Skip to main content

VERŠ 13

TEXT 13

Verš

Текст

mahātmānas tu māṁ pārtha
daivīṁ prakṛtim āśritāḥ
bhajanty ananya-manaso
jñātvā bhūtādim avyayam
маха̄тма̄нас ту ма̄м̇ па̄ртга
даівı̄м̇ пракр̣тім а̄ш́ріта̄х̣
бгаджантй ананйа-манасо
джн̃а̄тва̄ бгӯта̄дім авйайам

Synonyma

Послівний переклад

mahā-ātmānaḥ — veľké duše; tu — ale; mām — vo Mne; pārtha — ó, syn Pṛthy; daivīm — božskej; prakṛtim — prirodzenosti; āśritāḥ — pod ochranou; bhajanti — slúžia; ananya-manasaḥ — s neochvejnou mysľou; jñātvā — vediac; bhūta — stvorenie; ādim — pôvod; avyayam — nepominuteľný.

маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; ту—але; ма̄м—Мені; па̄ртга—син Пр̣тги; даівı̄м—божественній; пракр̣тім—природі; а̄ш́ріта̄х̣—знайшовши притулок у; бгаджанті—служать; ананйа-манасах̣—не відхиляючи розуму; джн̃а̄тва̄—знаючи; бгӯта—творіння; а̄дім—джерело; авйайам—невичерпний.

Překlad

Переклад

No veľké duše, ktoré nie sú poblúznené, ó, syn Pṛthy, sú pod ochranou božskej prirodzenosti. Plne sa zamestnávajú v oddanej službe, pretože Ma poznajú ako pôvodnú a nezanikajúcu Najvyššiu Božskú Osobnosť.

Великі душі, о сину Пр̣тги, що непідвладні омані, перебувають під захистом божественної природи. Вони цілком присвячують себе відданому служінню, тому що знають, що Я — Верховний Бог-Особа, одвічний і невичерпний.

Význam

Коментар

V tomto verši je jasná definícia mahātmu. Prvým znakom mahātmu je to, že je umiestnený v božskej prirodzenosti. Neovplyvňuje ho hmotná príroda. Ako je to možné? To je vysvetlené v siedmej kapitole. Človek, ktorý sa odovzdá Kṛṣṇovi, Najvyššej Božskej Osobnosti, sa okamžite vymaní spod nadvlády hmotnej prírody. Odovzdať sa Najvyššej Božskej Osobnosti je teda prvým krokom potrebným k tomu, aby sa duša oslobodila spod vplyvu hmotnej prírody. Vzhľadom na to, že živá bytosť patrí do okrajovej energie, dostane sa po vyslobodení pod ochranu duchovnej prirodzenosti (daivī prakṛti). Keď sa človek odovzdá Najvyššej Božskej Osobnosti, povýši sa na duchovnú úroveň a stane sa z neho mahātma, veľká duša.

У цьому вірші визначено, хто такий маха̄тма̄. Перша ознака маха̄тми полягає в тому, що він уже перебуває в божественній природі. Він не підлягає природі матеріальній. Як же цього досягти? Пояснення дано в сьомій главі: той, хто віддається Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і, одразу ж вивільнюється з-під влади матеріальної природи. Такою є особлива якість маха̄тми. Як тільки людина віддає свою душу Верховному Богові- Особі, вона вивільнюється з-під впливу матеріальної природи. Це перший крок. Оскільки жива істота належить до межової енерґії, то, звільнившись щойно з-під впливу матеріальної природи, вона переходить у відання природи духовної, яку називають даівı̄ пракр̣ті, божественною природою. Отже, коли індивід вдосконалюється таким шляхом, — віддавшись Верховному Богові-Особі — він досягає рівня великої душі, маха̄тми.

Mahātma nemyslí na nič iné než na Kṛṣṇu, pretože vôbec nepochybuje o tom, že Kṛṣṇa je pôvodná Najvyššia Osoba, príčina všetkých príčin. Svoje hlboké presvedčenie získal v spoločnosti druhých mahātmov alebo čistých oddaných. Čistých oddaných dokonca nepriťahujú ani ostatné Kṛṣṇove podoby, ako napríklad štvorruká podoba Mahāviṣṇua. V myšlienkach sa oddávajú iba Kṛṣṇovi v Jeho dvojrukej podobe a nezaujímajú sa ani o polobohov, či ľudské bytosti. Rozjímajú iba o Śrī Kṛṣṇovi. Neustále sú zapojení do láskyplnej služby Pánovi, plne absorbovaní vo vedomí Kṛṣṇu.

Маха̄тма̄ вже не відвертає своєї уваги від Кр̣шн̣и, бо він переконаний, що Кр̣шн̣а — одвічна Верховна Особа, причина всіх причин. Щодо цього в нього нема сумнівів. Стати маха̄тмою, тобто великою душею, можна, якщо спілкуватись з іншими маха̄тма̄ми, чистими відданими. Чистих відданих не приваблюють навіть інші форми Кр̣шн̣и, такі, наприклад, як чотирирукий Маха̄-Вішн̣у. Їх вабить лише дворука форма Кр̣шн̣и. Їм не до вподоби інші аспекти Кр̣шн̣и, як і байдужі вони до будь-яких форм напівбогів або людських істот. Вони споглядають тільки Кр̣шн̣у, перебуваючи в свідомості Кр̣шн̣и. Вони завжди зосереджені й непохитні у відданому служінні Господеві в свідомості Кр̣шн̣и.