is always going on. Therefore, one who is actually intent on advancing in Kṛṣṇa consciousness has to transcend these three modes. The prominence of some certain mode of nature is manifested in one’s dealings, in his activities, in eating, etc. All this will be explained in later chapters. But if one wants, he can develop, by practice, the mode of goodness and thus defeat the modes of ignorance and passion. One can similarly develop the mode of passion and defeat goodness and ignorance. Or one can develop the mode of ignorance and defeat goodness and passion. Although there are these three modes of material nature, if one is determined he can be blessed by the mode of goodness, and by transcending the mode of goodness he can be situated in pure goodness, which is called the vasudeva state, a state in which one can understand the science of God. By the manifestation of particular activities, it can be understood in what mode of nature one is situated.