Skip to main content

TEXT 11

TEXT 11

Текст

Text

теша̄м ева̄нукампа̄ртгам
ахам аджн̃а̄на-джам̇ тамах̣
на̄ш́айа̄мй а̄тма-бга̄ва-стго
джн̃а̄на-дı̄пена бга̄свата̄
teṣām evānukampārtham
aham ajñāna-jaṁ tamaḥ
nāśayāmy ātma-bhāva-stho
jñāna-dīpena bhāsvatā

Послівний переклад

Synonyms

теша̄м — для них; ева — неодмінно; анукампа̄-артгам — виявляю особливу милість; ахам—Я; аджн̃а̄на-джам—внаслідок невігластва; тамах̣—темрява; на̄ш́айа̄мі—розвіюю; а̄тма-бга̄ва—в їхніх серцях; стгах̣—розташований; джн̃а̄на—знання; дı̄пена—із світочем; бга̄свата̄—сяючим.

teṣām — for them; eva — certainly; anukampā-artham — to show special mercy; aham — I; ajñāna-jam — due to ignorance; tamaḥ — darkness; nāśayāmi — dispel; ātma-bhāva — within their hearts; sthaḥ — situated; jñāna — of knowledge; dīpena — with the lamp; bhāsvatā — glowing.

Переклад

Translation

Виявляючи до них особливу милість, Я, що перебуваю в їхніх серцях, сяйним світочем знання розвіюю пітьму, яку породжує невігластво.

To show them special mercy, I, dwelling in their hearts, destroy with the shining lamp of knowledge the darkness born of ignorance.

Коментар

Purport

Коли Господь Чаітанйа в Бенаресі поширював оспівування маха̄-мантри Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, тисячі людей йшли за Ним. Прака̄ш́а̄нанда Сарасватı̄, дуже впливовий і освічений тогочасний учений з Бенареса, висміював Господа Чаітанйу за сентиментальність. Іноді філософи критикують відданих, бо вважають, що більшість з них перебуває в пітьмі невігластва, а з філософського погляду є наївними сентименталістами. Насправді ж це не так. Є дуже й дуже освічені вчені, які сформулювали філософію відданості Господу. Але Сам Кр̣шн̣а з середини серця допомагає відданому, навіть якщо він не користується їхніми книжками або допомогою свого духовного вчителя, але щиро й віддано служить Господу. Тому щирий відданий, залучений до свідомості Кр̣шн̣и, не може бути позбавлений знання. Єдина необхідна для цього умова — сповнившись свідомості Кр̣шн̣и, виконувати віддане служіння.

When Lord Caitanya was in Benares promulgating the chanting of Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare, thousands of people were following Him. Prakāśānanda Sarasvatī, a very influential and learned scholar in Benares at that time, derided Lord Caitanya for being a sentimentalist. Sometimes Māyāvādī philosophers criticize the devotees because they think that most of the devotees are in the darkness of ignorance and are philosophically naive sentimentalists. Actually that is not the fact. There are very, very learned scholars who have put forward the philosophy of devotion. But even if a devotee does not take advantage of their literatures or of his spiritual master, if he is sincere in his devotional service he is helped by Kṛṣṇa Himself within his heart. So the sincere devotee engaged in Kṛṣṇa consciousness cannot be without knowledge. The only qualification is that one carry out devotional service in full Kṛṣṇa consciousness.

Сучасні філософи думають, що людина, яка не вміє аналізувати речі, не може набути чистого знання. Верховний Господь відповідає на це, що людям, які вдаються до чистого відданого служіння, допомагає Сам Верховний Бог, навіть якщо вони й не мають належної освіти й достатнього знання ведичних засад, — так стверджується в цьому вірші.

The Māyāvādī philosophers think that without discriminating one cannot have pure knowledge. For them this answer is given by the Supreme Lord: those who are engaged in pure devotional service, even though they be without sufficient education and even without sufficient knowledge of the Vedic principles, are still helped by the Supreme God, as stated in this verse.

Господь каже Арджуні, що шляхом простого розумування, по суті, неможливо осягти Вищу Істину, Абсолютну Істину, Верховного Бога-Особу, тому що Верховна Істина, Кр̣шн̣а, настільки великий, що, просто напружуючи розум, неможливо зрозуміти й осягнути Його. Потрібна любов до Абсолютної Істини й відданість Їй, бо інакше людина може розмірковувати мільйони років і ніколи так і не зрозуміє Кр̣шн̣у, який і є Вищою Істиною. Тільки за допомогою відданого служіння можна зробити приємне Вищій Істині, Кр̣шн̣і, й через Свою незбагненну енерґію Він являє Себе серцю чистого відданого. Чистий відданий завжди має Кр̣шн̣у в своєму серці, і, як сонце розсіює темряву ночі, так Кр̣шн̣а негайно розвіює пітьму невігластва. Такою є особлива милість Кр̣шн̣и до чистого відданого.

The Lord tells Arjuna that basically there is no possibility of understanding the Supreme Truth, the Absolute Truth, the Supreme Personality of Godhead, simply by speculating, for the Supreme Truth is so great that it is not possible to understand Him or to achieve Him simply by making a mental effort. Man can go on speculating for several millions of years, and if he is not devoted, if he is not a lover of the Supreme Truth, he will never understand Kṛṣṇa, or the Supreme Truth. Only by devotional service is the Supreme Truth, Kṛṣṇa, pleased, and by His inconceivable energy He can reveal Himself to the heart of the pure devotee. The pure devotee always has Kṛṣṇa within his heart; and with the presence of Kṛṣṇa, who is just like the sun, the darkness of ignorance is at once dissipated. This is the special mercy rendered to the pure devotee by Kṛṣṇa.

Внаслідок матеріального оточення, протягом багатьох мільйонів життів забруднювалось серце живої істоти, і воно завжди покрите порохом матеріалізму, але цей пил легко зняти і сягнути рівня чистого знання, якщо присвятити себе відданому служінню й постійному оспівуванню Харе Кр̣шн̣а. Лише за допомогою такого оспівування та відданого служіння можна досягти кінцевої мети — Вішн̣у, але не шляхом спекулятивних роздумів чи дискусій. Чистого відданого не повинні хвилювати життєві проблеми, йому нема чого турбуватись, бо поки він вижене пітьму із свого серця, Верховний Господь, задоволений любовним служінням відданого, забезпечує його всім необхідним. У цьому полягає сутність учення Бгаґавад-ґı̄ти. Вивчаючи Бгаґавад-ґı̄ту, людина може повністю вручити себе Верховному Господеві й присвятити себе чистому любовному служінню Йому. Господь цілком опікується нею, і тому людина звільнюється від будь-яких матеріальних прагнень.

Due to the contamination of material association, through many, many millions of births, one’s heart is always covered with the dust of materialism, but when one engages in devotional service and constantly chants Hare Kṛṣṇa, the dust quickly clears, and one is elevated to the platform of pure knowledge. The ultimate goal, Viṣṇu, can be attained only by this chant and by devotional service, and not by mental speculation or argument. The pure devotee does not have to worry about the material necessities of life; he need not be anxious, because when he removes the darkness from his heart, everything is provided automatically by the Supreme Lord, who is pleased by the loving devotional service of the devotee. This is the essence of the teachings of Bhagavad-gītā. By studying Bhagavad-gītā, one can become a soul completely surrendered to the Supreme Lord and engage himself in pure devotional service. As the Lord takes charge, one becomes completely free from all kinds of materialistic endeavors.