TEXTS 1-2
TEXTS 1-2
Текст
Tekst
пракр̣тім̇ пурушам̇ чаіва
кшетрам̇ кшетра-джн̃ам ева ча
етад ведітум іччга̄мі
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ ча кеш́ава
prakṛtiṁ puruṣaṁ caiva
kṣetraṁ kṣetra-jñam eva ca
etad veditum icchāmi
jñānaṁ jñeyaṁ ca keśava
ідам ш́арı̄рам̇ каунтейа
кшетрам ітй абгідгı̄йате
етад йо ветті там̇ пра̄хух̣
кшетра-джн̃а іті тад-відах̣
idaṁ śarīraṁ kaunteya
kṣetram ity abhidhīyate
etad yo vetti taṁ prāhuḥ
kṣetra-jña iti tad-vidaḥ
Послівний переклад
Synonyms
арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; пракр̣тім—природу; пурушам— того, хто насолоджується; ча—також; ева—неодмінно; кшетрам— поле; кшетра-джн̃ам—того, хто знає поле; ева—неодмінно; ча— також; етат—усе це; ведітум—зрозуміти; іччга̄мі—я бажаю; джн̃а̄нам—знання; джн̃ейам—предмет знання; ча—також; кеш́ава—о Кр̣шн̣о; ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ідам—це; ш́арı̄рам—тіло; каунтейа—син Кунтı̄; кшетрам—поле; іті — таким чином; абгідгı̄йате — називають; етат — це; йах̣ — той, хто; ветті—знає; там—він; пра̄хух̣—називають; кшетра- джн̃ах̣—той, хто знає поле; іті—таким чином; тат-відах̣—тими, хто знає це.
arjunaḥ uvāca — Arjuna ütles; prakṛtim — loodust; puruṣam — nautijat; ca — samuti; eva — kindlasti; kṣetram — välja; kṣetra-jñam — välja tundjat; eva — kindlasti; ca — samuti; etat — kõike seda; veditum — mõista; icchāmi — ma soovin; jñānam — teadmisi; jñeyam — teadmiste objekti; ca — samuti; keśava — oo, Kṛṣṇa; śrī-bhagavān uvāca — Jumala Isiksus ütles; idam — seda; śarīram — keha; kaunteya — oo, Kuntī poeg; kṣetram — välja; iti — sel moel; abhidhīyate — nimetatakse; etat — see; yaḥ — see, kes; vetti — teab; tam — teda; prāhuḥ — nimetatakse; kṣetra-jñaḥ — välja tundja; iti — sel moel; tat-vidaḥ — nende poolt, kes seda teavad.
Переклад
Translation
Арджуна сказав: О мій дорогий Кр̣шн̣о, я хочу дізнатись про пракр̣ті (природу), про пурушу (того, хто насолоджується), про поле і того, хто знає поле, про знання і про об’єкт пізнання.
Верховний Бог-Особа сказав: Тіло, о син Кунтı̄, називають полем; а того, хто знає тіло, називають тим, хто знає поле.
Arjuna ütles: Oo, mu kallis Kṛṣṇa, ma tahaksin teada saada prakṛtist [loodusest], puruṣast [nautijast], tegevusväljast ja tegevusvälja tundjast ning samuti teadmistest ning teadmiste objektist. Jumala Kõrgeim Isiksus vastas: Seda keha, oo, Kuntī poeg, nimetatakse tegevusväljaks, ning seda, kes seda keha tunneb, nimetatakse tegevusvälja tundjaks.
Коментар
Purport
Арджуна хоче дізнатись, що є пракр̣ті, або природа; що є пуруша, той, хто насолоджується; що є кшетра, поле; хто такий кшетра-джн̃а, той, хто знає поле, і що таке знання і об’єкт пізнання. Коли Арджуна спитав Кр̣шн̣у про все це, Кр̣шн̣а пояснив, що це тіло називають полем, а того, хто знає тіло, називають знаючим поле. Це тіло є полем діяльності обумовленої душі. Обумовлена душа, яка потрапила до пастки матеріального існування, намагається панувати над матеріальною природою. Тому, згідно із своєю здатністю панувати над матеріальною природою, обумовлена душа отримує відповідне поле діяльності. Цим полем діяльності є тіло. Що ж таке тіло? Тіло утворене з чуттів. Обумовлена душа хоче відчувати насолоду, задовольняючи свої чуття, і, згідно з її здатністю насолоджуватись, їй дається тіло, тобто поле діяльності. Тому тіло називають кшетрою, або полем діяльності обумовленої душі. А того, кому слід не ототожнювати себе з тілом, називають кшетра-джн̃а, тим, хто знає поле. Неважко збагнути різницю між полем і тим, хто знає його, між тілом і тим, хто знає тіло. Кожна людина здатна побачити, що від дитинства й до старості вона зазнає численних тілесних змін і проте залишається одною й тою ж особистістю. Таким чином, існує різниця між тим, хто знає поле діяльності, й самим полем діяльності. Жива обумовлена душа може таким чином збагнути, що вона відмінна від тіла. На початку Бгаґавад-ґı̄ти сказано — дехіно ’смін — жива істота перебуває в тілі, тіло ж змінюється від дитинства до отроцтва, від отроцтва до юності й від юності до старості, і людина знає, що тіло, яким вона володіє, змінюється. Власник тіла, безумовно, є кшетра-джн̃а. Інколи ми думаєм: «я щасливий», «я чоловік», «я жінка», «я собака», «я кішка». Все це — тілесні позначення знаючого. Сам же він відмінний од тіла. Хоча ми використовуємо багато зовнішніх атрибутів — одяг тощо, нам відомо, що ми відмінні від них. Так само, трохи поміркувавши, можна дійти висновку, що ми відмінні од тіла. Мене, вас, кого-небудь іще, хто володіє тілом, називають кшетра-джн̃а, тим, хто знає поле діяльності, а тіло називають кшетрою, власне полем діяльності.
Arjuna soovis kuulda prakṛtist (loodusest), puruṣast (nautijast), kṣetrast (tegevusväljast), kṣetra-jñast (tegevusvälja tundjast), teadmistest ning teadmiste objektist. Kui ta esitas Kṛṣṇale nendel teemadel küsimused, vastas Kṛṣṇa, et seda keha nimetatakse tegevusväljaks ning seda, kes tunneb keha, nimetatakse tegevusvälja tundjaks. Keha on tingimustest sõltuvale hingele tegevusväljaks. Tingimustest sõltuv hing on langenud materiaalse eksistentsi püünisesse ning püüab valitseda materiaalse looduse üle. Nõnda saab ta endale tegevusvälja, vastavalt oma võimele materiaalse looduse üle valitseda. Selleks tegevusväljaks on tema keha. Ning mis on keha? Keha koosneb meeltest. Tingimustest sõltuv hing tahab oma meeli nautida ning vastavalt tema võimele kogeda meelelisi naudinguid antakse talle keha ehk tegevusväli (kṣetra).
Inimest, kes samastab end oma kehaga, nimetatakse kṣetra-jñaks ehk tegevusvälja tundjaks. Pole eriti raske mõista erinevust tegevusvälja ja selle tundja, s.t. keha ja selle tundja vahel. Iga inimene võib näha, et alates lapsepõlvest kuni vanaduseni teeb ta läbi palju kehalisi muutusi ja ometigi jääb ta ikka üheks ja samaks isiksuseks. Seega eksisteerib tegevusvälja tundja ja tegeliku tegevusvälja vahel erinevus. Tingimustest sõltuv hing võib seeläbi mõista, et ta on oma kehast erinev. „Bhagavad-gītā" alguses öeldakse: dehino 'smin. See tähendab, et elusolend asub kehas ning et keha vahetub lapsest noorukiks, noorukist täisealiseks ning lõpuks vanuriks, ning inimene, kes omab keha, teab, et keha muutub. Keha omajat eristatakse seepärast nimetusega kṣetra-jña. Vahel me mõtleme: „Ma olen õnnelik", „Ma olen mees", „Ma olen naine", „Ma olen koer", „Ma olen kass". Need on keha tundja kehalised määratlused. Kuid keha tundja on kehast erinev. Ehkki me kasutame paljusid väliseid asju, nagu näiteks riideid, teame me, et oleme nendest asjadest erinevad. Lähemal jälgimisel näeme aga ka seda, et me oleme erinevad oma kehast. Mind või sind või ükskõik keda, kes omab keha, nimetatakse kṣetra-jñaks ehk tegevusvälja tundjaks ning keha nimetatakse kṣetraks ehk tegevusväljaks.
В перших шести главах Бгаґавад-ґı̄ти описано знавця тіла (живу істоту), а також обставини, за яких вона може усвідомити Верховного Господа. В середніх шести главах Бгаґавад-ґı̄ти йде мова про Верховного Бога-Особу та взаємостосунки індивідуальної душі з Наддушею у відданому служінні. В цих главах з’ясовано вище становище Верховного Бога-Особи й підпорядковане — індивідуальної душі. Живі істоти підлеглі Господу за всіх обставин, але, забувши про це, вони страждають. Просвітлені завдяки праведній діяльності, вони звертаються до Верховного Господа в різних випадках: у стражданні, в злиднях, з цікавості та в пошуках знання. Про це також вже йшла мова. Далі, починаючи з тринадцятої глави, пояснюється, яким чином жива істота вступає в зв’язок з матеріальною природою, як вона шукає звільнення на шляхах кармічної діяльності, розвитку знання і відданого служіння, і як Верховний Господь звільнює її. Пояснено також, яким чином жива істота, яка цілком відмінна від матеріального тіла, споріднюється з ним.
„Bhagavad-gītā" esimeses kuues peatükis selgitati keha tundjat (elusolendit) ning seda, millises positsioonis võib ta mõista Kõigekõrgemat Jumalat. Kuues keskmises peatükis räägiti Jumala Kõrgeimast Isiksusest ning individuaalse hinge ja Ülihinge suhetest pühendunud teenimise vaatepunktist lähtudes. Nendes peatükkides on selgelt välja toodud Jumala Kõrgeima Isiksuse kõrgemalseisev ning individuaalse hinge alluv positsioon. Elusolendid on kõikides olukordades alluvad, kuid olles selle unustanud, nad kannatavad. Kui nad jõuavad jumalakartlike tegude läbi valgustatuseni, siis pöörduvad nad erinevate motiividega Kõigekõrgema Jumala poole. Mõned inimesed teevad seda ahastusest, mõned rahapuuduse tõttu, mõned on uudishimulikud ning mõned otsivad teadmisi. Ka seda selgitati nendes peatükkides. Alates käesolevast, kolmeteistkümnendast peatükist selgitatakse, kuidas elusolend satub kokkupuutesse materiaalse loodusega ning kuidas, läbi erinevate protsesside nagu karmaliste tegevuste, teadmiste arendamise ja pühendunud teenimise, Kõigekõrgem Jumal elusolendi vabastab. Ehkki elusolend on materiaalsest kehast täiesti erinev, seob ta end ikkagi sellega. Ka sellele antakse järgnevalt selgitus.