TEXT 13
TEXT 13
Текст
Tekstas
йадж джн̃а̄тва̄мр̣там аш́нуте
ана̄ді мат-парам̇ брахма
на сат тан на̄сад учйате
yaj jñātvāmṛtam aśnute
anādi mat-paraṁ brahma
na sat tan nāsad ucyate
Послівний переклад
Synonyms
джн̃ейам—те, що пізнається; йат—яке; тат—те; правакшйа̄мі—Я зараз поясню; йат—яке; джн̃а̄тва̄—знаючи; амр̣там—нектар; аш́нуте—куштують на смак; ана̄ді—що не має початку; мат- парам — підлеглий Мені; брахма — дух; на — не; сат — причина; тат—воно; на—не; асат—наслідок; учйате—сказано, що є.
jñeyam — pažinimo objektą; yat — kurį; tat — tą; pravakṣyāmi — Aš dabar paaiškinsiu; yat — kurį; jñātvā — pažinęs; amṛtam — nektarą; aśnute — ragauja; anādi — neturinti pradžios; mat-param — pavaldi Man; brahma — dvasia; na — nei; sat — priežastis; tat — ta; na — nei; asat — pasekmė; ucyate — sakoma, yra.
Переклад
Translation
Тепер Я поясню тобі, що є пізнаване, зрозумівши яке, ти відчуєш смак вічного. Брахман, дух, що не має початку й підпорядкований Мені, перебуває за межами причин і наслідків матеріального світу.
Dabar Aš tau paaiškinsiu, kas yra pažinimo objektas, kurį pažinęs tu patirsi amžinybę. Brahmanas, dvasia, neturinti pradžios ir pavaldi Man, plyti anapus šio materialaus pasaulio priežasčių bei pasekmių.
Коментар
Purport
Господь дав пояснення поля діяльності і того, хто знає це поле. Він також розкрив спосіб, за допомогою якого пізнається той, хто знає це поле діяльності. Тепер Він збирається пояснити об’єкт пізнання, — пізнаване — як душу, так і Наддушу. Пізнавши того, хто знає, тобто душу і Наддушу, жива істота може насолоджуватись нектаром життя. Як з’ясовано в другій главі, жива істота вічна. Тут також підтверджується це. Джı̄ву не було народжено в якийсь певний проміжок часу. Неможливо простежити, як саме джı̄ва̄тма̄ проявилася з Верховного Господа. Тому вона не має початку. Ведична література підтверджує це: на джа̄йате мрійате ва̄ віпаш́чіт (Кат̣га Упанішада 1.2.18). Той, хто знає тіло, ніколи не народжується й не вмирає, і він сповнений знання.
KOMENTARAS: Viešpats jau nusakė veiklos lauką ir lauką pažįstantį subjektą. Jis taip pat išaiškino ir veiklos lauką pažįstančio subjekto pažinimo procesą. Dabar Jis prabyla apie pažinimo objektą, visų pirma apie sielą, o vėliau – ir apie Supersielą. Žinios apie pažįstantį subjektą – sielą ir Supersielą – suteikia galimybę paragauti gyvybės nektaro. Kaip buvo aiškinta antrame skyriuje, gyvoji esybė yra amžina. Tai patvirtina ir šis posmas. Neįmanoma nustatyti jīvos tikslios gimimo datos. Niekas negali atsekti istorijoje ir to momento, kada jīvātmā atsirado iš Aukščiausiojo Viešpaties. Taigi ji neturi pradžios. Vedų raštai apie tai liudija: na jāyate mriyate vā vipaścit („Kaṭha Upaniṣada“ 1.2.18). Kūną pažįstantis subjektas niekada negimsta ir nemiršta, jis kupinas žinojimo.
Парама̄тму, експансію Верховного Господа, змальовано у ведичній літературі (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.16) як прадга̄на-кшетраджн̃а-патір ґун̣еш́ах̣, тобто, як верховного, що знає тіла й є володарем трьох ґун̣ матеріальної природи. В смр̣ті сказано: да̄са- бгӯто харер ева на̄нйасйаіва када̄чана. Живі істоти — вічні слуги Верховного Господа. Це підтверджує і Господь Чаітанйа в Своїх повчаннях. Тому опис Брахмана, що його наведено в даному вірші, пов’язаний з індивідуальною душею, і коли слово «Брахман» стосується живої істоти, слід розуміти, що вона є віджн̃а̄на-брахмою, в протилежність а̄нанда-брахмі. А̄нанда-брахма — це Верховний Брахман, Бог-Особа.
Vedų raštai („Śvetāśvatara Upaniṣada“ 6.16) dar nurodo, kad Aukščiausias Viešpats, kaip Supersiela, yra pradhāna-kṣetrajña-patir guṇeśaḥ – svarbiausias kūną pažįstantis subjektas ir trijų materialios gamtos guṇų valdovas. Smṛti sako: dāsa-bhūto harer eva nānyasvaiva kadācana. Gyvosios esybės – amžini Aukščiausiojo Viešpaties tarnai. Tai Savo pamokymuose skelbia ir Viešpats Caitanya. Todėl šiame posme pateiktas Brahmano apibūdinimas siejasi su individualia siela. O kai žodis Brahmanas taikomas gyvajai esybei, reikia suprasti, kad ji yra vijñāna-brahma, o ne ānanda- brahma. Ānanda-brahma – tai Aukščiausiasis Brahmanas, Dievo Asmuo.