TEXT 15
TEXT 15
Текст
Tekstas
девадаттам̇ дганан̃джайах̣
паун̣д̣рам̇ дадгмау маха̄-ш́ан̇кгам̇
бгı̄ма-карма̄ вр̣кодарах̣
devadattaṁ dhanañ-jayaḥ
pauṇḍraṁ dadhmau mahā-śaṅkhaṁ
bhīma-karmā vṛkodaraḥ
Послівний переклад
Synonyms
па̄н̃чаджанйам—мушлю, звану Пан̃чаджанйа; хр̣шı̄ка-ı̄ш́ах̣—Хр̣шı̄кеш́а (Кр̣шн̣а, Господь, який править чуттями відданих); девадаттам— мушлю, що звалась Девадатта; дганам-джайах̣—Дганан̃джайа (Арджуна, завойовник багатств); паун̣д̣рам—мушлю під назвою Паун̣д̣ра; дадгмау—подув; маха̄-ш́ан̇кгам—жахливу мушлю; бгı̄ма- карма̄—той, хто здійснює надлюдські подвиги; вр̣ка-ударах̣—ненаситний їдець (Бгı̄ма).
pāñcajanyam — kriauklę, vadinamą Pāñcajanya; hṛṣīka-īśaḥ — Hṛṣīkeśa (Kṛṣṇa, Viešpats, valdantis Savo bhaktų jusles); devadattam — kriauklę, vadinamą Devadatta; dhanam-jayaḥ — Dhanañjaya (Arjuna, turtų laimėtojas); pauṇḍram — kriauklę, vadinamą Pauṇḍra; dadhmauh — pūtė; mahā- śaṅkham — didžiąją kriauklę; bhīma-karmā — pagarsėjęs titaniškais žygiais; vṛka-udaraḥ — besotis (Bhīma).
Переклад
Translation
Господь Кр̣шн̣а засурмив у Свою мушлю Па̄н̃чаджанйу, Арджуна засурмив у свою, Девадатту, а Бгı̄ма, ненаситний їдець, здатний до надлюдських вчинків, засурмив у свою жахливу мушлю Паун̣д̣ра.
Viešpats Kṛṣṇa pūtė Savo kriauklę Pāñcajanyą, Arjuna pūtė savąją Devadattą, o Bhīma, titaniškais žygiais pagarsėjęs besotis, pūtė savo didžiąją Pauṇḍrą.
Коментар
Purport
Господь Кр̣шн̣а в цьому вірші іменується Хр̣шı̄кеш́ею, тому що Він — Володар чуттів усіх живих істот. Живі істоти є Його невід’ємні частки, і тому чуття живих істот складають невід’ємну частину Його чуття. Імперсоналісти не можуть пояснити, що таке чуття живих істот, й через те вони завжди намагаються зобразити всіх живих істот як безчуттєвих і позбавлених індивідуальності. Господь перебуває в серцях усіх живих істот й керує їхніми чуттями в тій мірі, наскільки живі істоти віддаються Йому. Чуття ж Своїх чистих відданих Він контролює безпосередньо. Тут, на полі бою Курукшетра, Господь безпосередньо керує духовними чуттями Арджуни, і тому в даному випадку Його названо Хр̣шı̄кеш́ею. Господь має багато імен, що позначають різні аспекти Його діяльності. Наприклад, Його називають Мадгусӯданою, бо Він убив демона на ім’я Мадгу; Його називають Ґовіндою, тому що Він — джерело насолод для корів та чуттів усіх живих істот; Його називають Ва̄судевою, бо Він з’явився як син Васудеви; Його називають Девакı̄-нанданою, тому що Девакı̄ була Його матір’ю; Його називають Йаш́ода̄-нанданою, бо саме Йаш́оді Він дарував Свої дитячі розваги у Вр̣нда̄вані; Його називають Па̄ртга-са̄ратгі, тому що Він був колісничим у Свого друга Арджуни. Так само Його називають Хр̣шı̄кеш́ею, тому що Він скеровував Арджуну на полі бою Курукшетра.
KOMENTARAS: Viešpats Kṛṣṇa šiame posme pavadintas Hṛṣīkeśa, nes Jis – visų juslių savininkas. Gyvosios esybės yra neatskiriamos Jo dalelės, todėl jų juslės taip pat yra neatskiriama Jo juslių dalis. Impersonalistai negali paaiškinti gyvųjų esybių juslių fenomeno, todėl jie visada stengiasi vaizduoti visas gyvąsias esybes bejausmes, beasmenes. Viešpats, glūdintis visų gyvųjų esybių širdyse, valdo jų jusles. Bet valdo jis tokiu laipsniu, kokiu gyvoji esybė atsiduoda Jo valiai, o tyro bhakto jusles Jis valdo tiesiogiai. Čia, Kurukṣetros mūšio lauke, Viešpats tiesiogiai valdo transcendentines Arjunos jusles, todėl šioje situacijoje Jis ir pavadintas Hṛṣīkeśa. Viešpats turi daug įvairių vardų, duotų pagal skirtingus Jo žygius. Pavyzdžiui, Viešpatį vadiname Madhusūdana todėl, kad Jis nudobė demoną Madhu; Govinda – nes Jis teikia džiaugsmą karvėms ir juslėms; Vāsudeva – nes atėjo Vasudevos sūnumi; Devakī-nandana – todėl, kad Devakī Jis pasirinko Savo motina; Yaśodā-nandana – dėl to, kad Yaśodai paskyrė Savo vaikystės žaidimus Vṛndāvanoje; Pārtha-sārathiu – todėl, kad buvo Savo bičiulio Arjunos vežėju. Lygiai taip Jis vadinamas ir Hṛṣīkeṣa, nes vadovavo Arjunai Kurukṣetros mūšio lauke.
Арджуну в цьому вірші названо Дганан̃джайею, тому що він допоміг своєму старшому братові здобути незчисленні багатства, потрібні йому на різні жертвопринесення. В свою чергу Бгı̄ма відомий як Вр̣кодара, бо його апетит був таким же надзвичайним, як і його подвиги, один з котрих — перемога над демоном Хід̣імбою. Отже, звучання всіх мушель, в які засурмили прихильники Па̄н̣д̣ав, починаючи від Господа, надихали їхніх воїнів на герць. Табір супротивників таких переваг не мав: не було з ними ані Кр̣шн̣и, Верховного Володаря, ані богині удачі. Отже, їм судилося програти битву, про що й сповіщали звуки мушель.
Arjuna šiame posme pavadintas Dhanañjaya, nes jis padėjo savo vyresniajam broliui, karaliui, įgyti nesuskaičiuojamus turtus, kurių prireikė įvairių aukų atnašavimų išlaidoms. Bhīma gavo Vṛkodaros vardą, nes jo apetitas buvo toks pat neįtikėtinas kaip ir titaniški žygiai, pavyzdžiui, demono Hiḍimbos nužudymas. Taigi visų Pāṇḍavų bendražygių kriauklių gaudimas, o pirmiausiai Viešpaties kriauklės garsas, įkvėpė karius kovai. Priešininko pusė neturėjo tokių privalumų; su jais nebuvo nei aukščiausiojo valdovo, Viešpaties Kṛṣṇos, nei sėkmės deivės. Žodžiu, mūšyje jiems buvo lemta pralaimėti – tokią žinią skelbė kriauklių garsai.