TEXTS 32-35
32 – 35. VERS
Текст
Szöveg
кім̇ бгоґаір джı̄вітена ва̄
йеша̄м артге ка̄н̇кшітам̇ но
ра̄джйам̇ бгоґа̄х̣ сукга̄ні ча
kiṁ bhogair jīvitena vā
yeṣām arthe kāṅkṣitaṁ no
rājyaṁ bhogāḥ sukhāni ca
пра̄н̣а̄м̇с тйактва̄ дгана̄ні ча
а̄ча̄рйа̄х̣ пітарах̣ путра̄с
татгаіва ча піта̄маха̄х̣
prāṇāṁs tyaktvā dhanāni ca
ācāryāḥ pitaraḥ putrās
tathaiva ca pitāmahāḥ
ш́йа̄ла̄х̣ самбандгінас татга̄
ета̄н на хантум іччга̄мі
ґгнато ’пі мадгусӯдана
śyālāḥ sambandhinas tathā
etān na hantum icchāmi
ghnato ’pi madhusūdana
хетох̣ кім̇ ну махı̄-кр̣те
ніхатйа дга̄ртара̄шт̣ра̄н нах̣
ка̄ прı̄тіх̣ сйа̄дж джана̄рдана
hetoḥ kiṁ nu mahī-kṛte
nihatya dhārtarāṣṭrān naḥ
kā prītiḥ syāj janārdana
Послівний переклад
Szó szerinti jelentés
кім—навіщо; нах̣—нам; ра̄джйена—царство; ґовінда—о Кр̣шн̣о; кім—що; бгоґаіх̣—насолода; джı̄вітена—життя; ва̄—або; йеша̄м— кого; артге—заради; ка̄н̣кшітам—бажано; нах̣—нам; ра̄джйам— царство; бгоґа̄х̣ — матеріальне задоволення; сукга̄ні — усе щастя; ча—також; те—усі вони; іме—ці; авастгіта̄х̣—розташовані; йуддге—на полі бою; пра̄н̣а̄н—життя; тйактва̄—відмовляючись; дгана̄ні—багатства; ча—також; а̄ча̄рйа̄х̣—вчителі; пітарах̣—батьки; путра̄х̣—сини; татга̄—так само, як; ева—напевно; ча—також; піта̄маха̄х̣—діди; ма̄тула̄х̣—дядьки по матері; ш́ваш́ура̄х̣—тесті; паутра̄х̣—онуки; ш́йа̄ла̄х̣—свояки; самбандгінах̣—родичі; татга̄— так само, як; ета̄н—усі ці; на—ніколи; хантум—убити; іччга̄мі—я бажаю; ґгнатах̣—бути вбитим; апі—навіть; мадгусӯдана—переможець демона Мадгу (Кр̣шн̣а); апі—навіть якщо; траі-локйа—трьох світів; ра̄джйасйа—за царство; хетох̣—у обмін; кім ну—вже не кажучи про; махı̄-кр̣те—заради землі; ніхатйа—убиваючи; дга̄ртара̄шт̣ран—сини Дгр̣тара̄шт̣ри; нах̣—наш; ка̄—яке; прı̄тіх̣—задоволення; сйа̄т—буде в тому; джана̄рдана— той, хто підтримує.
kim – mi értelme; naḥ – számunkra; rājyena – királysággal; govinda – ó, Kṛṣṇa; kim – mi; bhogaiḥ – élvezettel; jīvitena – élve; vā – vagy; yeṣām – akiknek; arthe – érdekében; kāṅkṣitam – kívánt; naḥ – általunk; rājyam – királyságot; bhogāḥ – anyagi élvezet; sukhāni – minden boldogság; ca – is; te – mindegyikük; ime – ezek; avasthitāḥ – vannak; yuddhe – ezen a csatamezőn; prāṇān – életüket; tyaktvā – feladva; dhanāni – vagyonuktól; ca – is; ācāryāḥ – tanítómesterek; pitaraḥ – atyák; putrāḥ – fiak; tathā – valamint; eva – bizony; ca – is; pitāmahāḥ – nagyatyák; mātulāḥ – anyai nagybátyák; śvaśurāḥ – apósok; pautrāḥ – unokák; śyālāḥ – sógorok; sambandhinaḥ – rokonok; tathā – valamint; etān – mindezeket; na – soha; hantum – megölni; icchāmi – kívánom; ghnataḥ – meggyilkolva; api – még; madhusūdana – ó, Madhu démon elpusztítója (Kṛṣṇa); api – még ha; trai-lokya – a három világnak; rājyasya – a királyságért; hetoḥ – cserében; kim nu – mit sem szólva; mahī-kṛte – a földért; nihatya – megölve; dhārtarāṣṭrān – Dhṛtarāṣṭra fiait; naḥ – miénk; kā – mi; prītiḥ – öröm; syāt – lesz; janārdana – ó, minden élőlény fenntartója.
Переклад
Fordítás
О Ґовіндо, навіщо нам царство, щастя, ба й навіть саме життя, якщо ті, заради кого ми могли б бажати усього того, вишикувані зараз проти нас у бойовому порядку на цьому полі. О Мадгусӯдано, коли вчителі, батьки, сини, діди, дядьки по матері, тесті, онуки, свояки та інші родичі стоять переді мною, ладні віддати своє багатство та життя, як я можу бажати їхньої смерті, навіть якщо в протилежнім випадку вони уб’ють мене? О Джана̄рдано, опертя всіх живих істот, я не можу битися з ними, навіть заради трьох світів, не кажучи вже про землю. Що за радість нам від убивства синів Дгр̣тара̄шт̣ри, о Кр̣шн̣о?
Ó, Govinda, mit ér nekünk a királyság, a boldogság, vagy mit ér maga az élet, ha azok, akiknek kedvéért erre vágyunk, most itt sorakoznak a csatatéren? Ó, Madhusūdana! Még ha másképp ők pusztítanának is el engem, miért kellene halálukat kívánnom a tanítóknak, atyáknak, fiaknak, nagyatyáknak, anyai nagybátyáknak, apósoknak, unokáknak, sógoroknak és más rokonoknak, akik itt állnak előttem, készen arra, hogy feláldozzák életüket és minden kincsüket? Ó, minden lény fenntartója, én nemhogy ezért a Földért, de még a három világért sem vagyok hajlandó harcolni velük! Miféle boldogság várhat ránk, ha megöljük Dhṛtarāṣṭra fiait?
Коментар
Magyarázat
Арджуна звертається до Господа Кр̣шн̣и як до Ґовінди, тому що Кр̣шн̣а дарує насолоду почуттям усіх живих істот, а також коровам. Використовуючи таке виразне звертання, Арджуна вказує, що Кр̣шн̣а знає, чим саме можна задовольнити його чуття. Хоча Ґовінда зовсім не зобов’язаний вдовольняти наші чуття, однак, якщо ми намагаємося тішити почуття Ґовінди, то самі по собі й ми стаємо задоволеними. В матеріальному світі кожен жадає чуттєвої втіхи й вважає, що Бог — просто постачальник усього необхідного для цього. Та Господь задовольняє чуття живих істот згідно з їхніми заслугами, а не домаганнями. Якщо ж людина обирає інший шлях, намагаючись задовольнити почуття Ґовінди, не турбуючись про свої, — тоді з милості Ґовінди здійснюються всі її бажання. Арджуна виявив глибоку прихильність до свого роду та членів сім’ї почасти через природне відчуття жалю до них. Тому він і не був готовий битися з ними. Кожен бажає продемонструвати свої достоїнства й достатки друзям та родичам, і Арджуна побоювався, що не зможе ні з ким розділити своє багатство, якщо всі його родичі й друзі загинуть на полі бою. Подібні міркування типові для матеріального життя, але на трансцендентнім рівні їм немає місця. Відданий намагається здійснити всі бажання Господа і готовий за будь-яких обставин виконувати Його накази; він прийме всі багатства світу, якщо Господь дасть їх йому і використає ці багатства на служіння Господеві, але він також згодний нічого не мати, якщо того воліє Господь. Арджуна не бажав смерті своїх родичів, і якщо існувала все ж таки якась необхідність убити їх, він хотів, щоб Кр̣шн̣а зробив це Сам. Він іще не знав, що Кр̣шн̣а вбив їх ще до їхнього приходу на поле бою і що сам Арджуна може правити лише за знаряддя в руках Кр̣шн̣и. Це розкриється в дальших главах Бгаґавад-ґı̄ти. Як справжній відданий Господа, Арджуна не хотів мститись своїм двоюрідним та рідним братам, незважаючи на всю їхню підступність. Але за планом Господа усі вони мали загинути. Відданий Господа не мстить лиходієві, але Господь не терпить, якщо роблять зле Його відданому слузі. Господь може простити того, чий вчинок стосується Його Самого, але Він не дарує нікому, хто завдає лиха Його відданому. Тому Господь намірявся вбити лиходіїв, хоча Арджуна й хотів простити їм.
Arjuna Govindának szólítja az Úr Kṛṣṇát, mert Ő jelenti a gyönyört az érzékszervek és a tehenek számára. E fontos szó használatával Arjuna arra utal, hogy Kṛṣṇának tudnia kellene, mi az, ami Arjuna érzékeinek örömet okoz. De Govindának nem az a feladata, hogy a mi érzékeinket kielégítse. Ha azonban az Ő érzékeinek próbálunk örömet szerezni, azzal a mi érzékszerveink is kielégülnek. Anyagi szinten mindenki saját érzékeinek boldogságára vágyik, s azt akarja, hogy Isten teljesítse minden parancsát ennek érdekében. Az Úr csak olyan mértékben szerez örömet az élőlények érzékszerveinek, amilyen mértékben megérdemlik, s nem úgy, ahogyan azt megkövetelik. Ám ha valaki az ellenkező utat választja – azaz nem saját, hanem Govinda érzékeinek próbál örömet szerezni –, akkor Govinda kegyéből minden kívánsága teljesül. Arjuna mély szeretete barátai és családtagjai iránt részben az irántuk érzett természetes részvétben nyilvánult meg, s ezért nem akart harcolni ellenük. Mindenki szeret eldicsekedni a vagyonával barátai és rokonai előtt, és Arjuna attól tartott, hogy a győzelem után, ha barátai és rokonai meghalnak a háborúban, nem tudja majd velük együtt élvezni a javakat. Ez a gondolkodásmód jellemzi a materialista életet. A transzcendentális élet azonban nem ilyen. A bhakta az Úr vágyainak akar eleget tenni, ezért ha az Úr úgy akarja, elfogadhat bármilyen kincset az Ő szolgálatában, s ha az Úr nem akarja, akkor nem szabad elfogadnia egy fillért sem. Arjuna nem akarta megölni a rokonait, s úgy vélte, ha erre mégis szükség lenne, akkor azt Kṛṣṇa tegye meg személyesen. Ekkor még nem tudta, hogy Kṛṣṇa már megölte őket, mielőtt a csatatérre vonultak volna, s neki csak Kṛṣṇa eszközévé kell válnia. Ez a későbbi fejezetekből fog majd kiderülni. Arjuna egy bhakta jellemével rendelkezett, s nem akart bosszút állni gonosz unokatestvérein és fivérein, ám az Úr terve az volt, hogy mindegyiküknek meg kell halnia. Az Úr bhaktája sohasem akar bosszút állni a vétkesen, az Úr azonban nem tűri, hogy a gonoszok ártsanak híveinek. Megbocsát annak, aki Őellene vét, de azoknak, akik a híveit bántják, sohasem. Az Úr tehát eltökélte, hogy elpusztítja a bűnösöket, annak ellenére, hogy Arjuna meg akart bocsátani nekik.