Skip to main content

TEXTS 21-22

TEXTS 21-22

Деванагарі

Devanagari

अर्जुन उवाच
सेनयोरुभयोर्मध्ये रथं स्थापय मेऽच्युत ॥ १.२१ ॥
अर्जुन उवाच
सेनयोरुभयोर्मध्ये रथं स्थापय मेऽच्युत ॥ १.२१ ॥
यावदेतान्निरिक्षेऽहं योद्‌धुकामानवस्थितान् ।
कैर्मया सह योद्धव्यमस्मिन्रणसमुद्यमे ॥ १.२२ ॥
यावदेतान्निरिक्षेऽहं योद्‌धुकामानवस्थितान् ।
कैर्मया सह योद्धव्यमस्मिन्रणसमुद्यमे ॥ १.२२ ॥

Текст

Tekstas

арджуна ува̄ча
сенайор убгайор мадгйе
ратгам̇ стга̄пайа ме ’чйута
йа̄вад ета̄н нірı̄кше ’хам̇
йоддгу-ка̄ма̄н авастгіта̄н
arjuna uvāca
senayor ubhayor madhye
rathaṁ sthāpaya me ’cyuta
yāvad etān nirīkṣe ’haṁ
yoddhu-kāmān avasthitān
каір майа̄ саха йоддгавйам
асмін ран̣а-самудйаме
kair mayā saha yoddhavyam
asmin raṇa-samudyame

Послівний переклад

Synonyms

арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказав; сенайох̣ — армій; убгайох̣ — обох; мадгйе—між; ратгам—колісницю; стга̄пайа—тримай; ме— мій; ачйута—о непогрішний; йа̄ват—поки; ета̄н—усіх цих; нірı̄кше—можу роздивитись; ахам—я; йоддгу-ка̄ма̄н—які прагнуть битись; авастгіта̄н—вишикуваних на полі бою; каіх̣—з ким; майа̄— мною; саха—разом; йоддгавйам—повинен битися з; асмін—у цьому; ран̣а—герць; самудйаме—намагаючись.

arjunaḥ uvāca — Arjuna tarė; senayoḥ — kariaunų; ubhayoḥ — abiejų; madhye — viduryje; ratham — kovos vežimą; sthāpaya — prašau pastatyki; me — mano; acyuta — o Patikimasis; yāvat — kolei; etān — visus juos; nirīkṣe — apžvelgsiu; aham — aš; yoddhu-kāmān — trokštančius kautis; avasthitān — išsirikiavusius kautynių lauke; kaiḥ — su kuriais; mayā — man; saha — drauge; yoddhavyam — teks susikauti; asmin — šiame; raṇa — kovos; samudyame — išmėginime.

Переклад

Translation

Арджуна сказав: О непохибний, прошу Тебе, виведи мою колісницю між двох армій, щоб я зміг побачити присутніх тут — тих, що прагнуть бою і з ким я маю зітнутись у цій великій битві.

Arjuna tarė: O Patikimasis, pastatyki mano kovos vežimą tarp dviejų kariaunų, kad regėčiau čia susirinkusius, geidžiančius kautynių – su jais man lemta sukryžiuoti ginklus šiame didingame mūšyje.

Коментар

Purport

Хоча Господь Кр̣шн̣а і є Верховний Бог-Особа, Він, із Своєї незбагненної ласки, служив Своєму другові. Він ніколи не змінює Своєї прихильності до вірних Йому, і тому тут Арджуна звертається до Нього як до «непохибного». Крім того, як колісничий Арджуни, Він, не вагаючись, виконує його накази і Арджуна називає Його за це непохибним. Хоча з ласки до Свого відданого Господь грав роль візничого, Його верховне становище не викликає сумніву. За будь-яких обставин Він є Верховний Бог-Особа, Хр̣шı̄кеш́а, Володар усіх чуттів. Стосунки між Господом та Його слугою дуже ніжні й суто трансцендентні. Так само, як вірний слуга Господа завжди радо служить Йому, так і Господь прагне зробити якусь послугу Своєму відданому. Господь отримує навіть ще більше задоволення, коли Його чисті бгакти дають накази Йому, ніж коли Він наказує Сам. Усі коряться Йому як Володареві й немає нікого вищого од Нього, хто б наказував Йому. Коли ж трапляється, що Йому наказують чисті віддані — Господь зазнає трансцендентної насолоди, хоча Він, безумовно, панує над усіма обставинами.

KOMENTARAS: Nors Viešpats Kṛṣṇa yra Aukščiausiasis Dievo Asmuo, tačiau iš nepriežastinio gailestingumo Jis tarnauja Savo bičiuliui. Jis visuomet palankus Savo bhaktams, todėl Arjuna šiame posme kreipiasi į Jį – Patikimasis. Būdamas vežėju, Viešpats privalėjo vykdyti Arjunos įsakymus, o kadangi juos vykdė nesvyruodamas, tai ir buvo pavadintas Patikimuoju. Nors Viešpats ir ėmėsi vežėjo vaidmens vardan Savo bhakto, Jo, kaip Aukščiausiojo, padėtis nekelia abejonių. Bet kokiomis aplinkybėmis Jis – Aukščiausiasis Dievo Asmuo, Hṛsīkeśa, visų juslių Valdovas. Viešpatį ir Jo tarną sieja labai švelnūs ir transcendentiniai ryšiai. Kaip Viešpaties tarnas kiekvieną minutę yra pasirengęs Jam tarnauti, taip ir Viešpats visad ieško progos padaryti kokią nors paslaugą bhaktui. Kai tyras bhaktas, užimdamas pranašesnę padėtį Jam įsakinėja, Jis patiria daug didesnį pasitenkinimą, negu jei įsakinėtų Pats. Jis – valdovas, visi yra Jo įsakymų valdžioje, ir nėra nieko aukštesnio, kas drįstų Jam įsakinėti. Bet jeigu įsako tyras bhaktas, Viešpats dėl to patiria tiktai transcendentinę palaimą, nors Jis Pats yra visų aplinkybių šeimininkas.

Арджуна — чистий відданий, він не мав бажання битись із своїми кузенами та братами, але його змусила до того впертість Дурйодгани, який не погоджувався ні на які мирні перемовини. Тому він дуже хотів побачити, хто з старшин присутній на полі бою. Хоча не могло бути й мови про примирення на полі бою, він хотів побачити їх ще раз, подивитися, наскільки вони були схильні до участі в цій зовсім небажаній війні.

Arjuna – tyras Viešpaties bhaktas, todėl jis nenori kovoti su savo pusbroliais ir broliais, bet užsispyrus Duryodhanai ir nepriėmus taikių derybų, jis priverstas stoti į mūšį. Štai kodėl Arjunai rūpi, kas iš vadų atvyko į kautynių lauką. Apie pastangas sudaryti taiką kautynių lauke negalėjo būti nė kalbos – karžygys tiesiog panoro dar kartą pamatyti visus ir įsitikinti, ar stiprus jų noras pradėti šį nepageidaujamą karą.