Skip to main content

VERŠ 34

TEXT 34

Verš

Текст

cañcalaṁ hi manaḥ kṛṣṇa
pramāthi balavad dṛḍham
tasyāhaṁ nigrahaṁ manye
vāyor iva su-duṣkaram
чан̃чалам̇ хі манах̣ кр̣шн̣а
прама̄тгі балавад др̣д̣гам
тасйа̄хам̇ ніґрахам̇ манйе
ва̄йор іва су-душкарам

Synonyma

Послівний переклад

cañcalam — vrtkavá; hi — určite; manaḥ — myseľ; kṛṣṇa — ó, Kṛṣṇa; pramāthi — nepokojná; bala-vat — silná; dṛḍham — spurná; tasya — ju; aham — ja; nigraham — skrotiť; manye — myslím si; vāyoḥ — vietor; iva — ako; su-duṣkaram — ťažké.

чан̃чалам—мерехтливий; хі—неодмінно; манах̣—розум; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; прама̄тгі—що несе збудження; бала-ват—сильний; др̣д̣гам—упертий; тасйа—його; ахам—я; ніґрахам—підкорити; манйе—думати; ва̄йох̣—вітру; іва—як; су-душкарам—важко.

Překlad

Переклад

Ó, Kṛṣṇa, veď myseľ je nestála, búrlivá, spurná a veľmi silná. Myslím si, že skrotiť vietor je ľahšie.“

Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.

Význam

Коментар

Myseľ je taká silná a spurná, že niekedy premôže aj inteligenciu, hoci v skutočnosti je jej podriadená. Pre človeka, ktorý sa v praktickom živote stretáva s mnohými prekážkami, je určite veľmi ťažké ovládať myseľ. Môže sa pokúsiť hľadieť rovnako na priateľa i nepriateľa, no v skutočnosti žiadny materialista nedokáže uvažovať takto navždy, lebo je to ťažšie než ovládnuť búrlivý vietor. Kaṭha Upaniṣad (1.3.3-4) udáva nasledujúci príklad:

Розум настільки сильний та настирливий, що іноді він перемагає інтелект, хоча інтелект за своєю природою призначений керувати розумом. У повсякденному житті людині, яка змушена долати стільки перешкод, звичайно дуже важко контролювати розум. Можна штучно врівноважити розум у ставленні до друзів та ворогів, але, врешті-решт, жодній пересічній людині це не під силу, бо це важче, ніж стримувати шалені пориви вітру. В ведичній літературі (Кат̣га Упанішада 1.3.3 – 4) сказано:

ātmānaṁ rathinaṁ viddhi
śarīraṁ ratham eva ca
buddhiṁ tu sārathiṁ viddhi
manaḥ pragraham eva ca
а̄тма̄нам̇ ратгінам̇ віддгі
ш́арı̄рам̇ ратгам ева ча
буддгім̇ ту са̄ратгім віддгі
манах̣ праґрахам ева ча
indriyāṇi hayān āhur
viṣayāṁs teṣu gocarān
ātmendriya-mano-yuktaṁ
bhoktety āhur manīṣiṇaḥ
індрійа̄н̣і хайа̄н а̄хур
вішайа̄м̇с тешу ґо-чара̄н
а̄тмендрійа-мано-йуктам̇
бгоктетй а̄хур манı̄шін̣ах̣

„Duša je cestujúcim v koči hmotného tela a inteligencia je kočišom. Myseľ predstavuje opraty a zmysly sú kone. Duša sa teda raduje alebo trápi v styku s mysľou a zmyslami. Takto to vidia veľkí myslitelia.“

Inteligencia má viesť myseľ, ale myseľ je niekedy taká silná a spurná, že inteligenciu často premôže, tak ako môže infekcia premôcť účinky lieku. Takúto silnú myseľ možno ovládnuť iba pomocou yogy, ktorá však bola pre svetského človeka ako Arjuna nepraktická, o dnešnom modernom človeku ani nehovoriac. Príklad, ktorý tu Arjuna použil, je naozaj výstižný: nikto nemôže rozkázať vetru. A ešte ťažšie je ovládnuť búrlivú myseľ. Najľahší spôsob ovládnutia mysle odporúča Śrī Caitanya Mahāprabhu: pokorne spievať alebo prednášať “Hare Kṛṣṇa“, veľkú oslobodzujúcu mantru. Sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayoḥ: „Človek musí svoju myseľ plne sústrediť na Kṛṣṇu. Jedine tak sa dá ovládnuť myseľ.“

«Душа сидить у повозці матеріального тіла, а інтелект правує. Розум — це віжки, а чуття — це коні. Таким чином, «я», душа, насолоджується або страждає в оточенні розуму та чуттів. Такою є думка великих мислителів». Інтелект повинен скеровувати розум, але розум такий дужий і впертий, що часто долає інтелект людини, подібно до того, як сильна інфекція іноді перевершує ефективність ліків. Цей владний розум слід приборкувати, практикуючи йоґу, однак для такої світської людини, як Арджуна, її практика є нездійсненною. Що ж тоді можна сказати про сучасну людину? Тут наведене дуже вдале порівняння: неможливо стримати пориви вітру. А приборкати бурхливий розум навіть іще важче. Найлегшим засобом розумового контролю, за порадою Господа Чаітанйі, є смиренне оспівування Харе Кр̣шн̣а-мантри, великої мантри визволення. На такому шляху — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣ — людина повинна цілком зосередити свій розум на Кр̣шн̣і. І тоді не залишиться жодної шпарини, крізь яку могли б просякнути чинники, що збуджують розум.