TEXT 35

Текст

Text

сан̃джайа ува̄ча
етач чгрутва̄ вачанам̇ кеш́авасйа
кр̣та̄н̃джалір вепама̄нах̣ кірı̄тı̄
намаскр̣тва̄ бгӯйа ева̄ха кр̣шн̣ам̇
са-ґадґадам̇ бгı̄та-бгı̄тах̣ пран̣амйа

sañjaya uvāca
etac chrutvā vacanaṁ keśavasya
kṛtāñjalir vepamānaḥ kirīṭī
namaskṛtvā bhūya evāha kṛṣṇaṁ
sa-gadgadaṁ bhīta-bhītaḥ praṇamya

Послівний переклад

Synonyms

сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; етат—таким чином; ш́рутва̄—чуючи; вачанам—мову; кеш́авасйа—Кр̣шн̣и; кр̣та-ан̃джаліх̣—із складеними руками; вепама̄нах̣—тремтячи; кірı̄тı̄—Арджуна; намаскр̣тва̄—пропонуючи шанобливі поклони; бгӯйах̣—знову; ева—також; а̄ха—сказав; кр̣шн̣ам—Кр̣шн̣і; са-ґадґадам—затинаючись; бгı̄та-бгı̄тах̣—із страхом; пран̣амйа—пропонуючи шанобливі поклони.

sañjayaḥ uvāca — Sañjaya sagte; etat — somit; śrutvā — hörend; vacanam — die Worte; keśavasya — Kṛṣṇas; kṛta-añjaliḥ — mit gefalteten Händen; vepamānaḥ — zitternd; kirītī — Arjuna; namaskṛtvā — Ehrerbietungen erweisend; bhūyaḥ — wieder; eva — auch; āha — sagte; kṛṣṇam — zu Kṛṣṇa; sa-gadgadam — mit stockender Stimme; bhīta-bhītaḥ — ehrfürchtig; praṇamya — Ehrerbietungen darbringend.

Переклад

Translation

Сан̃джайа сказав Дгр̣тарашт̣рі: О царю, почувши ці слова від Верховного Бога-Особи, тремтячий Арджуна знову й знову, молитовно склавши руки, шанобливо схилявся перед ним, і, нарешті, затинаючись від страху, сказав Господу Кр̣шн̣і такі слова.

Sañjaya sprach zu Dhṛtarāṣṭra: O König, nachdem der zitternde Arjuna diese Worte der Höchsten Persönlichkeit Gottes vernommen hatte, brachte er immer wieder mit gefalteten Händen seine Ehrerbietungen dar. Ehrfurchtsvoll und mit stockender Stimme sprach er zu Śrī Kṛṣṇa die folgenden Worte.

Коментар

Purport

Як уже було з’ясовано, явлення всесвітньої форми Верховного Бога-Особи збентежило і вкрай здивувало Арджуну. Тому він знову й знову шанобливо кланяється Кр̣шн̣і й потім непевним голосом звертається до Нього, вже не як друг, а як здивований відданий.

ERLÄUTERUNG: Wie wir bereits erklärt haben, wurde Arjuna aufgrund der Manifestation der universalen Form der Höchsten Persönlichkeit Gottes von Erstaunen überwältigt; deshalb brachte er Kṛṣṇa immer wieder seine achtungsvollen Ehrerbietungen dar, und mit stockender Stimme begann er zu beten, nicht als Freund, sondern als Gottgeweihter in Erstaunen.