TEXT 12
TEXT 12
Текст
Texto
куру-вр̣ддгах̣ піта̄махах̣
сім̇ха-на̄дам̇ вінадйоччаіх̣
ш́ан̇кгам̇ дадгмау прата̄пава̄н
kuru-vṛddhaḥ pitāmahaḥ
siṁha-nādaṁ vinadyoccaiḥ
śaṅkhaṁ dadhmau pratāpavān
Послівний переклад
Palabra por palabra
тасйа — його; сан̃джанайан — збільшуючи; харшам — бадьорість; курувр̣ддгах̣—предок династії Куру (Бгı̄шма); піта̄махах̣—дід; сім̇ха-на̄дам—звук, подібний до левиного рикання; вінадйа—що вібрує; уччаіх̣—дуже голосно; ш́ан̇кгам—мушля; дадгмау—подув; прата̄па-ва̄н—доблесний.
tasya — su; sañjanayan — aumentando; harṣam — alegría; kuru-vṛddhaḥ — el patriarca de la dinastía Kuru (Bhīṣma); pitā-mahaḥ — el abuelo; siṁha-nādam — sonido rugiente, como el de un león; vinadya — vibrando; uccaiḥ — muy estruendosamente; śaṅkham — caracola; dadhmau — hizo sonar; pratāpa-vān — el valiente.
Переклад
Traducción
Тоді Бгı̄шма, доблесний предок династії Куру, дід воїнів, що стали до бою, голосно засурмив у свою мушлю, звук якої, подібний до левиного рикання, сповнив радістю серце Дурйодгани.
Entonces, Bhīṣma, el magno y valiente patriarca de la dinastía Kuru, el abuelo de los guerreros, hizo sonar su caracola muy estruendosamente, produciendo un sonido como el del rugido de un león y causándole placer a Duryodhana.
Коментар
Significado
Предок династії Куру добре розумів внутрішній стан свого внука Дурйодгани і з притаманним йому співчуттям, намагаючись підбадьорити його, гучно засурмив у свою мушлю — на підтвердження того, що його недаремно порівнюють з левом. Але посередньо, символічним звучанням своєї мушлі, він повідомив свого пригніченого внука Дурйодгану, що в того немає ніяких надій на перемогу в битві, тому що на боці супротивника був Верховний Господь Кр̣шн̣а. Однак, обов’язком Бгı̄шми було керувати боєм і не шкодувати зусиль для цього.
El patriarca de la dinastía de los Kurus entendía el deseo íntimo que había en el corazón de su nieto Duryodhana, y, movido por la compasión natural que este le inspiraba, trató de animarlo haciendo sonar su caracola con mucha fuerza, como correspondía a su posición semejante a la de un león. Indirectamente, mediante el simbolismo de la caracola, le informó a su deprimido nieto Duryodhana, que no tenía ninguna posibilidad de lograr la victoria en la batalla, porque el Supremo Señor Kṛṣṇa se hallaba en el bando opuesto. Mas, aun así, era su deber dirigir la pelea, y no escatimaría esfuerzos en ese sentido.