TEXT 41
TEXT 41
Текст
Texte
кула-ґгна̄на̄м̇ куласйа ча
патанті пітаро хй еша̄м̇
лупта-пін̣д̣одака-крійа̄х̣
kula-ghnānāṁ kulasya ca
patanti pitaro hy eṣāṁ
lupta-piṇḍodaka-kriyāḥ
Послівний переклад
Synonyms
сан̇карах̣—небажані діти; нарака̄йа—на пекельне життя; ева—напевно; кула-ґгна̄на̄м—тих, хто знищує сім’ю; куласйа—для сім’ї; ча—також; патанті—падають; пітарах̣—предки; хі—неодмінно; еша̄м—їх; лупта—припинені; пін̣д̣а—пропонування їжі; удака—і води; крійа̄х̣—виконання.
saṅkaraḥ: cette progéniture non désirée; narakāya: rend la vie infernale; eva: certes; kula-ghnānām: pour ceux qui détruisent la famille; kulasya: pour la famille; ca: aussi; patanti: tombent; pitaraḥ: les ancêtres; hi: certes; eṣām: à eux; lupta: interrompues; piṇḍa: d’offrandes de nourriture; udaka: et d’eau; kriyāḥ: les pratiques.
Переклад
Translation
Коли збільшується небажане потомство, виникає пекельне становище як для родини, так і для тих, хто руйнує сімейні традиції. Предки таких родин падають униз, бо пожертва їм у вигляді води та їжі повністю припиняється.
L’accroissement du nombre de ces indésirables plonge la famille et ceux qui en ont détruit les traditions dans une existence infernale. Les ancêtres de ces familles dépravées choient, car on cesse de leur faire des oblations d’eau et de nourriture.
Коментар
Purport
Відповідно до правил та приписів, що стосуються кармічної діяльності, рекомендують періодично приносити в жертву їжу та воду предкам своєї родини. Такі жертвопринесення виконують шляхом поклоніння Вішн̣у, тому що, приймаючи рештки їжі, запропонованої Вішн̣у, жива істота може звільнитись від наслідків усіх своїх гріховних вчинків. Трапляється, що предки страждають за свої минулі гріхи, а інколи деякі з них навіть не мають можливості отримати грубого матеріального тіла і змушені перебувати в тонких тілах у вигляді привидів. Але якщо нащадки приносять у жертву предкам пра̄садам, їжу, спочатку запропоновану Вішн̣у, вони тим самим звільнюють предків від існування у вигляді духів або інших форм злиденного життя. Така допомога предкам є сімейною традицією. І той, кого не приваблює життя у відданому служінні Господеві, мусить виконувати ці ритуали. Але той, хто присвятив себе відданому служінню Кр̣шн̣і, не повинен виконувати ніяких інших ритуалів, бо він здатний визволити сотні й тисячі предків від усіх різновидів страждань, завдяки тому лише, що з любов’ю служить Господеві. В Бга̄ґаватам вказано:
Selon la tradition védique, ceux qui recherchent des bienfaits matériels doivent régulièrement faire des oblations d’eau et de nourriture aux ancêtres de la famille. Cette nourriture est d’abord offerte à Viṣṇu, puis les reliefs sanctifiés de l’offrande (prasādam) sont présentés aux ancêtres car le prasādam a le pouvoir de délivrer tout homme des conséquences de ses actes coupables. Il est possible en effet que nos ancêtres souffrent encore des conséquences de leurs péchés, que certains d’entre eux ne puissent obtenir un corps physique et soient obligés de vivre dans un corps subtil, comme des fantômes. Leur offrir ce prasādam, c’est leur permettre de sortir des conditions misérables dans lesquelles ils se trouvent. Il appartient à la tradition familiale de garantir cette assistance. Ceux qui ne se vouent pas pleinement à Dieu doivent impérativement exécuter ce rituel. Le dévot du Seigneur n’a pas ce devoir car il lui est donné, par la seule force de ses actes dévotionnels, de libérer des milliers d’ancêtres de toutes sortes de souffrances. Le Śrīmad-Bhāgavatam (11.5.41) dit à ce propos:
на кı̄н̇каро на̄йам р̣н̣ı̄ ча ра̄джан
сарва̄тмана̄ йах̣ ш́аран̣ам̇ ш́аран̣йам̇
ґато мукундам̇ паріхр̣тйа картам
na kiṅkaro nāyam ṛṇī ca rājan
sarvātmanā yaḥ śaraṇaṁ śaraṇyaṁ
gato mukundaṁ parihṛtya kartam
«Той, хто, облишивши будь-які інші обов’язки, знайшов притулок біля лотосних стіп Мукунди, який дарує звільнення, й ступив на цей шлях з усією серйозністю — той більше нічого не винен ні напівбогам, ні великим мудрецям, ні членам родини, ні предкам, ні всьому людству» (Бга̄ґ. 11.5.41). Ці обов’язки виконуються природним чином, якщо відданий щиро служить Верховному Богові-Особі.
« Celui qui a pris refuge aux pieds pareils-au-lotus de Mukunda, le pourvoyeur de la libération, qui s’est défait de tout engagement et suit sérieusement la voie de la dévotion, n’a plus ni devoirs ni obligations envers les devas, les sages, la famille, les ancêtres, l’humanité et les êtres en général. » Il lui suffit de servir Dieu, la Personne Suprême, pour s’en acquitter automatiquement.