TEXT 35
TEXT 35
Текст
Tekstas
антарам̇ джн̃а̄на-чакшуша̄
бгӯта-пракр̣ті-мокшам̇ ча
йе відур йа̄нті те парам
antaraṁ jñāna-cakṣuṣā
bhūta-prakṛti-mokṣaṁ ca
ye vidur yānti te param
Послівний переклад
Synonyms
кшетра—тіла; кшетра-джн̃айох̣—власника тіла; евам—так; антарам—різниця; джн̃а̄на-чакшуша̄—очима знання; бгӯта—живої істоти; пракр̣ті—від матеріальної природи; мокшам—звільнення; ча—також; йе—ті, хто; відух̣—знає; йа̄нті—досягають; те—вони; парам—Всевишнього.
kṣetra — kūno; kṣetra-jñayoḥ — kūno savininko; evam — taip; antaram — skirtumą; jñāna-cakṣuṣā — žinojimo apšviestomis akimis; bhūta — gyvosios esybės; prakṛti — iš materialios gamtos; mokṣam — išsivadavimą; ca — taip pat; ye — tie, kurie; viduḥ — žino; yānti — eina; te — jie; param — į Aukščiausiąjį.
Переклад
Translation
Ті, що очима знання бачать відмінність тіла од того, хто знає тіло, й можуть також зрозуміти, як звільнитись з рабства матеріальної природи, досягають вищої мети.
Tie, kurie žinojimo apšviestomis akimis regi skirtumą tarp kūno ir jį pažįstančio subjekto, o taip pat žino, kaip išsivaduoti iš materialios gamtos vergijos, pasiekia aukščiausią tikslą.
Коментар
Purport
Суть цієї, тринадцятої, глави полягає в тому, що людина повинна зрозуміти різницю між тілом, його власником і Наддушею. Варто визнати шлях до звільнення, як його описано у віршах з восьмого по дванадцятий, бо це шлях до вищого призначення.
KOMENTARAS: Reikia suprasti, kuo skiriasi kūnas, jo savininkas ir Supersiela – tokia trylikto skyriaus esmė. Išsivadavimo kelią, kuris nusakomas posmuose nuo aštunto iki dvylikto, reikėtų pripažinti kaip tikrą kelią ir eiti juo į aukščiausią tikslą.
Людина, що має віру, насамперед повинна шукати сприятливого товариства, де вона зможе слухати про Бога й таким чином поступово набувати знань. Якщо людина звернеться по допомогу до духовного вчителя, вона зможе осягнути різницю між матерією й духом, а це вже відправна точка подальшого духовного пізнання. Духовний учитель своїми настановами вказує учням шлях до звільнення від матеріалістичного уявлення про життя. Так, наприклад, у Бгаґавад-ґı̄ті ми бачим, як Кр̣шн̣а наставляє Арджуну, щоб звільнити його від матеріалістичних поглядів.
Tikintysis visų pirma turėtų stengtis bendrauti su tais, iš kurių girdėtų tiesą apie Dievą ir šitaip nuosekliai šviestųsi. Kas kreipiasi į dvasinį mokytoją, tas išmoks skirti materiją nuo dvasios. Tai taps jo tolimesnio dvasinio tobulėjimo pagrindu. Duodamas įvairius nurodymus, dvasinis mokytojas moko savo mokinius atsikratyti materialios būties sampratos. Pavyzdžiui, „Bhagavad-gītoje“ Kṛṣṇa moko Arjuną atsisakyti materialistinių motyvų.
Кожен може зрозуміти, що тіло є матерією; його можна розкласти на двадцять чотири елементи. Тіло є грубе проявлення. Тоншим же проявом є розум і психічна діяльність. Ознаки життя являють собою взаємодію цих аспектів. І над усім цим перебуває душа і Наддуша. Є дві душі: індивідуальна душа і Наддуша. Душа зв’язується з двадцяти чотирма матеріальними елементами і завдяки цьому діє матеріальний світ. Той, хто розуміє, що все матеріальне проявлення тримається на основі об’єднання душі з матеріальними елементами, і хто усвідомлює становище Верховної Душі, стає гідним увійти в духовний світ. Ці питання призначені для того, щоб обдумувати й усвідомлювати їх, і тому треба досягти цілковитого розуміння даної глави за допомогою свого духовного вчителя.
Kiekvienas supras, jog kūnas – materija, ir jį galima suskaidyti į dvidešimt keturis pradmenis. Kūnas – grubi apraiška, o protas ir psichinė veikla – subtili apraiška. Sąveikaujant grubiai ir subtiliai apraiškoms atsiranda gyvybės požymiai. Be to, dar egzistuoja siela ir Supersiela. Jos – dvi. Materialaus pasaulio judėjimui pradžią duoda sielos ir dvidešimt keturių materijos pradmenų jungtis. Tas, kuris materialų pasaulį mato kaip sielos ir materijos pradmenų jungtį ir supranta Aukščiausiosios Sielos padėtį, vertas dvasinio pasaulio. Šiuos klausimus reikia apmąstyti ir suvokti, todėl, padedant dvasiniam mokytojui, derėtų šį skyrių labai gerai išsiaiškinti.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до тринадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалися природа, той, хто насолоджується, і свідомість.
Taip Bhaktivedanta baigia komentuoti tryliktąjį „Śrīmad Bhagavad-gītos“ skyrių, pavadintą „Gamta, besimėgaujantis subjektas ir sąmonė“.