TEXT 51
TEXT 51
Текст
Texte
др̣шт̣ведам̇ ма̄нушам̇ рӯпам̇
тава саумйам̇ джана̄рдана
іда̄нı̄м асмі сам̇вр̣ттах̣
са-чета̄х̣ пракр̣тім̇ ґатах̣
dṛṣṭvedaṁ mānuṣaṁ rūpaṁ
tava saumyaṁ janārdana
idānīm asmi saṁvṛttaḥ
sa-cetāḥ prakṛtiṁ gataḥ
Послівний переклад
Synonyms
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; др̣шт̣ва̄—бачачи; ідам—це; ма̄нушам — людське; рӯпам — форма; тава — Твоє; саумйам — дуже красиве; джана̄рдана — той, хто карає ворогів; іда̄нı̄м — зараз; асмі—я є; сам̇вр̣ттах̣—впорядкований; са-чета̄х̣—у моїй свідомості; пракр̣тім—до моєї власної природи; ґатах̣—повернувся.
arjunaḥ uvāca: Arjuna dit; dṛṣṭvā: voyant; idam: cette; mānuṣam: humaine; rūpam: forme; tava: de Toi; saumyam: très belle; janārdana: ô Toi, qui châties les ennemis; idānīm: à ce moment même; asmi: je suis; saṁvṛttaḥ: rassuré; sa-cetāḥ: dans ma conscience; prakṛtim: à ma propre nature; gataḥ: je reviens.
Переклад
Translation
Коли Арджуна побачив Кр̣шн̣у в Його істинній формі, він сказав: О Джана̄рдано, споглядаючи Тебе в цьому дивної краси людському образі, мій розум заспокоївся і я прийшов до тями.
À la vue de la forme originelle de Kṛṣṇa, Arjuna s’exclame: Ô Janārdana, cette forme aux traits humains, si merveilleusement belle, apaise mon mental, et je recouvre à l’instant ma vraie nature.
Коментар
Purport
Слова ма̄нушам̇ рӯпам ясно вказують на те, що первинна форма одвічного Верховного Бога-Особи подібна до людської. Звідси стає зрозумілим, що ті, хто вважає Кр̣шн̣у звичайною людиною й зневажає Його, не знають про Його божественну природу. Якби Кр̣шн̣а був подібний до звичайної людини, хіба міг би Він явити Свою всесвітню форму, а потім прибрати вигляду чотирирукого На̄ра̄йан̣и? Тому в Бгаґавад-ґı̄ті з усією переконливістю сказано, що той, хто вважає Кр̣шн̣у звичайною людиною і вводить читачів в оману, заявляючи, що через Кр̣шн̣у промовляє безособистісний Брахман, чинить найбільшу кривду. Кр̣шн̣а справді явив Свою всесвітню форму й чотирируку форму Вішн̣у, тож як після цього Він може бути звичайною людиною? Хибні тлумачення Бгаґавад-ґı̄ти не збивають з пантелику чистого відданого, бо він знає, що до чого. Вірші Бгаґавад-ґı̄ти в своєму первозданному вигляді чисті, мов сяйво сонця, і вони не потребують світла ліхтаря, яким їх намагаються освітлювати недолугі коментатори.
Dans ce verset, les mots mānuṣaṁ rūpam indiquent sans équivoque que la forme originelle de Dieu, la Personne Suprême, est une forme à deux bras. Ils montrent également que les sots qui dénigrent Kṛṣṇa en Le prenant pour une personne ordinaire ignorent tout de Sa nature divine. Si Kṛṣṇa n’était qu’un homme ordinaire, comment aurait-Il pu manifester la forme universelle, puis la forme de Nārāyaṇa à quatre bras ? La Bhagavad-gītā démontre donc clairement que certains commentateurs égarent leurs lecteurs en présentant Kṛṣṇa comme un homme ordinaire et en affirmant que c’est le Brahman impersonnel, par l’intermédiaire de Kṛṣṇa, qui énonce la Bhagavad-gītā. En agissant ainsi, ils causent à autrui le plus grand tort qui soit. Kṛṣṇa vient réellement de manifester Sa forme universelle et Sa forme de Viṣṇu à quatre bras. Comment, dès lors, pourrait-Il n’être qu’un homme ordinaire ? Jamais le pur dévot ne se laisse égarer par de tels commentaires car il connaît la véritable nature des choses. Les versets originels de la Bhagavad-gītā sont aussi lumineux que le soleil. Pourquoi donc faudrait-il, pour les éclairer, les faibles lumières de commentateurs insensés ?