TEXT 51

Текст

Tekstas

арджуна ува̄ча
др̣шт̣ведам̇ ма̄нушам̇ рӯпам̇
тава саумйам̇ джана̄рдана
іда̄нı̄м асмі сам̇вр̣ттах̣
са-чета̄х̣ пракр̣тім̇ ґатах̣

arjuna uvāca
dṛṣṭvedaṁ mānuṣaṁ rūpaṁ
tava saumyaṁ janārdana
idānīm asmi saṁvṛttaḥ
sa-cetāḥ prakṛtiṁ gataḥ

Послівний переклад

Synonyms

арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; др̣шт̣ва̄—бачачи; ідам—це; ма̄нушам — людське; рӯпам — форма; тава — Твоє; саумйам — дуже красиве; джана̄рдана — той, хто карає ворогів; іда̄нı̄м — зараз; асмі—я є; сам̇вр̣ттах̣—впорядкований; са-чета̄х̣—у моїй свідомості; пракр̣тім—до моєї власної природи; ґатах̣—повернувся.

arjunaḥ uvāca — Arjuna tarė; dṛṣṭvā — regėdamas; idam — šį; mānuṣam — žmogaus; rūpam — pavidalą; tava — Tavo; saumyam — labai gražų; janārdana — o priešų baudėjau; idānīm — dabar; asmi — aš esu; saṁvṛttaḥ — nurimusios; sa-cetāḥ — sąmonės; prakṛtim — į savo paties prigimtį; gataḥ — sugrįžęs.

Переклад

Translation

Коли Арджуна побачив Кр̣шн̣у в Його істинній формі, він сказав: О Джана̄рдано, споглядаючи Тебе в цьому дивної краси людському образі, мій розум заспокоївся і я прийшов до тями.

Išvydęs Kṛṣṇą pirminiu Jo pavidalu, Arjuna tarė: O Janārdana, regėdamas Tave nuostabios žmogaus išvaizdos, atgavau dvasios ramybę ir atsitokėjau.

Коментар

Purport

Слова ма̄нушам̇ рӯпам ясно вказують на те, що первинна форма одвічного Верховного Бога-Особи подібна до людської. Звідси стає зрозумілим, що ті, хто вважає Кр̣шн̣у звичайною людиною й зневажає Його, не знають про Його божественну природу. Якби Кр̣шн̣а був подібний до звичайної людини, хіба міг би Він явити Свою всесвітню форму, а потім прибрати вигляду чотирирукого На̄ра̄йан̣и? Тому в Бгаґавад-ґı̄ті з усією переконливістю сказано, що той, хто вважає Кр̣шн̣у звичайною людиною і вводить читачів в оману, заявляючи, що через Кр̣шн̣у промовляє безособистісний Брахман, чинить найбільшу кривду. Кр̣шн̣а справді явив Свою всесвітню форму й чотирируку форму Вішн̣у, тож як після цього Він може бути звичайною людиною? Хибні тлумачення Бгаґавад-ґı̄ти не збивають з пантелику чистого відданого, бо він знає, що до чого. Вірші Бгаґавад-ґı̄ти в своєму первозданному вигляді чисті, мов сяйво сонця, і вони не потребують світла ліхтаря, яким їх намагаються освітлювати недолугі коментатори.

KOMENTARAS: Žodžiai mānuṣaṁ rūpam aiškiai kalba apie tai, kad pirminis Aukščiausiojo Dievo Asmens pavidalas – dvirankis. Kas pajuokia Kṛṣṇą laikydamas Jį paprastu žmogumi, tas nepažįsta Jo dieviškos prigimties. Jeigu Kṛṣṇa būtų paprastas žmogus, argi Jis galėtų apreikšti visatos pavidalą, o po to vėl tapti keturrankiu Nārāyaṇa? Todėl „Bhagavad-gītoje“ aiškiai pasakyta, kad tas, kuris laiko Kṛṣṇą paprastu žmogumi ir klaidina skaitytoją tvirtindamas, kad Kṛṣṇos vardu kalba beasmenis Brahmanas, daro didžiausią neteisybę. Kṛṣṇa juk atskleidė visatos bei keturrankį Viṣṇu pavidalą – tad ar gali Jis būti paprastas žmogus? Tyro bhakto nesupainioja klaidingi „Bhagavad-gītos“ komentarai, nes jis žino, kas yra kas. Autentiški „Bhagavad-gītos“ posmai skaistūs kaip saulė – jiems netrūksta blyškios lempų šviesos, kuria taip nori juos apšviesti kvaili komentatoriai.