TEXT 12
TEXT 12
Текст
Text
джн̃а̄на̄д дгйа̄нам̇ віш́ішйате
дгйа̄на̄т карма-пгала-тйа̄ґас
тйа̄ґа̄ч чга̄нтір анантарам
jñānād dhyānaṁ viśiṣyate
dhyānāt karma-phala-tyāgas
tyāgāc chāntir anantaram
Послівний переклад
Synonyms
ш́рейах̣—краще; хі—неодмінно; джн̃а̄нам—знання; абгйа̄са̄т—від практики; джн̃а̄нат—від знання; дгйа̄нам—медитацію; віш́ішйате—вважають кращою; дгйа̄на̄т—від медитації; карма-пгала-тйа̄ґах̣—зречення від плодів кармічної діяльністі; тйа̄ґа̄т—такого зречення; ш́а̄нтіх̣—мир; анантарам—після.
śreyaḥ — better; hi — certainly; jñānam — knowledge; abhyāsāt — than practice; jñānāt — than knowledge; dhyānam — meditation; viśiṣyate — is considered better; dhyānāt — than meditation; karma-phala-tyāgaḥ — renunciation of the results of fruitive action; tyāgāt — by such renunciation; śāntiḥ — peace; anantaram — thereafter.
Переклад
Translation
Якщо ж ти не можеш дотримуватись і цього, тоді плекай знання. Але краще знання — медитація, а ще ліпше, ніж медитація — зречення плодів своєї діяльності, бо таке відречення вмиротворює розум.
If you cannot take to this practice, then engage yourself in the cultivation of knowledge. Better than knowledge, however, is meditation, and better than meditation is renunciation of the fruits of action, for by such renunciation one can attain peace of mind.
Коментар
Purport
Як було сказано в попередніх віршах, існують два способи відданого служіння: перший — дотримуватись засад, що впорядковують життя, і другий — у цілковитій любові віддатись Верховному Богові-Особі. Для тих, хто насправді не може дотримуватись засад свідомості Кр̣шн̣и, краще вдосконалювати свої знання, тому що знання допоможе їм зрозуміти своє справжнє становище. Знання поступово розвивається й переходить в медитацію. Шляхом медитації людина зможе з часом осягнути Верховного Бога- Особу. Існують способи, за допомогою яких можна відчути самого себе Всевишнім, і навіть такий різновид медитації прийнятний, якщо людина не може вдатись до відданого служіння. Якщо ж і така медитація не підходить, тоді лишається виконувати фахові обов’язки, які ведична література визначила для бра̄хман̣, кшатрій, вайш́ і ш́ӯдр; їх опис ми зустрінемо в останній главі Бгаґавад-ґı̄ти. Але в кожнім випадку слід відмовлятись од наслідків або плодів своєї праці, тобто застосовувати результати карми в добрих справах.
As mentioned in the previous verses, there are two kinds of devotional service: the way of regulative principles and the way of full attachment in love to the Supreme Personality of Godhead. For those who are actually not able to follow the principles of Kṛṣṇa consciousness it is better to cultivate knowledge, because by knowledge one can be able to understand his real position. Gradually knowledge will develop to the point of meditation. By meditation one can be able to understand the Supreme Personality of Godhead by a gradual process. In the cultivation of knowledge there are processes which make one understand that one himself is the Supreme, and that sort of meditation is preferred if one is unable to engage in devotional service. If one is not able to meditate in such a way, then there are prescribed duties, as enjoined in the Vedic literature, for the brāhmaṇas, kṣatriyas, vaiśyas and śūdras, which we shall find in the last chapter of Bhagavad-gītā. But in all cases, one should give up the result or fruits of labor; this means to employ the result of karma for some good cause.
Підсумовуючи, можна сказати, що досягнути найвищу мету, Верховного Бога-Особу, можна двома шляхами: шляхом поступового розвою і прямим шляхом. Віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и — це прямий шлях, а шлях поступового розвитку полягає у відмові од плодів своєї діяльності. Таким чином можна піднятись до рівня знання, далі перейти до стану медитації, ще далі усвідомити Наддушу, а вже потім піднятись до розуміння Верховного Бога-Особи. Можна обрати поступовий процес, тобто йти, зупиняючись на кожному кроці, а можна просто й прямо йти до мети. Прямий шлях доступний не кожному, тому непрямий — також прийнятний. Але слід розуміти, що Арджуні було вказано на прямий шлях, тому що він вже перебував на рівні відданого любовного служіння Верховному Господеві. Кружний шлях — для тих, хто не досяг такого ступеня; їм необхідно слідувати шляхом поступового відречення, розвитку знання, медитації та осягнення Наддуші й Брахмана. Щодо Бгаґавад-ґı̄ти, то вона особливо рекомендує прямий шлях. Кожній людині вона радить йти прямим шляхом і вручити себе Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і.
In summary, to reach the Supreme Personality of Godhead, the highest goal, there are two processes: one process is by gradual development, and the other process is direct. Devotional service in Kṛṣṇa consciousness is the direct method, and the other method involves renouncing the fruits of one’s activities. Then one can come to the stage of knowledge, then to the stage of meditation, then to the stage of understanding the Supersoul, and then to the stage of the Supreme Personality of Godhead. One may take either the step-by-step process or the direct path. The direct process is not possible for everyone; therefore the indirect process is also good. It is, however, to be understood that the indirect process is not recommended for Arjuna, because he is already at the stage of loving devotional service to the Supreme Lord. It is for others, who are not at this stage; for them the gradual process of renunciation, knowledge, meditation and realization of the Supersoul and Brahman should be followed. But as far as Bhagavad-gītā is concerned, it is the direct method that is stressed. Everyone is advised to take to the direct method and surrender unto the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa.