TEXT 31
TEXT 31
Текст
Texte
хатва̄ сва-джанам а̄хаве
на ка̄н̇кше віджайам̇ кр̣шн̣а
на ча ра̄джйам̇ сукга̄ні ча
hatvā sva-janam āhave
na kāṅkṣe vijayaṁ kṛṣṇa
na ca rājyaṁ sukhāni ca
Послівний переклад
Synonyms
на—не; ча—також; ш́рейах̣—користь; анупаш́йа̄мі—я передбачаю; хатва̄ — убивством; сва-джанам — своїх родичів; а̄хаве — в бою; на — не; ка̄н̇кше — я бажаю; віджайам — перемоги; кр̣шн̣а — о Кр̣шн̣о; на—ні; ча—також; ра̄джйам—царства; сукга̄ні—щастя з цього; ча—також.
na: non plus; ca: aussi; śreyaḥ: un bienfait; anupaśyāmi: je prévois; hatvā: en tuant; sva-janam: mes proches; āhave: au combat; na: non plus; kāṅkṣe: je désire; vijayam: la victoire; kṛṣṇa: ô Kṛṣṇa; na: non plus; ca: aussi; rājyam: un royaume; sukhāni: les plaisirs qui s’y rattachent; ca: aussi.
Переклад
Translation
Яку користь може принести битва, в якій загинуть усі мої родичі? Мій дорогий Кр̣шн̣а, я не можу бажати перемоги, щастя й радощів, здобутих такою ціною.
Je ne vois pas quel bienfait je pourrais retirer de la mort de mes proches, et je n’aspire nullement, cher Kṛṣṇa, à la victoire, au royaume ou aux plaisirs qu’elle pourrait me procurer.
Коментар
Purport
Обумовлені душі не знають, що осередок інтересів кожного є Вішн̣у, Кр̣шн̣а, їх приваблюють відносини на тілесному, а не на духовному рівні й вони сподіваються таким чином стати щасливими. Засліплені матеріалістичними уявленнями про життя, вони забувають й самі причини матеріального щастя. Арджуна, здається, забув навіть моральний кодекс кшатрійі. Відомо, що дві категорії людей гідні потрапити на могутню сліпучу планету Сонце: кшатрійі, які вмирають просто на полі бою згідно з принципами, встановленими Самим Кр̣шн̣ою, та люди, які ведуть відречений спосіб життя, цілком присвятивши себе духовному вдосконаленню. Арджуна противився вбивати навіть своїх ворогів, а своїх родичів й поготів. Він вважав, що вбивство родичів не принесе йому щастя, і тому не хотів битися, так само, як людина не схильна готувати їжу, якщо не відчуває голоду. Він вирішив піти в ліс і усамітнитись там у скорботі. Правити царством — обов’язок кшатрій, і вони не повинні виконувати якихось інших обов’язків. Але в Арджуни не було царства. Єдина можливість здобути його полягала в боротьбі з двоюрідними братами за повернення успадкованого від батька царства, а цього робити він не хотів. Тому він вважав за краще піти в ліс й у скорботах самотньо жити там.
Ignorant que leur intérêt est subordonné à celui de Viṣṇu – Kṛṣṇa – les êtres conditionnés cherchent à trouver le bonheur dans des relations fondées sur le corps. Cette conception de l’existence les aveugle tellement qu’ils en oublient la cause des joies matérielles.
Il semble qu’Arjuna n’a plus le moindre souvenir du code moral du kṣatriya. Il est dit pourtant que deux sortes d’hommes ont qualité pour aller habiter le soleil, cet astre puissant, resplendissant: le kṣatriya qui meurt sur le champ de bataille en combattant sur l’ordre direct du Seigneur et le sannyāsī qui consacre sa vie à la réalisation spirituelle. Or, Arjuna répugne à tuer ses ennemis – combien plus les membres de sa famille. Il pense que la disparition de ses proches lui enlèvera toute joie et se refuse à combattre, un peu comme celui qui n’a pas faim n’a aucune envie de cuisiner. Dans son désespoir, il préfère se retirer dans la solitude de la forêt. Pourtant, pour vivre, son statut de kṣatriya ne lui permet d’autre fonction que le gouvernement d’un royaume. Comme il ne possède aucune terre où régner, la seule façon d’en acquérir une est de se battre contre ses cousins et de reconquérir le royaume légué par son père. Mais c’est justement ce qu’il refuse de faire. Il pense donc n’avoir d’autre choix que de se retirer dans la forêt et y vivre dans l’isolement et la frustration.