TEXT 12
TEXT 12
Текст
Tekst
куру-вр̣ддгах̣ піта̄махах̣
сім̇ха-на̄дам̇ вінадйоччаіх̣
ш́ан̇кгам̇ дадгмау прата̄пава̄н
kuru-vṛddhaḥ pitāmahaḥ
siṁha-nādaṁ vinadyoccaiḥ
śaṅkhaṁ dadhmau pratāpavān
Послівний переклад
Synonyms
тасйа — його; сан̃джанайан — збільшуючи; харшам — бадьорість; курувр̣ддгах̣—предок династії Куру (Бгı̄шма); піта̄махах̣—дід; сім̇ха-на̄дам—звук, подібний до левиного рикання; вінадйа—що вібрує; уччаіх̣—дуже голосно; ш́ан̇кгам—мушля; дадгмау—подув; прата̄па-ва̄н—доблесний.
tasya — tema; sañjanayan — suurenev; harṣam — rõõmsus; kuru-vṛddhaḥ — Kuru dünastia esiisa (Bhīṣma); pitāmahaḥ — vanaisa; siṁha-nādam — lõvi möirge sarnast heli; vinadya — vibreerides; uccaiḥ — väga valjult; śaṅkham — merikarpi; dadhmau — puhus; pratāpa-vān — vägilaslik.
Переклад
Translation
Тоді Бгı̄шма, доблесний предок династії Куру, дід воїнів, що стали до бою, голосно засурмив у свою мушлю, звук якої, подібний до левиного рикання, сповнив радістю серце Дурйодгани.
Seejärel võttis Bhīṣma, Kuru dünastia vägilaslik esiisa, võitlejate vanaisa, oma merikarbi ja puhus seda väga valjult. Ta tõi kuuldavale lõvi möirge sarnase heli, mille üle Duryodhana väga rõõmustas.
Коментар
Purport
Предок династії Куру добре розумів внутрішній стан свого внука Дурйодгани і з притаманним йому співчуттям, намагаючись підбадьорити його, гучно засурмив у свою мушлю — на підтвердження того, що його недаремно порівнюють з левом. Але посередньо, символічним звучанням своєї мушлі, він повідомив свого пригніченого внука Дурйодгану, що в того немає ніяких надій на перемогу в битві, тому що на боці супротивника був Верховний Господь Кр̣шн̣а. Однак, обов’язком Бгı̄шми було керувати боєм і не шкодувати зусиль для цього.
Kuru dünastia esiisa mõistis väga hästi oma lapselapse Duryodhana südame sisemist loomust ning loomupärasest kaastundest püüdis ta teda rõõmustada, puhudes väga valjult oma merikarpi, nagu see oli kohane lõvi võimu omavale vägilasele. Kaudselt teatas ta aga merikarbi sümboli läbi oma lapselaps Duryodhanale, et viimasel polnud selles lahingus mingit võidu lootust, sest Kõigekõrgem Jumal Kṛṣṇa asus vastaspoolel. Kuid ometigi oli tema kohuseks lahingut juhtida ning selles suhtes ei lubanud ta endale mingeid järeleandmisi.