TEXT 13
ТЕКСТ 13
Текст
Текст
йадж джн̃а̄тва̄мр̣там аш́нуте
ана̄ді мат-парам̇ брахма
на сат тан на̄сад учйате
ядж гя̄тва̄мр̣там ашнуте
ана̄ди мат-парам̇ брахма
на сат тан на̄сад учяте
Послівний переклад
Дума по дума
джн̃ейам—те, що пізнається; йат—яке; тат—те; правакшйа̄мі—Я зараз поясню; йат—яке; джн̃а̄тва̄—знаючи; амр̣там—нектар; аш́нуте—куштують на смак; ана̄ді—що не має початку; мат- парам — підлеглий Мені; брахма — дух; на — не; сат — причина; тат—воно; на—не; асат—наслідок; учйате—сказано, що є.
гйеям – познаваемото; ят – което; тат – това; правакш̣я̄ми – ще обясня; ят – което; гя̄тва̄ – като знае; амр̣там – нектара; ашнуте – човек опитва; ана̄ди – това, което няма начало; мат-парам – подчинен на мен; брахма – дух; на – нито; сат – причина; тат – тази; на – нито; асат – следствие; учяте – се казва.
Переклад
Превод
Тепер Я поясню тобі, що є пізнаване, зрозумівши яке, ти відчуєш смак вічного. Брахман, дух, що не має початку й підпорядкований Мені, перебуває за межами причин і наслідків матеріального світу.
Сега ще ти обясня обекта на познание и когато го разбереш, ще вкусиш от вечността. Брахман, т.е. духът, който няма начало и е подчинен на мен, лежи отвъд причината и следствието на този материален свят.
Коментар
Пояснение
Господь дав пояснення поля діяльності і того, хто знає це поле. Він також розкрив спосіб, за допомогою якого пізнається той, хто знає це поле діяльності. Тепер Він збирається пояснити об’єкт пізнання, — пізнаване — як душу, так і Наддушу. Пізнавши того, хто знає, тобто душу і Наддушу, жива істота може насолоджуватись нектаром життя. Як з’ясовано в другій главі, жива істота вічна. Тут також підтверджується це. Джı̄ву не було народжено в якийсь певний проміжок часу. Неможливо простежити, як саме джı̄ва̄тма̄ проявилася з Верховного Господа. Тому вона не має початку. Ведична література підтверджує це: на джа̄йате мрійате ва̄ віпаш́чіт (Кат̣га Упанішада 1.2.18). Той, хто знає тіло, ніколи не народжується й не вмирає, і він сповнений знання.
Господ обясни полето на дейностите и познавача на полето. Обясни също и метода за изучаване на познавача на полето. Сега Той започва да описва обекта на познание – най-напред душата, а след това – Свръхдушата. Посредством знанието за познавача, т.е. за душата и Свръхдушата, човек може да вкуси от нектара на безсмъртието. Както се обяснява във втора глава, живото същество е вечно. Това се потвърждава и тук. Никой не може да посочи деня, в който джӣвата се е родила, нито да проследи времето, когато джӣва̄тма̄ се е отделила от Върховния Бог. Тоест тя е без начало. Ведическата литература потвърждава това: на джа̄яте мрияте ва̄ випашчит (Кат̣ха Упаниш̣ад, 1.2.18). Познавачът на тялото никога не се ражда, никога не умира и е изпълнен със знание.
Парама̄тму, експансію Верховного Господа, змальовано у ведичній літературі (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.16) як прадга̄на-кшетраджн̃а-патір ґун̣еш́ах̣, тобто, як верховного, що знає тіла й є володарем трьох ґун̣ матеріальної природи. В смр̣ті сказано: да̄са- бгӯто харер ева на̄нйасйаіва када̄чана. Живі істоти — вічні слуги Верховного Господа. Це підтверджує і Господь Чаітанйа в Своїх повчаннях. Тому опис Брахмана, що його наведено в даному вірші, пов’язаний з індивідуальною душею, і коли слово «Брахман» стосується живої істоти, слід розуміти, що вона є віджн̃а̄на-брахмою, в протилежність а̄нанда-брахмі. А̄нанда-брахма — це Верховний Брахман, Бог-Особа.
Върховният Бог, който е Свръхдушата, също е описан във ведическата литература (Швета̄шватара Упаниш̣ад, 6.16) като прадха̄на-кш̣етрагя-патир гун̣ешах̣ – върховен познавач на тялото и господар на трите гун̣и на материалната природа. В смр̣ти се казва: да̄са-бхӯто харер ева на̄нясяива када̄чана. Живите същества служат вечно на Върховния Бог. Това се потвърждава и от ученията на Бог Чайтаня. Следователно описанието на Брахман, дадено в този стих, се отнася до индивидуалната душа и когато думата Брахман се използва за живото същество, това означава, че то е вигя̄на-брахма, а не а̄нанда-брахма. А̄нанда-брахма е Върховният Брахман, Божествената Личност.