TEXT 19

Текст

Texto

іті кшетрам̇ татга̄ джн̃а̄нам̇
джн̃ейам̇ чоктам̇ сама̄сатах̣
мад-бгакта етад віджн̃а̄йа
мад-бга̄ва̄йопападйате

iti kṣetraṁ tathā jñānaṁ
jñeyaṁ coktaṁ samāsataḥ
mad-bhakta etad vijñāya
mad-bhāvāyopapadyate

Послівний переклад

Palabra por palabra

іті—таким чином; кшетрам—поле діяльності (тіло); татга̄—також; джн̃а̄нам̇—знання; джн̃ейам—той, кого пізнають; ча—також; уктам—описані; сама̄сатах̣—коротко; мат-бгактах̣—Мій відданий; етат—усе це; віджн̃а̄йа—усвідомивши; мат-бга̄ва̄йа—до Моєї природи; упападйате—досягає.

iti — así pues; kṣetram — el campo de las actividades (el cuerpo); tathā — también; jñānam — conocimiento; jñeyam — lo conocible; ca — también; uktam — descrito; samāsataḥ — en resumen; mat-bhaktaḥ — Mi devoto; etat — todo esto; vijñāya — después de comprender; mat-bhāvāya — a Mi naturaleza; upapadyate — llega.

Переклад

Traducción

Отже, Я стисло описав поле діяльності (тіло), знання і об’єкт пізнання. Лише Мої віддані можуть належним чином усвідомити це й відтак досягти Мого духовного єства.

Así pues, Yo he descrito de un modo resumido el campo de las actividades [el cuerpo], el conocimiento y lo conocible. Solo Mis devotos pueden entender esto perfectamente y llegar así a Mi naturaleza.

Коментар

Significado

Господь стисло описав тіло, знання та об’єкт пізнання. Таке знання стосується того, хто пізнає, пізнаваного й процесу пізнання. Осягнення цих трьох речей в сукупності називають віджн̃а̄ною, або наукою про знання. Чисті віддані Господа можуть безпосередньо осягнути досконале знання. Для всіх же інших воно недосяжне. Моністи запевняють, що в кінцевій стадії ці три окремих предмети зливаються в одне, але віддані не погоджуються з таким судженням. Знання і розвиток знання означають осягнення себе в свідомості Кр̣шн̣и. Наші дії скеровує матеріалістична свідомість, але тільки-но ми зосередимо всю свою свідомість на діяльності в ім’я Кр̣шн̣и й зрозуміємо, що Кр̣шн̣а є всім, ми оволодіємо істинним знанням. Іншими словами, знання є лише підготовча стадія на шляху до досконалого осягнення змісту відданого служіння. В п’ятнадцятій главі це питання з’ясовуватиметься дуже детально.

El Señor ha descrito en resumen el cuerpo, el conocimiento y lo conocible. Este conocimiento es de tres cosas: el conocedor, lo conocible y el proceso para conocer. Todo ello en conjunto se denomina vijñāna, o la ciencia del conocimiento. Los devotos puros del Señor pueden entender el conocimiento perfecto directamente. Los demás son incapaces de entender. Los monistas dicen que en la última etapa esas tres cosas se vuelven una, pero los devotos no aceptan eso. Conocimiento y cultivo de conocimiento son cosas que significan entenderse a uno mismo con conciencia de Kṛṣṇa. Nos estamos dejando llevar por la conciencia material, pero en cuanto trasladamos hacia las actividades de Kṛṣṇa toda la conciencia y comprendemos que Kṛṣṇa lo es todo, adquirimos entonces verdadero conocimiento. En otras palabras, el conocimiento no es más que la etapa preliminar del proceso de entender el servicio devocional a la perfección. Eso se explicará muy claramente en el capítulo quince.

Тепер, підсумовуючи, можна сказати, що шостий і сьомий вірші, від слів маха̄-бгӯта̄ні і до четана̄-дгр̣тіх̣, розглядають матеріальні елементи й деякі проявлення ознак життя, які, поєднуючись, утворюють тіло, або поле діяльності. Вірші з восьмого по дванадцятий, починаючи від ама̄нітвам й до таттва-джн̃а̄на̄ртга-дарш́анам, описують пізнання обох типів знаючих поле діяльності, а власне: душі та Парама̄тми. Потім вірші з тринадцятого по вісімнадцятий, від слів ана̄ді мат-парам і до хр̣ді сарвасйа вішт̣гітам, описують душу і Верховного Господа, тобто Парама̄тму.

Ahora bien, para resumir, uno puede entender que los versos 6 y 7, comenzando con mahā-bhūtāni y yendo hasta cetanā-dhṛtiḥ, analizan los elementos materiales y ciertas manifestaciones de las señales de vida. Todo ello se une para formar el cuerpo, o el campo de las actividades. Y los versos que van del 8 al 12, desde amānitvam hasta tattva-jñānārtha-darśanam, describen el proceso del conocimiento por el cual se llega a entender a los dos tipos de conocedores del campo de las actividades, es decir, al alma y a la Superalma. Luego, los versos que van del 13 al 18, comenzando con anādi mat-param y yendo hasta hṛdi sarvasya viṣṭhitam, describen al alma y al Señor Supremo, o la Superalma.

Отже, тут було розглянуто три предмети: поле діяльності (тіло), процес пізнання і душа (індивідуальна й Верховна). У сказаному було наголошено, що тільки чисті віддані Господа можуть ясно зрозуміти суть цих речей. Отже, для таких відданих Бгаґавад-ґı̄та̄ особливо корисна; якраз вони можуть досягти вищої мети — духовного єства Верховного Господа, Кр̣шн̣и. Іншими словами, лише віддані можуть збагнути Бгаґавад-ґı̄ту й здобути бажаний плід від її вивчення.

Así pues, se han descrito tres cosas: el campo de la actividad (el cuerpo), el proceso para entender, y tanto al alma como a la Superalma. Aquí se señala en especial que solo los devotos puros del Señor pueden entender de una manera clara esas tres cosas. De modo que, para esos devotos, El Bhagavad-gītā es absolutamente útil; ellos son los que pueden llegar a la meta suprema: la naturaleza del Señor Supremo, Kṛṣṇa. En otras palabras, solo los devotos, y nadie más, pueden entender el Bhagavad-gītā y obtener el resultado deseado.