VERŠ 8
TEXT 8
Verš
Текст
kūṭa-stho vijitendriyaḥ
yukta ity ucyate yogī
sama-loṣṭrāśma-kāñcanaḥ
кӯт̣а-стго віджітендрійах̣
йукта ітй учйате йоґı̄
сама-лошт̣ра̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣
Synonyma
Послівний переклад
jñāna — získaným poznaním; vijñāna — uskutočneným poznaním; tṛpta — spokojný; ātmā — živá bytosť; kūṭa-sthaḥ — umiestnený na duchovnej úrovni; vijita-indriyaḥ — ovládajúci zmysly; yuktaḥ — spôsobilý pre duchovnú realizáciu; iti — potom; ucyate — hovorí sa; yogī — yogīn; sama — rovnaký; loṣṭra — hrudu; aśma — kameň; kāñcanaḥ — zlato.
джн̃а̄на—завдяки здобутому знанню; віджн̃а̄на—і реалізованому знанню; тр̣пта—задоволений; а̄тма̄—жива істота; кӯт̣а-стгах̣— духовно установлений; віджіта-індрійах̣—що володіє своїми чуттями; йуктах̣—здатний до самоусвідомлення; іті—так; учйате— сказано; йоґı̄—містик; сама—однакові; лошт̣ра—галька; аш́ма— камінь; ка̄н̃чанах̣—золото.
Překlad
Переклад
Hovorí sa, že človek, ktorého plne uspokojuje získané a uskutočnené poznanie, sa nazýva yogīn (alebo mystik) a je sebarealizovanou dušou. Taký človek už dosiahol transcendentálnu úroveň a dospel k sebaovládaniu. Na všetko — na hrudu, kameň či zlato — hľadí rovnako.
Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото.
Význam
Коментар
Vedomosti získané z kníh sú bez realizácie Najvyššej Pravdy zbytočné. V Bhakti-rasāmṛta-sindhu (1.2.234) je to vyjadrené takto:
Книжкове знання, яке не приводить до осягнення Вищої Істини — ні на що не придатне. Про це сказано так:
na bhaved grāhyam indriyaiḥ
sevonmukhe hi jihvādau
svayam eva sphuraty adaḥ
на бгавед ґра̄хйам індрійаіх̣
севонмукге хі джіхва̄дау
свайам ева спгуратй адах̣
„Nikto nemôže pochopiť transcendentálnu povahu Kṛṣṇových mien, podôb, vlastností a zábav prostredníctvom svojich hmotne znečistených zmyslov. Jedine človeku duchovne naplnenému transcendentálnou službou Pánovi môžu byť vyjavené všetky tieto stránky Pánovej transcendentálnej povahy.“
«Ніхто не може збагнути трансцендентної природи імені, форми, якості і розваг Ш́рı̄ Кр̣шн̣и за допомогою своїх опоганених матерією чуттів. Тільки тоді, коли людину духовно насичує трансцендентне служіння Господеві, трансцендентне ім’я, форма, якості та розваги Господа відкриваються їй» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.234).
Bhagavad-gītā je náuka o Bohu, o vedomí Kṛṣṇu, ktoré nemožno dosiahnuť pomocou svetského vzdelania. Človek musí mať veľké šťastie, aby sa stretol s osobou, ktorá má čisté vedomie. Človek vedomý si Kṛṣṇu môže realizovať poznanie vďaka Jeho milosti, pretože je uspokojený s čistou oddanou službou. Realizáciou poznania sa stáva dokonalým. Duchovné poznanie upevňuje naše presvedčenie, zatiaľ čo akademické znalosti nás nechávajú zmätenými nad zdanlivými protikladmi tohto sveta. Iba realizovaná duša, ktorá sa odovzdala Kṛṣṇovi, naozaj dospela k sebaovládaniu. Nachádza sa na transcendentálnej úrovni, keďže nemá nič spoločné so svetskou učenosťou. Hoci pre ostatných môže mať svetské poznanie a mentálna špekulácia cenu zlata, pre transcendentalistu nemá väčšiu hodnotu než hruda či kameň.
Бгаґавад-ґı̄та̄ — це наука про свідомість Кр̣шн̣и. Ніхто не може усвідомити Кр̣шн̣у просто завдяки світській ученості. Це велике щастя — зустрітися з особистістю, яка має чисту свідомість. Той, хто усвідомлює Кр̣шн̣у, з Його ласки реалізує своє знання в чистому відданому служінні і знаходить у цьому задоволення. Таке реалізоване в житті знання робить людину досконалою. Спираючись на трансцендентальне знання, людина ніколи не одходить від своїх переконань, тоді як світську людину, яка має звичайні академічні знання, дуже легко спантеличити й одурити уявними суперечностями. Лише ту душу можна назвати досягшою самоусвідомлення, яка, завдяки цілковитій відданості Кр̣шн̣і, по-справжньому володіє собою. Така людина трансцендентна, бо вона не має нічого спільного зі світською вченістю. Світська наука та філософські роздуми — те, що інші мають за золото — варті для неї не більше гальки чи каміння.