Skip to main content

KAPITOLA ŠIESTA

ГЛАВА ШОСТА

Dhyāna-yoga

Дгйа̄на-йоґа

VERŠ 1:
Vznešený riekol: „Pravý sannyāsīn a yogīn je ten, kto nelipne na plodoch svojho konania a robí to, čo treba vykonať, a nie ten, kto nezapáli oheň a je nečinný.
TEXT 1:
Верховний Бог-Особа сказав: Хто працює не заради плодів, а во ім’я виконання свого обов’язку — той живе у відреченні і є справжній містик, а не той, хто не запалює вогню і не виконує обов’язку.
VERŠ 2:
Vedz, že to, čo sa nazýva odriekaním, je to isté čo yoga, čiže spojenie s Najvyšším, ó, Pāṇḍuovec, pretože nik sa nemôže stať yogīnom, kým sa nezriekne túžby po zmyslovom pôžitku.
TEXT 2:
Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення.
VERŠ 3:
Hovorí sa, že činy sú prostriedkom pre začiatočníka v osemstupňovej yoge a zanechanie všetkých hmotných činností je prostriedkom pre toho, kto yogu zavŕšil.
TEXT 3:
Вважають, що для неофіта у восьмиступеневій системі йоґи робота є засобом, а для того, хто вже досяг вершин, засобом стає припинення будь-якої матеріальної діяльності.
VERŠ 4:
O človeku, ktorý sa vzdal všetkých hmotných túžob, ktorý nekoná pre zmyslový pôžitok a nezaoberá sa plodonosnými činnosťami, sa hovorí, že je pokročilý v yoge.
TEXT 4:
Кажуть, що людина досягла високого ступеня йоґи, якщо, відмовившись від усіх матеріальних бажань, вона не шукає чуттєвого задоволення й не вдається до кармічної діяльності.
VERŠ 5:
Človek sa musí pomocou svojej mysle oslobodiť, nie degradovať. Myseľ je ako priateľom, tak aj nepriateľom podmienenej duše.
TEXT 5:
Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.
VERŠ 6:
Pre toho, kto si podmanil svoju myseľ, je táto najlepším priateľom, no pre toho, kto ju neovládol, je myseľ najväčším nepriateľom.
TEXT 6:
Для того, хто підкорив собі свій розум, він — найкращий друг. Але для того, хто не зміг цього зробити, розум залишається найзапеклішим ворогом.
VERŠ 7:
Človek, ktorý ovládol svoju myseľ a našiel tak pokoj, dosiahol už Naddušu a neovplyvňujú ho radosti ani trápenia, chlad ani horúčava, pocty ani opovrhnutie.
TEXT 7:
Хто підкорив собі свій розум, той вже досяг Наддуші, віднайшовши спокій. Для такої людини щастя і горе, спека й холод, ганьба і шана — одне і те ж.
VERŠ 8:
Hovorí sa, že človek, ktorého plne uspokojuje získané a uskutočnené poznanie, sa nazýva yogīn (alebo mystik) a je sebarealizovanou dušou. Taký človek už dosiahol transcendentálnu úroveň a dospel k sebaovládaniu. Na všetko — na hrudu, kameň či zlato — hľadí rovnako.
TEXT 8:
Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото.
VERŠ 9:
Pokročilejší je ten, kto sa pozerá rovnako na priateľov, nepriateľov, druhov, na ľudí nestranných, závistlivcov, príbuzných, zbožných či hriešnikov.
TEXT 9:
Вважають, що людина пішла далі по шляху духовного поступу, коли вона однаково ставиться до чесних доброзичливців, люблячих блогодійників, заздрісних та безсторонніх спостерігачів, посередників, друзів та ворогів, грішників й праведників, не розрізняючи їх у своєму розумі.
VERŠ 10:
Transcendentalista by mal neustále zamestnávať svoje telo, myseľ a svoje „ja“ vo vzťahu k Najvyššiemu, žiť osamote v ústraní a vždy pozorne ovládať svoju myseľ. Mal by sa zbaviť vlastníckych túžob a pocitov.
TEXT 10:
Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.
VERŠ 11 – 12:
Kvôli yoge nech sa yogīn odoberie na osamelé miesto. Tam nech na zemi rozprestrie trávu kuśa a prikryje ju jeleňou kožou a mäkkým plátnom. Sedadlo nemá byť ani privysoké, ani príliš nízke a malo by sa nachádzať na posvätnom mieste. Yogīn má na ňom sedieť stabilne a cvičiť yogu ovládaním mysle, zmyslov a činností, sústredením mysle na jediný bod, aby očistil srdce.
TEXTS 11-12:
Щоб здійснювати йоґу, слід піти у відлюдне місце, постелити на землю траву куш́а і накрити її шкурою оленя й м’якою тканиною. Треба, щоб сидіння було не дуже високе й не дуже низьке і розташовувалось у святому місці. Потім йоґ повинен всістись на ньому дуже стійко і виконувати йоґу задля очищення серця, контролюючи розум, чуття та діяльність, і зосередивши розум в одній точці.
VERŠ 13 – 14:
Nech drží telo, hlavu a krk vzpriamené a nehybne uprie pohľad na špičku nosa. S mysľou ovládnutou a nerušenou, zbavený strachu a zotrvávajúci v sľube celibátu nech takto uprie svoje myšlienky na Mňa vo svojom srdci a učiní Ma konečným životným cieľom.
TEXTS 13-14:
Треба утримувати тулуб, шию й голову вертикально, на одній прямій лінії, й обома очима невідривно дивитися на кінчик носа. Відтак, з незбудженим, упокореним розумом, позбувшись страху, повністю відмовившись од статевого життя, треба споглядати Мене в своєму серці й зробити Мене кінцевою метою життя.
VERŠ 15:
Takýmto stálym ovládaním tela, mysle a činov sa yogīn vyslobodí z hmotnej existencie a dosiahne Moje sídlo, Božie kráľovstvo.
TEXT 15:
Постійно опановуючи таким чином тіло, розум і діяльність, трансценденталіст-містик, врівноваживши розум, припиняє матеріальне існування і досягає царства Господа (обителі Кр̣шн̣и).
VERŠ 16:
Yogīnom sa nemôže stať ten, kto sa prejedá, ani ten, kto je príliš málo, kto spí viac, než je treba, alebo spí málo, ó, Arjuna.
TEXT 16:
О Арджуно, не може стати йоґом той, хто їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо.
VERŠ 17:
Iba ten, kto je striedmy v jedle, odpočinku, práci, spánku i v bdení, môže vykonávaním yogy zmierniť všetky svoje trápenia.
TEXT 17:
Той, хто впорядкував свої звички щодо їжі, сну, відпочинку й роботи, — може пом’якшити всі матеріальні страждання, практикуючи йоґу.
VERŠ 18:
O yogīnovi, ktorý pomocou vykonávania yogy usmerní činnosť svojej mysle a ktorý odvrátený od všetkých hmotných túžob spočíva v transcendencii, sa hovorí, že pevne zotrváva v yoge.
TEXT 18:
Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи.
VERŠ 19:
Tak ako sa plamienok lampy nechveje, keď je v závetrí, tak i transcendentalista, ktorého myseľ je ovládnutá, zotrváva vždy v meditácii o transcendentálnom „ja“.
TEXT 19:
Як світильник не мерехтить в затишнім місці, так і трансценденталіст, що приборкав свій розум, завжди залишається стійким в своїй медитації на трансцендентну сутність.
VERŠ 20 – 23:
V stave dokonalosti, nazývanom samādhi alebo vnútorné vytrženie, je myseľ vďaka cvičeniu yogy celkom odpútaná od všetkých hmotných mentálnych činností. Túto dokonalosť charakterizuje schopnosť nazerať na svoje „ja“ prostredníctvom čistej mysle a žiť a tešiť sa vo vlastnom „ja“. V tomto radostnom stave prežíva človek neobmedzené transcendentálne šťastie poznané transcendentálnymi zmyslami. Keď človek dosiahne túto úroveň, nevzdiali sa už nikdy od pravdy a nemyslí si, že by mohol získať niečo cennejšie. V tomto stave ním nepohnú ani tie najväčšie ťažkosti. To je vskutku ozajstné oslobodenie sa od všetkých trápení pochádzajúcich zo styku s hmotou.
TEXTS 20-23:
На стадії досконалості, яку називають трансом, або сама̄дгі, матеріально спрямована діяльність розуму повністю гамується завдяки заняттям йоґою. Здатність бачити свою сутність чистим розумом й відчувати вищий смак і радість у собі є характерною ознакою такої досконалості. Перебуваючи в такому блаженному стані, людина за допомогою своїх трансцендентних чуттів зазнає безмежного трансцендентного щастя. Пізнавши його, вона ніколи не відхиляється од істини, бо вважає, що немає вищого здобутку. За такого стану вона залишається непохитною навіть посеред найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають із зв’язку з матерією.
VERŠ 24:
Yogu treba vykonávať s neochvejnou rozhodnosťou a vierou. Yogīn musí úplne odvrhnúť všetky hmotné túžby, ktoré vznikajú z mentálnej špekulácie, a samotnou mysľou ovládnuť všetky zmysly na všetkých stranách.
TEXT 24:
Людина повинна виконувати йоґу з непохитною рішучістю й вірою і не відхилятись од обраного шляху. Треба відкинути всі без винятку матеріальні бажання, що породжені філософськими роздумами, й, відтак, за допомогою розуму приборкати всі свої чуття, контролюючи найменший їх вияв.
VERŠ 25:
Mal by postupne, krok za krokom, spočinúť v tranze pomocou inteligencie a s plným presvedčením. Takto môže upriamiť myseľ na vlastné „ja“ a nemyslieť na nič iné.
TEXT 25:
Поступово, крок за кроком, за допомогою інтелекту, зміцненого переконаністю, треба ввійти в транс, й відтак слід зосередити свій розум лише на душі, й не думати ні про що інше.
VERŠ 26:
Nech už sa jeho myseľ pre svoju vrtošivú a nestálu povahu zatúla kamkoľvek, musí ju odtiaľ odpútať a priviesť naspäť pod vládu svojho „ja“.
TEXT 26:
Де б не блукав розум, мінливий та нестійкий за своєю природою, треба неодмінно повертати його назад, під контроль душі.
VERŠ 27:
Yogīn, ktorého myseľ je pripútaná ku Mne, iste dosiahne najvyššiu dokonalosť transcendentálnej blaženosti. Je nad kvalitou vášne, lebo realizuje svoju kvalitatívnu totožnosť s Najvyšším, a preto je oslobodený od všetkých následkov predchádzajúcich hriešnych činov.
TEXT 27:
Йоґ, що укріпив розум на Мені, воістину досяг найвищого ступеня досконалості трансцендентного щастя. Він перебуває поза ґун̣ою пристрасті й усвідомлює свою якісну тотожність із Всевишнім, і таким чином він звільнюється від усіх наслідків своїх попередніх вчинків.
VERŠ 28:
Sebaovládnutý yogīn, ktorý sa takto neustále venuje yoge, sa oslobodí od všetkých hmotných nečistôt a dosiahne najvyššiu dokonalú blaženosť v trancendentálnej láskyplnej službe Pánovi.
TEXT 28:
Таким чином йоґ, який володіє собою й наполегливо здійснює йоґу, звільнюється від усякої матеріальної скверни й досягає найвищого ступеня досконалого щастя в трансцендентному любовному служінні Господеві.
VERŠ 29:
Pravý yogīn Ma vidí vo všetkých bytostiach a všetky bytosti vidí vo Mne. Sebarealizovaný človek Mňa, Najvyššieho Pána, vidí všade.
TEXT 29:
Справжній йоґ бачить Мене в усіх істотах і також бачить кожну істоту в Мені. Воістину, особа, що усвідомила себе, бачить Мене, незмінного Верховного Господа, скрізь і всюди.
VERŠ 30:
Kto Ma vidí všade a všetko vidí vo Mne, tomu sa nikdy nestratím a on sa nikdy nestratí Mne.
TEXT 30:
Той, хто бачить Мене скрізь, і все — в Мені, ніколи не втратить Мене, і Я ніколи не покину його.
VERŠ 31:
Yogīn, ktorý oddane slúži Nadduši s poznaním, že Ja a Nadduša sídliaca vo všetkých tvoroch sme jedno, zotrváva vo Mne za všetkých okolností.
TEXT 31:
Йоґ, який віддано служить Наддуші, знаючи що Я і Наддуша — суть одне, перебуває в Мені за всіх обставин.
VERŠ 32:
Dokonalý yogīn je ten, kto v súlade s vlastným „ja“ vidí skutočnú jednotu všetkých tvorov, či už v ich šťastí, alebo v nešťastí, ó, Arjuna.“
TEXT 32:
О Арджуно, той є досконалим йоґом, хто, порівнюючи їх з самим собою, бачить справжню рівність всіх живих істот, як у щасті, так і в горі.
VERŠ 33:
Arjuna riekol: „Ó, Madhusūdana, yoga, ktorú si opísal, sa mi zdá byť nepraktická a neznesiteľná, pretože myseľ je vrtkavá a nestála.
TEXT 33:
Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, система йоґи, про яку Ти щойно розповів, здається мені нездійсненною і неприйнятною, бо розум неспокійний та нестійкий.
VERŠ 34:
Ó, Kṛṣṇa, veď myseľ je nestála, búrlivá, spurná a veľmi silná. Myslím si, že skrotiť vietor je ľahšie.“
TEXT 34:
Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.
VERŠ 35:
Pán Śrī Kṛṣṇa riekol: „Ó, bojovník mocných paží, ó, syn Kuntī, nepochybne je veľmi ťažké ovládnuť prelietavú myseľ, ale možno to dokázať vhodným cvičením a nepripútanosťou.
TEXT 35:
Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: О міцнорукий сину Кунтı̄, безсумнівно, дуже важко приборкати непокірний розум, але це можна зробити за допомогою відповідної практики й відречення.
VERŠ 36:
Sebarealizácia je veľmi neľahká pre toho, kto neovláda svoju myseľ. Uspeje však ten, kto má myseľ vo svojej moci a úsilie vynakladá správnym spôsobom. To je môj názor.“
TEXT 36:
Для того, чий розум неприборканий, самоусвідомлення — важкий труд. Але обов’язково доб’ється успіху той, хто стежить за своїм розумом, докладаючи зусиль за допомогою відповідних засобів. Така Моя думка.
VERŠ 37:
Arjuna riekol: „Ó, Kṛṣṇa, aký osud očakáva neúspešného transcendentalistu, ktorý sa vydal cestou sebarealizácie s vierou, no kvôli svojej svetskej povahe sa od nej odvrátil bez dosiahnutia dokonalosti v yoge?
TEXT 37:
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі?
VERŠ 38:
Ó, Kṛṣṇa, bojovník mocných paží, neodpadne ten, kto je zmätený na ceste transcendencie, od duchovnej i materiálnej cesty a nezanikne ako rozorvaný mrak?
TEXT 38:
О могутньорукий Кр̣шн̣о, чи правда це, що людина, яка збилася з трансцендентного шляху, втрачає свої духовні й матеріальні досягнення і зникає, як та розірвана хмарина, не знайшовши ніде собі місця?
VERŠ 39:
To je moja pochybnosť, ó, Kṛṣṇa, a prosím Ťa, aby si ju celkom rozptýlil. Veď okrem Teba niet nikoho, kto by ju mohol odstrániť.“
TEXT 39:
В цьому полягає мій сумнів, о Кр̣шн̣о, і я прошу Тебе повністю розвіяти його. Немає нікого, крім Тебе, хто може зробити це.
VERŠ 40:
Najvyšší Pán riekol: „Ó, syn Pṛthy, transcendentalistu, ktorý koná cnostne, nečaká skaza ani v tomto, ani v duchovnom svete, pretože kto činí dobro, Môj priateľ, toho zlo nikdy nepremôže.
TEXT 40:
Верховний Бог-Особа сказав: Сину Пр̣тги, трансценденталіст, що вдається до сприятливої діяльності, не зазнає загибелі ні в цьому світі, ні в світі духовному. Мій друже, зло ніколи не переможе того, хто творить добро.
VERŠ 41:
Potom, čo sa neúspešný yogīn mnoho a mnoho rokov radoval na planétach zbožných bytostí, narodí sa v rodine spravodlivých ľudí alebo bohatých aristokratov.
TEXT 41:
Невдалий йоґ після багатьох-багатьох років щасливого життя на планетах, де мешкають праведні істоти, народжується в родині доброчесних людей або в заможній шляхетній сім’ї.
VERŠ 42:
Alebo sa dokonca narodí v rodine múdrych transcendentalistov, ak sa yoge venoval dlhší čas. V tomto svete však možno dosiahnuť také narodenie len veľmi zriedkavo.
TEXT 42:
Або (зазнавши невдачі після тривалих занять йоґою) він народжується в сім’ї трансценденталістів, мудрість яких безумовно велика. Звісно, таке народження — велика рідкість у цьому світі.
VERŠ 43:
Po takomto narodení opäť nadobudne božské vedomie zo svojho predchádzajúceho života, a potom sa znovu usiluje o ďalšie zdokonalenie, ó, potomok Kuruovcov.
TEXT 43:
Діставши таке народження, він відроджує божественну свідомість свого попереднього життя і намагається йти далі, щоб досягти цілковитого успіху, о сину Куру.
VERŠ 44:
Lebo práve sila božského vedomia z jeho predchádzajúceho života spôsobuje, že ho automaticky priťahujú zásady yogy bez toho, aby ich hľadal. Taký transcendentalista túžiaci poznať yogu je vždy povznesený nad rituálne zásady písiem.
TEXT 44:
Завдяки божественній свідомості попереднього життя, засади йоґи самі по собі приваблюють його, навіть якщо він і не шукає їх. Такий спраглий знань трансценденталіст завжди стоїть вище ритуальних догматів ш́а̄стр.
VERŠ 45:
A yogīn, ktorý sa usilovne snaží o ďalší pokrok a ktorý sa po mnohých a mnohých narodeniach zdokonalil, je očistený od všetkej poškvrny a napokon dosiahne najvyšší cieľ.
TEXT 45:
Коли ж йоґ, що змив із себе усю скверну, щиро прагне піти ще далі, то, врешті-решт, сягнувши досконалості після дуже багатьох життів, сповнених практики йоґи, він досягає найвищої мети.
VERŠ 46:
Yogīn je väčší než askéta, väčší než empirik a väčší než ten, kto pracuje pre plody svojej práce. Preto sa za každých okolností staň yogīnom, ó, Arjuna.
TEXT 46:
Йоґ перевершує аскета, вище він і від філософа-емпірика й кармічного працівника. Тому, о Арджуно, за всіх обставин будь йоґом.
VERŠ 47:
Za najvyššieho zo všetkých yogīnov považujem toho, kto je so Mnou najdôvernejšie spojený, neprestajne na Mňa myslí a oddane a láskyplne Mi slúži.“
TEXT 47:
А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.