Prva mantra
МАНТРА ПЕРША
Besedilo
Текст
yat kiñca jagatyāṁ jagat
tena tyaktena bhuñjīthā
mā gṛdhaḥ kasya svid dhanam
йат кін̃ча джаґатйа̄м̇ джаґат
тена тйактена бгун̃джı̄тга̄
ма̄ ґр̣дгах̣ касйа свід дганам
Synonyms
Послівний переклад
īśa — od Gospoda; āvāsyam — nadzorovano; idam — to; sarvam — vse; yat kiñca — kar koli; jagatyām — v vesolju; jagat — vse živo ali neživo; tena — od Njega; tyaktena — odmerjeno; bhuñjīthāḥ — bi morali sprejeti; mā — ne; gṛdhaḥ — prizadevati si za; kasya svit — kogar koli drugega; dhanam — bogastvo.
ı̄ш́а—Господу; а̄ва̄сйам—підчиняється; ідам—це; сарвам—усе; йат кін̃ча—що б не; джаґатйа̄м—у всесвіті; джаґат—усе живе і неживе; тена—Ним; тйактена—виділити квоту; бгун̃джı̄тга̄х̣—тобі слід приймати; ма̄—не; ґр̣дгах̣—користуйся; касйа свід—кому це належить; дганам—те, що необхідно.
Translation
Переклад
Vse živo in neživo v vesolju je v Gospodovi lasti in pod Njegovim nadzorom. Zato bi si smeli vzeti le tisto, kar potrebujemo in nam je odmerjeno, drugih stvari pa ne, saj moramo dobro vedeti, komu pripadajo.
Все у всесвіті — живе й неживе — належить Господеві й підвладне Йому. Тому кожен повинен приймати лише ту необхідну частку, що приділена йому, й не брати зайвого, добре усвідомлюючи, кому все належить.
Purport
Коментар
Vedsko znanje je nezmotljivo, saj sestopa po popolnem nasledstvu duhovnih učiteljev in učencev, začenši s samim Gospodom. Vir vedskega znanja je božanski, saj je njegovo prvo besedo izgovoril sam Gospod. Božje besede imenujemo apauruṣeya, kar pomeni, da jih ni izrekel navaden smrtnik. Živo bitje materialnega sveta ima štiri pomanjkljivosti: (1) zagotovo dela napake, (2) je zaslepljeno, (3) nagnjeno je k varanju in (4) ima nepopolna čutila. Nihče s takimi lastnostmi ne more podati popolnega znanja. Ved ne more ustvariti nepopolno bitje. Gospod je vedsko znanje izvorno razodel v srcu Brahme, prvoustvarjenega živega bitja, ta pa ga je prenesel svojim sinovom in učencem, ki so ga skozi zgodovino prenašali naprej.
Ведичне знання позбавлене вад, бо воно передається через досконалу учнівську послідовність духовних учителів, яку розпочав Сам Господь. Він промовив перше слово ведичного знання, отже, джерело цього знання — трансцендентне. Слова, що їх вимовив Господь, називають апаурушейа, тобто слова, які не виходять з уст жодної особи, котра належить до матеріального світу. Живій істоті, яка пробуває в матеріальному світі, притаманні чотири недоліки: 1) вона неминуче припускається помилок; 2) вона підвладна ілюзії; 3) вона схильна обманювати інших і 4) її почуття недосконалі. Обтяжена чотирма недоліками, жива істота неспроможна передати досконалої інформації про всеосяжне знання. Про Веди ж такого сказати не можна. Ведичне знання спочатку було вкладене в серце Брахми, першоствореної живої істоти, а Брахма̄ в свою чергу поширив це знання між своїми синами та учнями, котрі продовжували цей процес освіти через історію існування Всесвіту.
Gospod je pūrṇam, vsepopoln, zato nikakor ne more biti podrejen zakonom materialne narave, ki jih nadzira. Nasprotno pa zakoni narave pod upravo Gospodove energije gotovo vplivajo tako na živa bitja kot nežive predmete. Īśopaniṣad je del Yajur Vede, zato govori tudi o lastništvu vsega v vesolju.
Господь є пӯрнам, цілковито досконалий, і тому неможливо, щоб закони матеріального світу впливали на Нього, тоді як живі істоти, так і неживі об’єкти підчиняються законам природи, і, врешті-решт, Господній волі. Īш́опанішад є частиною Йаджур Веди і вона повідомляє про те, кому належить все, що існує у всесвіті.
Sedmo poglavje Bhagavad-gīte (7.4–5), ki govori o parā in aparā prakṛti, potrjuje Gospodovo lastništvo nad vsem v vesolju. Naravni elementi – zemlja, voda, ogenj, eter, um, razum in lažni jaz – pripadajo Gospodovi nižji, materialni energiji (aparā prakṛti), medtem ko so živa bitja, organska energija, Njegova višja energija (parā prakṛti). Obe prakṛti oziroma energiji izvirata iz Gospoda, ki končno nadzoruje vse, kar obstaja. Vse v vesolju je bodisi del parā ali aparā prakṛti, zato vse pripada Vrhovnemu Bitju.
Про це йде мова і в сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти (7.4 – 5), де обговорюється пара̄ й апара̄ пракр̣ті. Усі стихії: земля, вогонь, вода, повітря, ефір, розум, інтелект і его — належать до нижчої, матеріальної енерґії Господа, тоді як жива істота, органічна енерґія, — це пара̄ пракр̣ті, вища енерґія Господа. Обидві енерґії, пракр̣ті, походять з Господа, і, зрештою, Він є Правитель усього сущого. У всесвіті немає нічого, що не належало б до пара̄ або до апара̄ пракр̣ті, отже, все є власністю Верховної Істоти.
Ker je Vrhovno Bitje, Absolutna Božanska Osebnost, popolno, vse upravlja s popolnim razumom s pomočjo Svojih raznih energij. Pogosto Ga primerjamo z ognjem, vse organsko in anorgansko pa z njegovo svetlobo in toploto. Gospod razodeva Svojo energijo na različne načine, kakor ogenj širi svojo v obliki svetlobe in toplote. Tako ostaja najvišji nadzornik, vzdrževalec in usmerjevalec vsega. Je lastnik vseh energij, poznavalec vsega in vsakogaršnji dobrotnik. Je poln nepojmljivega bogastva, moči, slave, lepote, znanja in nenavezanosti.
Верховна Істота — Абсолютний Бог-Особа — є всеосяжною цілесною особистістю і Його досконалий всеосяжний інтелект за допомогою Його різноманітних енерґій творить лад у всьому. Верховну Істоту часто порівнюють з вогнем, а все органічне й неорганічне — з теплом і світлом цього вогню. Подібно до того як вогонь поширює свою енерґію у вигляді тепла і світла, так і Господь різним чином виявляє Свої енерґії. Отже, Він залишається Вищим Правителем, опертям і вершителем усього. Він надзвичайно могутній, Він знає все, Він — благодійник кожного і Він сповнений незбагненних щедрот: всієї сили, багатства, слави, вроди, знання й відреченості.
Zato bi morali biti dovolj razumni in se zavedati, da razen Gospoda nihče ni lastnik ničesar. Sprejeti bi morali le tisto, kar nam odmeri Gospod. Krava, na primer, daje mleko, ki ga sama ne pije. Prehranjuje se s travo in senom, njeno mleko pa je namenjeno za hrano ljudem. Tako je uredil Gospod. Zato bi Mu morali biti hvaležni za vse, kar nam je dobrotljivo odmeril, in se ves čas zavedati, komu naša lastnina pravzaprav pripada.
Тому слід бути достатньо розумним, щоб зрозуміти, що це Він, Господь, насправді володіє всім і тому кожний повинен приймати лише те, що Господь виділив йому як його частку. Наприклад, корова дає молоко, однак не п’є його. Вона споживає траву, сіно та дерть, а її молоко призначене на поживу людям. Так влаштував Господь, і ми повинні бути задоволені тим, чим Він милостиво нас наділив і завжди пам’ятати, кому насправді належить те, чим ми володіємо.
Vzemimo na primer svoje domovanje, ki je narejeno iz zemlje, lesa, kamna, železa, betona in številnih drugih snovi. Če razmišljamo v skladu s Śrī Īśopaniṣad, se moramo zavedati, da sami ne moremo proizvesti teh gradbenih materialov. S svojim delom jih lahko le združujemo in preoblikujemo. Delavec si ne more lastiti stvari samo zato, ker jih je s trudom proizvedel.
Будинок, скажімо, споруджують з глини, дерева, каменю, заліза, цементу й багатьох інших матеріалів, але, якщо погодитись із засадами Ш́рı̄ Īш́опанішад, ми визнаємо, що жодної з перерахованих речовин виробити самотужки ми не можемо. Ми можемо лише зібрати їх докупи і своєю працею надати їм відповідної форми. Робітник не може проголосити себе власником якоїсь речі лише тому, що він корпів над її виготовленням.
V sodobni družbi se delavci in kapitalisti nenehno ostro prepirajo. Sprli so se tudi na mednarodni ravni, zato ogrožajo ves svet. Ljudje se gledajo s sovraštvom ter renčijo in pihajo kakor psi in mačke. Śrī Īśopaniṣad ne more svetovati mačkam in psom, lahko pa po verodostojnih ācāryah (svetih učiteljih) ljudem oznanja Gospodov nauk. Človeštvo bi moralo sprejeti vedsko modrost Śrī Īśopaniṣad in se ne bi smelo prepirati o lastništvu nad materialnimi stvarmi. Zadovoljni bi morali biti s pravicami, ki smo jih dobili po Gospodovi milosti. Če si bodo komunisti, kapitalisti ali katera koli druga skupina ljudi lastili naravne vire, ki v celoti pripadajo Gospodu, ne bo miru. Kapitalisti ne morejo ustaviti komunistov samo s političnim manevriranjem, komunisti pa ne bodo premagali kapitalistov z bojevanjem za ukradeni kos kruha. Če ne uvidijo, da vse pripada Vsevišnji Božanski Osebnosti, je ukradeno vse, kar trdijo, da je njihovo, in bodo kaznovani po zakonih narave. Tako komunisti kot kapitalisti imajo atomske bombe, ki bodo zagotovo uničile obe strani, če ne bosta sprejeli, da vse pripada Vsevišnjemu Gospodu. Oboji bi se morali držati navodil Śrī Īśopaniṣad, da bi lahko rešili sebe in svetu prinesli mir.
В сучасному суспільстві робітники та капіталісти постійно ворогують між собою. Ця ворожнеча сягнула міжнародних масштабів і світ перебуває в небезпеці. Люди ворогують між собою й огризаються один до одного наче коти чи собаки. Ш́рı̄ Īш́опанішад нічого не може порадити котам і собакам, але людям через правдивих а̄ча̄рйів, святих вчителів, вона може передати Боже послання. Людській расі слід прийняти ведичну мудрість Ш́рı̄ Īш́опанішад і припинити сваритись за матеріальні володіння. Слід вдовольнятись тими привілеями, що їх людина отримала з Господньої ласки. Неможливо досягти миру, якщо комуністи або капіталісти, чи ще якась партія проголошують природні ресурси, вічну власність Господа, своєю власністю. Капіталісти не зможуть підкорити комуністів лише за допомогою політичних маневрувань, і комуністи також не здатні перемогти капіталістів в економічному змаганні, боротьбі за вкрадений хліб. Якщо вони не визнають Верховного Бога-Особу за володаря усього сущого, тоді все, що вони оголосили своєю власністю, слід вважати краденим і, як злодіїв, закони природи обов’язково покарають їх. Ядерні бомби є і в капіталістів, і в комуністів і, якщо вони не визнають власності Верховного Господа, ці бомби врешті-решт неодмінно знищать обидва табори. Отже, щоб врятувати себе і принести справжній мир у світ, обидві сторони мусять дотримувати настанов Ш́рı̄ Īш́опанішад.
Ljudje ne obstajamo zato, da bi se prepirali kot mačke in psi. Biti bi morali dovolj modri, da bi spoznali smisel človeškega življenja. Vedski spisi so namenjeni ljudem, ne pa mačkam in psom. Ti brez greha pobijajo druge živali za hrano, če pa človek ubije žival, da bi zadovoljil svojo slo po okušanju mesa, je odgovoren za kršenje naravnih zakonov in je zato kaznovan.
Люди живуть не для того, щоб сваритись, як ті коти чи собаки. Вони мусять стати мудрішими і реалізувати сенс та вартість людського життя. Ведичну літературу укладено для людей, а не для котів з собаками. Кішка і собака можуть вбивати і жерти інших тварин, уникаючи при цьому гріха, але якщо людина вб’є тварину на задоволення своїх розбещених смакових рецепторів — вона відповідатиме за порушення законів природи. Її буде покарано.
Živali ne morejo živeti po človeških merilih. Tiger ne more jesti riža ali pšenice niti piti kravjega mleka, saj je njegova hrana živalsko meso. Med številnimi vrstami živali so nekatere rastlinojede, druge mesojede, nobena pa ne krši naravnih zakonov, ki jih je Gospod postavil po Svoji volji. Živali, kot so sesalci, ptice, plazilci in druge nižje vrste, se dosledno držijo naravnih zakonov, zato zanje greh ne obstaja, prav tako pa jim niso namenjena vedska navodila. Samo ljudje smo odgovorni za svoje življenje.
Стандарти людського життя не може бути застосовано до тварин. Тигр не їсть рису та іншого зерна, не п’є коров’ячого молока, бо має поживою виділену йому у частку тваринячу плоть. Існує дуже багато тварин і птахів, хижих і тих, що живляться рослинною їжею, але жодна з цих тварин не переступає законів природи, визначених Божею волею. Звірі, птахи, плазуни, інші істоти строго дотримуються законів природи і тому для них не постає питання про гріх і ведичні настанови призначено не для них. Лише людське життя сповнене відповідальності.
Zmotno je misliti, da se lahko kršenju naravnih zakonov izognemo samo z vegetarijanstvom. Tudi rastline so živa bitja in po naravnem zakonu je eno bitje hrana drugemu, naloga ljudi pa je spoznati Vsevišnjega Gospoda. Zato na svoje dosledno vegetarijanstvo ne bi smeli biti ponosni. Živali nimajo dovolj razvite zavesti, da bi lahko spoznale Gospoda, človek pa je dovolj razumen, da lahko sprejme nauk vedskih spisov, tako spozna delovanje naravnih zakonov in ima od tega korist. Kdor se ne zmeni za navodila vedskih spisov, živi zelo tvegano. Ljudje bi torej morali sprejeti oblast Vsevišnjega Gospoda in postati Njegovi vdani služabniki oziroma bhakte. Vse bi morali uporabiti v služenju Gospodu in jesti le ostanke Gospodu darovane hrane. Le tako bomo lahko pravilno izpolnjevali svojo dolžnost. V Bhagavad-gīti (9.26) Gospod neposredno pravi, da sprejme vegetarijansko hrano iz rok čistega bhakte. Zato ne bi smeli postati samo dosledni vegetarijanci, temveč tudi Gospodovi bhakte, darovati bi Mu morali vso hrano in jesti prasādam oziroma Gospodovo milost. Samo če delujemo na ta način, lahko pravilno izpolnjujemo dolžnosti, ki jih prinaša človeško življenje. Tisti, ki ne darujejo hrane Gospodu, jedo samo greh, zato trpijo na številne načine (Bhagavad-gītā 3.13).
Однак є помилкою вважати, що просто ставши веґетаріанцем, можна уникнути порушення законів природи. Овочі також живі. Одна істота завжди служить поживою для іншої — такий закон природи. Тому не слід пишатись своїм строгим веґетаріанством, уся річ полягає в тому, щоб прийняти владу Верховного Господа. Тварини не мають розвиненої свідомості, і це не дозволяє їм визнати Господа, але людську істоту наділено достатнім інтелектом, щоб засвоїти істини ведичної літератури, й відтак зрозуміти, як діють закони природи і використати ці знання собі на користь. Якщо ж людина нехтує настановами ведичної літератури, її життя сповнюється ризику. Отже, обов’язок людської істоти полягає в тому, щоб визнати владу Верховного Господа. Вона мусить стати відданим Господа, пропонувати все задля служіння Господу і споживати лише рештки їжі, запропонованої Господеві. Це допоможе людині належним чином виконувати свій обов’язок. В Бгаґавад-ґı̄ті (9.26) Господь прямо каже, що Він приймає веґетаріанську їжу з рук чистих відданих. Тому людина мусить стати не лише строгим веґетаріанцем, але також відданим Господа і пропонувати Йому всю свою їжу. Лише тоді вона зможе відчути смак праса̄ду, Божої милості. Відданий, який діятиме з такою свідомістю, зможе належним чином здійснити призначення людського життя. Ті ж, хто не пропонує свою їжу Господеві, споживають лише гріх і накликають на себе різноманітні страждання, які є наслідками гріха (Б.-ґ. 3.13).
Namerna nepokorščina naravnim zakonom, zaradi katere se ne zmenimo za Gospodovo lastnino, je vir greha. Upiranje tem zakonom in Gospodovemu ukazu človeka uniči. Gospod pa zagotovo sprejme razumnega človeka, ki pozna naravne zakone in ni pod vplivom nepotrebne navezanosti in odbojnosti ter se zato usposobi, da se vrne k Bogu v svoj večni dom.
Коренем гріха є зневага до власності Господа й зумовлене нею умисне порушення законів природи. Непокора законам природи, тобто ладу, який встановив Господь, руйнує життя людини. Якщо ж людина поміркована, обізнана із законами природи й не відчуває до чогось надмірної прихильності або відрази, Господь неодмінно відмітить її і вона, безумовно, стане гідною повернутись назад до Бога, назад у вічну обитель.