TEXTS 18-19
TEXTS 18-19
Текст
Tekst
татга̄ ма̄на̄пама̄найох̣
шı̄тошн̣а-сукга-дух̣кгешу
самах̣ сан̇ґа-віварджітах̣
tathā mānāpamānayoḥ
śītoṣṇa-sukha-duḥkheṣu
samaḥ saṅga-vivarjitaḥ
сантушт̣о йена кеначіт
анікетах̣ стгіра-матір
бгактіма̄н ме прійо нарах̣
santuṣṭo yena kenacit
aniketaḥ sthira-matir
bhaktimān me priyo naraḥ
Послівний переклад
Synonyms
самах̣—рівний; ш́атрау—до ворога; ча—також; мітре—до друга; ча—також; татга̄—так; ма̄на—в честі; апама̄найох̣—і безчесті; ш́ı̄та—в холоді; ушн̣а—спеці; сукга—щасті; дух̣кгешу—і нещасті; самах̣—врівноважений; сан̇ґа-віварджітах̣—вільний від будь- якого поганого спілкування; тулйа—однаковий; нінда̄—наклеп; стутіх̣ — репутація; маунı̄ — мовчазний; сантушт̣ах̣ — задоволений; йена кеначіт—усім; анікетах̣—той, хто не має місця проживання; стгіра—укріплений; матіх̣—в рішучості; бгакті-ма̄н— той, хто присвятив себе служінню Господу; ме—Мені; прійах̣—дорогий; нарах̣—людина.
samaḥ — ens; śatrau — mod en fjende; ca — også; mitre — mod en ven; ca — også; tathā — således; māna — i ære; apamānayoḥ — og skam; śīta — i kulde; uṣṇa — varme; sukha — lykke; duḥkheṣu — og lidelse; samaḥ — ligevægtig; saṅga-vivarjitaḥ — fri for alt samvær; tulya — ligevægtig; nindā — i vanære; stutiḥ — og anseelse; maunī — tavs; santuṣṭaḥ — tilfreds; yena kenacit — med hvad som helst; aniketaḥ — uden bolig; sthira — er forankret; matiḥ — hvis beslutsomhed; bhakti-mān — engageret i hengivenhed; me — af Mig; priyaḥ — højtelsket; naraḥ — et menneske.
Переклад
Translation
Той, хто однаково ставиться до друзів і ворогів, залишається врівноваженим у шані й ганьбі, за спеки й холоду, в щасті й нещасті, славі й неславі, хто вільний від спілкування, яке забруднює, хто ніколи не говорить даремно і всім задоволений, хто не турбується про житло для себе, укріпився в знанні й присвятив себе відданому служінню — той дуже дорогий Мені.
Den, der er ens indstillet over for venner og fjender, som er ligevægtig i ære og vanære, varme og kulde, lykke og lidelse og berømmelse og skam, som altid er fri for urent selskab, som altid er tavs og tilfreds med hvad som helst, som ikke bekymrer sig om nogen fast bolig, som er forankret i viden, og som er engageret i hengiven tjeneste – en sådan person er Mig meget kær.
Коментар
Purport
Відданий ніколи не підпадає впливові поганого товариства. Інколи людину вихваляють, а іноді гудять — такою є природа людського суспільства. Відданий же завжди трансцендентний щодо штучної слави й ганьби, щастя й страждань. Він дуже терплячий. Все, що він говорить, пов’язане з Кр̣шн̣ою, і тому його називають мовчазним. Це не означає, що він не повинен говорити, радше, він не повинен вести порожніх балачок. Треба говорити лише про істотне, а найістотніша розмова для відданих — це бесіда про Верховного Господа. Відданий щасливий за будь-яких умов. Іноді він їсть дуже смачні страви, а буває що й ні, але він задоволений в обох випадках. Також не турбується він про побутові блага. Іноді він може жити під деревом, а іноді — в розкішному приміщенні, але ні те, ні інше не приваблює його. Його називають непохитним, бо він укріпився в своїй рішучості й знанні. Ми можемо знайти деякі повторення в описі якостей відданого, але це робиться на те, щоб наочно показати, яких рис характеру повинен набути відданий. Якщо людина не матиме гарних якостей, вона не зможе стати чистим відданим. Нара̄в абгактасйа куто махад-ґун̣а̄х̣ — «невідданий позбавлений чеснот». Якщо хтось хоче, щоб його вважали відданим, він повинен розвивати в собі позитивні якості. Але це не означає, що йому слід докладати до цього надмірних зусиль — діяльність в свідомості Кр̣шн̣и й віддане служіння допомагають розвинути ці якості.
FORKLARING: En hengiven undgår altid dårligt selskab. Somme tider bliver man rost, og sommetider bliver man bagtalt. Sådan er det i menneskesamfundet. Men en hengiven er altid transcendental til kunstig berømmelse og vanære eller lykke og lidelse. Han er meget tålmodig. Han taler kun om ting, der har med Kṛṣṇa at gøre. Derfor kaldes han tavs. Tavs betyder ikke, at han ikke må tale. Tavshed betyder, at han ikke siger en masse sludder. Man bør kun tale om væsentlige ting, og den mest essentielle form for tale for en hengiven er at tale for den Højeste Herres skyld. En hengiven er glad under alle omstændigheder. Nogle gange får han meget velsmagende mad, andre gange ikke, men han er tilfreds under alle omstændigheder. Han er også ligeglad med, hvor han bor. Han kan bo under et træ eller i et palads. Han er ikke knyttet til nogen af delene. Han siges at være forankret, for han er solidt forankret i sin beslutsomhed og viden.
Vi ser flere gentagelser i beskrivelsen af en hengivens kvaliteter, men det er kun for at understrege, at en hengiven skal erhverve sig alle disse egenskaber. Uden gode egenskaber kan man ikke være en ren hengiven. Harāv abhaktasya kuto mahad-guṇāḥ (ŚB. 5.18.12): Den, der ikke er en hengiven, har ingen gode egenskaber. Vil man gerne anerkendes som en hengiven, bliver man nødt til at udvikle disse gode egenskaber. Den hengivne bestræber sig selvfølgelig ikke separat for at erhverve sig disse kvalifikationer, men engagement i Kṛṣṇa-bevidsthed og hengiven tjeneste hjælper automatisk én til at udvikle dem.