Skip to main content

TEXT 18

ТЕКСТ 18

Текст

Текст

джйотіша̄м апі тадж джйотіс
тамасах̣ парам учйате
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ джн̃а̄на-ґамйам̇
хр̣ді сарвасйа вішт̣гітам
джйотишм апи тадж джйотис
тамаса парам учйате
джна джейа джна-гамйа
хди сарвасйа вишхитам

Послівний переклад

Пословный перевод

джйотіша̄м—у всіх предметах, що світяться; апі—також; тат— воно; джйотіх̣—джерело світла; тамасах̣—пітьма; парам—поза; учйате—сказано; джн̃а̄нам—знання; джн̃ейам—те, що пізнають; джн̃а̄на-ґамйам—до чого потрібно наблизитись за допомогою знання; хр̣ді—в серці; сарвасйа—кожного; вішт̣гітам—перебуває.

джйотишм — во всем, что излучает свет; апи — также; тат — то; джйоти — источник света; тамаса — тьмы; парам — за пределами; учйате — сказано; джнам — знание; джейам — следует знать; джна-гамйам — цель познания; хди — в сердце; сарвасйа — каждого; вишхитам — находящийся.

Переклад

Перевод

Вона — джерело світла в усіх світлосяйних тілах. Непроявлена, Вона перебуває над тьмою матерії. Вона — знання, предмет пізнання і Вона є мета пізнання. Вона мешкає в серці кожного.

Она источник света во всех светилах. Непроявленная, Она находится за пределами тьмы материального мира. Она знание, объект познания и цель познания. Она пребывает в сердце каждого.

Коментар

Комментарий

Наддуша, Верховний Бог-Особа, є джерелом світла в усіх тілах, що світяться, таких як сонце, місяць, зорі. У ведичній літературі ми знаходимо, що в духовному царстві немає потреби в світлі сонця або місяця, тому що там все освітлює сяйво Верховного Господа. В матеріальному світі духовне сяйво Господа, брахмаджйоті, покривають матеріальні елементи, махат-таттва, тому в матеріальному світі не можна обійтись без світла, що його дає сонце, місяць, електрика тощо. Однак в духовному світі в усьому цьому немає потреби. У ведичній літературі ясно сказано, що все освітлює Його сліпуче сяйво. Стає очевидним, що місце Його перебування — не матеріальний світ. Він живе в духовному світі, в духовному небі, надзвичайно далеко від нас. Це також підтверджує ведична література. А̄дітйа-варн̣ам̇ тамасах̣ параста̄т (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8). Він подібний до сонця, Він вічно сяє, але Він дуже і дуже далеко, над пітьмою матеріального світу.

Сверхдуша, Верховная Личность Бога, является источником света во всех светящихся телах, таких как солнце, луна и звезды. В Ведах сказано, что в духовном царстве не нужно ни солнца, ни луны, ибо там все озарено сиянием Верховного Господа. В материальном мире духовное сияние Господа, брахмаджьоти, покрыто материальными элементами (махат- таттвой), поэтому здесь нужны источники света — солнце, луна, электричество и т. д. Но в духовном мире в них нет необходимости. В Ведах ясно сказано, что там все озарено ярким сиянием, исходящим от Господа. Из этого следует, что Господь находится за пределами материального мира, в духовной обители, в бесконечно далеком от нас духовном небе. Это также подтверждается в ведических писаниях: дитйа-вара тамаса парастт (Шветашватара-упанишад, 3.8). Господь, подобно солнцу, вечно излучает свет, но Он находится далеко за пределами покрытого тьмой материального мира.

Знання Господа — трансцендентне. Ведична література свідчить, що Брахман — це зосередження трансцендентального знання. Той, хто прагне потрапити туди, в духовний світ, отримує знання від Верховного Господа, який перебуває в серці кожного. Ведична мантра (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.18) гласить: там̇ ха девам а̄тма-буддгі-прака̄ш́ам̇ мумукшур ваі ш́аран̣ам ахам̇ прападйе. Отож, якщо людина хоче досягти звільнення, вона повинна віддатися Верховному Богові-Особі. Що стосується мети кінцевого знання, то у ведичній літературі сказано: там ева відітва̄ті мр̣тйум еті. «Тільки пізнавши Його, можна вирватись за коло народження й смерті» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8).

Знание, которым обладает Господь, трансцендентно. В Ведах сказано, что Брахман представляет собой средоточие трансцендентного знания, и тот, кто очень хочет попасть в духовный мир, получает знание от Верховного Господа, находящегося в сердце каждого. В ведической мантре (Шветашватара-упанишад, 6.18) говорится: та ха девам тма-буддхи-прака мумукшур ваи араам аха прападйе. Тот, кто стремится к освобождению, должен предаться Верховной Личности Бога. О высшей цели познания в ведических писаниях тоже сказано: там эва видитвти мтйум эти — «Только познав Его, можно вырваться из круговорота рождений и смертей» (Шветашватара-упанишад, 3.8).

Верховний Господь перебуває в серці кожного як верховний правитель. У Нього є руки й ноги, що розпростерті всюди, чого не можна сказати про індивідуальну душу. Тому потрібно визнати, що існують два тих, хто знає поле діяльності, а власне: індивідуальна душа і Наддуша. Діяльність людських рук і ніг поширюється до певної межі, але руки й ноги Кр̣шн̣и поширені скрізь. Це підтверджується в Ш́вета̄ш́ватара Упанішаді (3.17): сарвасйа прабгум ı̄ш́а̄нам̇ сарвасйа ш́аран̣ам̇ бр̣хат. «Верховний Бог-Особа, Наддуша, є прабгу, або владика всіх живих істот. Тому Він — кінцеве пристановище всіх живих істот». Отже, не можна заперечувати того, що Верховна душа й індивідуальна душа завжди відмінні одна від одної.

Господь пребывает в сердце каждого как верховный повелитель. Его руки и ноги находятся всюду, чего нельзя сказать об индивидуальной душе. Поэтому необходимо признать существование двух знающих поле деятельности — индивидуальной души и Сверхдуши. Руки и ноги живого существа находятся в одном месте, тогда как руки и ноги Кришны есть всюду. В «Шветашватара-упанишад» (3.17) сказано: сарвасйа прабхум ӣна сарвасйа араа бхат. Верховный Господь, Сверхдуша — это прабху, владыка всех живых существ, и потому Он их последнее прибежище. Итак, не подлежит сомнению, что Сверхдуша и индивидуальная душа всегда отличны друг от друга.