У сорок восьмому вірші цієї глави розповідається, як Господь Кр̣шн̣а, завершивши явлення Своєї всесвітньої форми, повідомив Арджуні, що ніякі благочестиві вчинки, скільки б ми їх не робили, ніякі жертвопринесення й т. ін. не допоможуть побачити цей образ. Але слово су-дурдарш́ам, використане тут, вказує на те, що дворука форма Кр̣шн̣и ще більш прихована. Всесвітній образ Кр̣шн̣и може побачити людина, різні дії якої, зокрема, покути, вивчення ведичних джерел, філософські роздуми тощо містять хоча б якийсь відтінок відданого служіння. У такому випадку це можливо. Але, виконуючи все це хоча б без щонайменшого відтінку бгакті, людина, як уже було з’ясовано, не може побачити цієї форми. Побачити всесвітній образ річ непроста, але Кр̣шн̣у в Його дворукій формі побачити ще важче, навіть для таких напівбогів як Брахма̄ й Господь Ш́іва. Вони бажають бачити Його, і Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам підтверджує, — коли стало відомо, що Кр̣шн̣а перебуває в утробі Своєї матері Девакı̄, всі напівбоги зійшли з небес подивитись на це диво, Кр̣шн̣у, і славили Його в прекрасних молитвах, хоча на той час Він був прихований від них. Вони повинні були зачекати, перш ніж змогли побачити Його. Лише нерозумний може вважати Його звичайною людиною, насміхатися з Нього і вшановувати не Його, а безособове «щось» у Ньому, але все це є позбавлені глузду розумування. Насправді ж, навіть такі напівбоги, як Брахма̄ і Ш́іва прагнуть бачити Кр̣шн̣у в Його дворукій формі.

Бгаґавад-ґı̄та̄ (9.11) також підтверджує: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄ ма̄нушı̄м̇ танум а̄ш́рітах̣ — «Він невидимий для нерозумних людей, які насміхаються з Нього». Тіло Кр̣шн̣и, як свідчить Брахма- сам̇гіта і як твердить Він Сам у Бгаґавад-ґı̄ті, повністю духовне і сповнене блаженства та вічності. Його тіло цілком відмінне від матеріального тіла. Але для декого з тих, хто пізнає Кр̣шн̣у, читаючи Бгаґавад-ґı̄ту й подібні ведичні писання, Кр̣шн̣а лишається загадковим. Ті, кого скеровують матеріалістичні уявлення, вважають Кр̣шн̣у за велику історичну особу й видатного філософа, проте, за звичайну людину, яка, попри свою могутність, була змушена отримати матеріальне тіло. Вони вважають, що Абсолютна Істина безособистісна, і тому думають, що з Його імперсонального аспекту виникла ця особистісна форма, що прив’язана до матеріальної природи. Таким є матеріалістичне уявлення про Верховного Господа. Ще один висновок стосовно Його природи роблять на основі розумувань ті, хто прагне знань; вони також думають про Кр̣шн̣у, але вважають Його менш важливим, ніж всесвітню форму Всевишнього. Отже, дехто вважає, ніби всесвітня форма Кр̣шн̣и, яку було явлено Арджуні, стоїть вище від Його особистісної форми. На їх думку, особистісна форма Всевишнього — це щось уявне. Вони вважають, що в остаточному підсумку Абсолютна Істина не є особою. Але в четвертій главі Бгаґавад-ґı̄ти описано трансцендентний спосіб пізнання — слухати про Кр̣шн̣у з авторитетних джерел. Таким є справжній ведичний метод, і якщо хтось справді дотримується цієї ведичної традиції і слухає з уст авторитетів про Кр̣шн̣у, то, завдяки багаторазовому слуханню, Кр̣шн̣а стає дуже дорогим для нього. Як про це вже не раз згадувалось, Кр̣шн̣у приховує Його потенція, яку називають йоґа-ма̄йа̄. Не кожний може Його бачити, не всякому Він являє Себе. Лише той може бачити Його, кому Кр̣шн̣а відкривається Сам. Це підтверджується у ведичній літературі. Насправді тільки віддана душа може осягти Абсолютну Істину. Трансценденталіст, котрий постійно перебуває в свідомості Кр̣шн̣и й віддано служить Господу, може відкрити в собі духовне бачення і в одкровенні побачити Кр̣шн̣у. Таке одкровення недоступне навіть напівбогам. Навіть їм важко осягти Кр̣шн̣у, і духовно високорозвинені напівбоги завжди сподіваються побачити Кр̣шн̣у в Його дворукій формі. Висновок з усього сказаного можна зробити такий: якщо всесвітню форму Кр̣шн̣и надзвичайно важко побачити, бо вона не відкривається всім і кожному, то ще важче побачити Його особистісну форму Ш́йа̄масундари.