Skip to main content

TEXTS 6-7

TEXTS 6-7

Текст

Text

йе ту сарва̄н̣і карма̄н̣і
майі саннйасйа мат-пара̄х̣
ананйенаіва йоґена
ма̄м̇ дгйа̄йанта упа̄сате
ye tu sarvāṇi karmāṇi
mayi sannyasya mat-parāḥ
ananyenaiva yogena
māṁ dhyāyanta upāsate
теша̄м ахам̇ самуддгарта̄
мр̣тйу-сам̇са̄ра-са̄ґара̄т
бгава̄мі на чіра̄т па̄ртга
майй а̄веш́іта-четаса̄м
teṣām ahaṁ samuddhartā
mṛtyu-saṁsāra-sāgarāt
bhavāmi na cirāt pārtha
mayy āveśita-cetasām

Послівний переклад

Synonyms

йе—ті, хто; ту—але; сарва̄н̣і—усе; карма̄н̣і—діяльність; майі— Мені; саннйасйа—відрікаючись; мат-пара̄х̣—будучи прив’язаним до Мене; ананйена—неподільно; ева—неодмінно; йоґена—практикуючи бгакті-йоґу; ма̄м—про Мене; дгйа̄йантах̣—розмірковуючи; упа̄сате—поклоняються; теша̄м—їх; ахам—Я; самуддгарта̄—визволитель; мр̣тйу—від смерті; сам̇са̄ра—в матеріальному існуванні; са̄ґара̄т—з океану; бгава̄мі—Я стаю; на—не; чіра̄т—після тривалого проміжку часу; па̄ртга—син Пр̣тги; майі—на Мені; а̄веш́іта—закріплений; четаса̄м—тих, чий розум.

ye — those who; tu — but; sarvāṇi — all; karmāṇi — activities; mayi — unto Me; sannyasya — giving up; mat-parāḥ — being attached to Me; ananyena — without division; eva — certainly; yogena — by practice of such bhakti-yoga; mām — upon Me; dhyāyantaḥ — meditating; upāsate — worship; teṣām — of them; aham — I; samuddhartā — the deliverer; mṛtyu — of death; saṁsāra — in material existence; sāgarāt — from the ocean; bhavāmi — I become; na — not; cirāt — after a long time; pārtha — O son of Pṛthā; mayi — upon Me; āveśita — fixed; cetasām — of those whose minds.

Переклад

Translation

Але Я швидко вирятовую з океану народження і смерті тих, о сину Пр̣тги, хто вшановує Мене, покладаючись у всіх своїх діях на Мене, тих, хто присвятив себе Мені і неухильно з відданістю служить Мені, і, закріпивши на Мені свій розум, завжди подумки споглядає Мене.

But those who worship Me, giving up all their activities unto Me and being devoted to Me without deviation, engaged in devotional service and always meditating upon Me, having fixed their minds upon Me, O son of Pṛthā – for them I am the swift deliverer from the ocean of birth and death.

Коментар

Purport

Тут чітко визначено, що відданим дуже щастить, бо Господь негайно визволяє їх з матеріального існування. Чисте віддане служіння приводить до розуміння величі Бога й підлеглого становища індивідуальної душі. Служити Верховному Господеві — обов’язок індивідуальної душі, інакше вона служитиме ма̄йі.

It is explicitly stated here that the devotees are very fortunate to be delivered very soon from material existence by the Lord. In pure devotional service one comes to the realization that God is great and that the individual soul is subordinate to Him. His duty is to render service to the Lord – and if he does not, then he will render service to māyā.

Як стверджувалося раніше, лише віддане служіння дає можливість гідною мірою оцінити Верховного Господа. Отже, треба цілком довіритись Йому. Щоб досягнути Кр̣шн̣у, треба закріпити на Ньому свій розум і працювати лише для Нього. Немає значення, яку роботу виконує людина, аби вона виконувала її для Кр̣шн̣и. Такою є суть відданого служіння. Відданий не прагне ніяких досягнень, крім тих, що приносять задоволення Верховному Богові-Особі. Смисл життя відданого полягає в тому, щоб догоджати Кр̣шн̣і, й заради задоволення Кр̣шн̣и він може пожертвувати всім, як це зробив Арджуна на полі бою Курукшетра. Це не складно: людина може виконувати свої обов’язки й водночас постійно співати маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе. Такий трансцендентний спів привертає відданого до Верховного Бога-Особи.

As stated before, the Supreme Lord can be appreciated only by devotional service. Therefore, one should be fully devoted. One should fix his mind fully on Kṛṣṇa in order to achieve Him. One should work only for Kṛṣṇa. It does not matter in what kind of work one engages, but that work should be done only for Kṛṣṇa. That is the standard of devotional service. The devotee does not desire any achievement other than pleasing the Supreme Personality of Godhead. His life’s mission is to please Kṛṣṇa, and he can sacrifice everything for Kṛṣṇa’s satisfaction, just as Arjuna did in the Battle of Kurukṣetra. The process is very simple: one can devote himself in his occupation and engage at the same time in chanting Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. Such transcendental chanting attracts the devotee to the Personality of Godhead.

Верховний Господь запевняє, що Він не забариться вирятувати з океану матеріального існування чистого відданого, який діє таким чином. Хто вдосконалив себе за допомогою йоґи, може за своїм бажанням перенести душу, тобто себе, на будь-яку вподобану ним планету, хтось використовує інші можливості, але щодо відданого, то тут чітко стверджується, що Господь Сам піклується про нього. Відданому нема потреби набувати якоїсь особливої кваліфікації, щоб перенестись у духовний світ.

The Supreme Lord herein promises that without delay He will deliver a pure devotee thus engaged from the ocean of material existence. Those who are advanced in yoga practice can willfully transfer the soul to whatever planet they like by the yoga process, and others take the opportunity in various ways, but as far as the devotee is concerned, it is clearly stated here that the Lord Himself takes him. The devotee does not need to wait to become very experienced in order to transfer himself to the spiritual sky.

У Вара̄ха Пура̄н̣і є такий вірш:

In the Varāha Purāṇa this verse appears:

найа̄мі парамам̇ стга̄нам
арчір-а̄ді-ґатім̇ віна̄
ґаруд̣а-скандгам а̄ропйа
йатгеччгам аніва̄рітах̣
nayāmi paramaṁ sthānam
arcir-ādi-gatiṁ vinā
garuḍa-skandham āropya
yatheccham anivāritaḥ

Зміст цього вірша в тому, що відданому нема потреби вдаватись до ашт̣а̄н̇ґа-йоґи, щоб перенестись, як душа, на духовні планети. Сам Верховний Господь піклується про це. Він запевняє тут недвозначно, що Він Сам доставляє його туди. Дитина перебуває в безпеці, тому що батьки цілком опікуються нею. Так само відданому непотрібно докладати зусиль, щоб за допомогою йоґи перенестися на інші планети. Радше, Верховний Господь, зі Своєї великої ласки, з’явиться негайно, сидячи на Своєму носієві, птахові Ґаруді, й просто вирятує відданого з матеріального існування. Хоча людина, яка впала в океан, може бути гарним плавцем, все ж таки, скільки б вона не силкувалась, сама вона вже не врятується. Але якщо хто-небудь прийде на допомогу й витягне її з води, — вона перебуватиме в безпеці. Так само й Господь витягує відданого з матеріального існування. Людина повинна просто дотримувати нескладних настанов свідомості Кр̣шн̣и й цілком присвятити себе відданому служінню. Кожна розумна людина повинна скористатися з переваг відданого служіння. На̄ра̄йан̣ı̄йа підтверджує:

The purport of this verse is that a devotee does not need to practice aṣṭāṅga-yoga in order to transfer his soul to the spiritual planets. The responsibility is taken by the Supreme Lord Himself. He clearly states here that He Himself becomes the deliverer. A child is completely cared for by his parents, and thus his position is secure. Similarly, a devotee does not need to endeavor to transfer himself by yoga practice to other planets. Rather, the Supreme Lord, by His great mercy, comes at once, riding on His bird carrier Garuḍa, and at once delivers the devotee from material existence. Although a man who has fallen in the ocean may struggle very hard and may be very expert in swimming, he cannot save himself. But if someone comes and picks him up from the water, then he is easily rescued. Similarly, the Lord picks up the devotee from this material existence. One simply has to practice the easy process of Kṛṣṇa consciousness and fully engage himself in devotional service. Any intelligent man should always prefer the process of devotional service to all other paths. In the Nārāyaṇīya this is confirmed as follows:

йа̄ ваі са̄дгана-сампаттіх̣
пуруша̄ртга-чатушт̣айе
тайа̄ віна̄ тад а̄пноті
наро на̄ра̄йан̣а̄ш́райах̣
yā vai sādhana-sampattiḥ
puruṣārtha-catuṣṭaye
tayā vinā tad āpnoti
naro nārāyaṇāśrayaḥ

Зміст цього вірша полягає в тому, що людині не слід присвячувати себе якимсь різновидам кармічної діяльності або, поринувши в спекулятивні роздуми, нарощувати знання. Той, хто присвятив себе Верховній Особі, може отримати всі блага, що їх здобувають за допомогою інших способів йоґи, роздумів, обрядів, добродійності, жертвопринесень тощо. Таким є особливе благословення відданого служіння.

The purport of this verse is that one should not engage in the different processes of fruitive activity or cultivate knowledge by the mental speculative process. One who is devoted to the Supreme Personality can attain all the benefits derived from other yogic processes, speculation, rituals, sacrifices, charities, etc. That is the specific benediction of devotional service.

Просто повторюючи святі імена Кр̣шн̣и — Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе — відданий Господа може легко й радісно досягти верховного призначення. Жодним іншим шляхом, на які вказують релігії, неможливо прийти до цієї вищої мети.

Simply by chanting the holy name of Kṛṣṇa – Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare – a devotee of the Lord can approach the supreme destination easily and happily, but this destination cannot be approached by any other process of religion.

У вісімнадцятій главі підсумовується зміст Бгаґавад-ґı̄ти:

The conclusion of Bhagavad-gītā is stated in the Eighteenth Chapter:

сарва-дгарма̄н парітйаджйа
ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебгйо
мокшайішйа̄мі ма̄ ш́учах̣
sarva-dharmān parityajya
mām ekaṁ śaraṇaṁ vraja
ahaṁ tvāṁ sarva-pāpebhyo
mokṣayiṣyāmi mā śucaḥ

Людині слід облишити всі інші шляхи самореалізації й просто присвятити себе відданому служінню в свідомості Кр̣шн̣и. Так вона зможе досягти найвищої досконалості життя. Людині не треба зважати на свої минулі гріховні вчинки, тому що Верховний Господь повністю перебирає на Себе піклування про неї. Отже, не слід марно витрачати сили в пошуках духовного самоусвідомлення. Хай кожен знайде опіку у верховного всемогутнього Бога, Кр̣шн̣и. Це і є найвища досконалість життя.

One should give up all other processes of self-realization and simply execute devotional service in Kṛṣṇa consciousness. That will enable one to reach the highest perfection of life. There is no need for one to consider the sinful actions of his past life, because the Supreme Lord fully takes charge of him. Therefore one should not futilely try to deliver himself in spiritual realization. Let everyone take shelter of the supreme omnipotent Godhead, Kṛṣṇa. That is the highest perfection of life.