Як вчить Бгаґавад-ґı̄та̄, са̄дгу (святою людиною) є той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Людина може здаватись нерелігійною, але якщо в ній повною мірою присутні якості, що характерні для свідомості Кр̣шн̣и, її потрібно вважати са̄дгу. Слово душкр̣та̄м стосується тих, хто нехтує свідомістю Кр̣шн̣и. Таких лиходіїв, або душкр̣та̄м, змальовано як обмежених, нижчих представників людства, навіть якщо вони і вбираються в шата академічної освіти, тоді як особистостей, стовідсотково заглиблених у свідомість Кр̣шн̣и, вважають за са̄дгу, навіть якщо вони неосвічені й позбавлені файних манер. Що стосується невіруючих, то Верховному Господеві зовсім необов’язково з’являтись Самому, щоб знищити їх, як це Він зробив з демонами Ра̄ван̣ою та Кам̇сою. Господь має багато помічників, які цілком спроможні покарати демонів. Але Господь приходить на Землю Сам, щоб принести вдоволення Своїм щирим відданим, яким завжди дошкуляють демони. Демони постійно турбують бгакт, навіть якщо ті доводяться їм ріднею. Хоча Прахла̄да Маха̄ра̄джа був сином Хіран̣йакаш́іпу, він зазнав гоніння з боку свого батька, і хоча Девакı̄, мати Кр̣шн̣и, була сестрою Кам̇си, вона та її чоловік Васудева терпіли від нього утиски тільки тому, що в них мав народитись Кр̣шн̣а. І Господь Кр̣шн̣а з’явився радше на те, щоб врятувати Девакı̄, ніж щоб убити Кам̇су, але виконав Він і те й інше одночасно. Тому тут і сказано, що Господь з’являється в різних втіленнях в ім’я порятунку відданих та знищення лиходіїв-демонів.

В Чаітанйа-чаріта̄мр̣ті (Мадгйа 20.263 – 264) Кр̣шн̣ада̄са Кавіра̄джа з’ясовує, чим є аватара̄, або втілення:

«Авата̄ра, або втілення Господа, приходить з Господнього царства в матеріальний світ. Й певну форму Бога-Особи, що приходить на Землю таким чином, називають втіленням, або авата̄рою. Такі експансії існують в духовному світі, в Господньому царстві. Коли ж вони з’являються в матеріальному світі, їх називають авата̄рами».

Існують різні авата̄ри: пуруша̄вата̄ри, ґун̣а̄вата̄ри, лı̄ла̄вата̄ри, ш́актй-а̄веш́а авата̄ри, манвантара-авата̄ри та йуґа̄вата̄ри — всі вони з’являються свого часу по всьому всесвіті. Але Господь Кр̣шн̣а є первісний Господь, джерело всіх авата̄р. Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а приходить на Землю з особливою метою — зарадити турботам Своїх чистих відданих, які прагнуть бачити Його неповторні божественні розваги у Вр̣нда̄вані. Отже, головна мета авата̄р Кр̣шн̣и — задовольнити Своїх чистих відданих.

The Lord says that He incarnates Himself in every millennium. This indicates that He incarnates also in the Age of Kali. As stated in the Śrīmad-Bhāgavatam, the incarnation in the Age of Kali is Lord Caitanya Mahāprabhu, who spread the worship of Kṛṣṇa by the saṅkīrtana movement (congregational chanting of the holy names) and spread Kṛṣṇa consciousness throughout India. He predicted that this culture of saṅkīrtana would be broadcast all over the world, from town to town and village to village. Lord Caitanya as the incarnation of Kṛṣṇa, the Personality of Godhead, is described secretly but not directly in the confidential parts of the revealed scriptures, such as the Upaniṣads, Mahābhārata and Bhāgavatam. The devotees of Lord Kṛṣṇa are very much attracted by the saṅkīrtana movement of Lord Caitanya. This avatāra of the Lord does not kill the miscreants, but delivers them by His causeless mercy.