OSEMNÁSTA KAPITOLA
ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА
Dokonalosť odriekania
Завершення. Досконалість відречення
- VERŠ 1:
- Arjuna riekol: „Ó, bojovník mocných paží, chcel by som vedieť, čo je zmyslom odriekania (tyāga) a čo znamená životné štádium odriekania (sannyāsa), ó, hubiteľ démona Keśī, ó, Pane zmyslov.“
- TEXT 1:
- Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйа̄ґа) й життя у відреченні (саннйа̄са), о вбивцю демона Кеш́ı̄, Владико чуттів.
- VERŠ 2:
- Kṛṣṇa, Najvyššia Božská Osobnosť, riekol: „Zanechanie činností, ktoré sa zakladajú na hmotných túžbach, nazývajú veľkí učenci životným štádiom odriekania (sannyāsa). A zrieknutie sa plodov všetkých činností sa podľa múdrych nazýva odriekanie (tyāga).
- TEXT 2:
- Верховний Бог-Особа сказав: Відмову од результатів будь-якої діяльності мудреці називають відреченням (тйа̄ґа); а відмову од діяльності, заснованої на матеріальних бажаннях, вони називають життям у відреченні (саннйа̄са).
- VERŠ 3:
- Niektorí učenci hlásajú, že človek by sa mal zrieknuť všetkých plodonosných činností ako zla, zatiaľ čo iní tvrdia, že obetí, pokání a dobročinností by sa nikto zriekať nemal.
- TEXT 3:
- Деякі обізнані люди кажуть, що треба облишити всі різновиди кармічної діяльності як гріховні, однак інші мудреці стверджують, що ні в якому разі не слід відмовлятись од жертвопринесень, благодійності й аскези.
- VERŠ 4:
- Ó, najlepší z Bharatovcov, vypočuj si teraz Moje rozhodnutie ohľadom odriekania. Ó, tiger medzi mužmi, v písmach sa rozlišuje trojaké odriekanie.
- TEXT 4:
- О кращий з Бгарат, вислухай тепер Мою думку про відречення. О тигр з-поміж людей, ш́а̄стри проголошують, що відречення буває трьох різновидів.
- VERŠ 5:
- Obetných činov, dobročinnosti a pokánia sa človek nemá nikdy zriekať. Musí ich vykonávať. Obeť, dobročinnosť a pokánie sú vskutku očistné aj pre veľké duše.
- TEXT 5:
- Від жертвопринесень, благодійності й аскез не слід відмовлятись, їх треба здійснювати. Жертвопринесення, благодійність і покути очищують навіть великі душі.
- VERŠ 6:
- Všetky tieto činy má človek konať bez lipnutia a bez očakávania odmeny. Mal by ich konať z povinnosti, ó, syn Pṛthy. To je Môj konečný názor.
- TEXT 6:
- Усю подібну діяльність слід виконувати без прив’язаності до неї і не очікуючи винагороди. Її треба здійснювати із почуття обов’язку, о сину Пр̣тги. Це Мій остаточний вирок.
- VERŠ 7:
- Predpísaných povinností by sa nikto nemal zriekať. Ak sa niekto pod vplyvom nevedomosti odchýli od svojich predpísaných povinností, pripisuje sa také odriekanie kvalite nevedomosti.
- TEXT 7:
- Ніколи не слід відмовлятись від приписаних обов’язків. Якщо під впливом ілюзії людина відмовляється од визначених для неї обов’язків, її відречення перебуває в ґун̣і невігластва.
- VERŠ 8:
- Ak sa niekto zrieka svojich povinností, pretože sa mu zdajú byť nepríjemné, alebo zo strachu pred telesným nepohodlím, hovorí sa, že jeho odriekanie je v kvalite vášne. Také skutky nikdy nevedú k rozvoju odriekania.
- TEXT 8:
- Той, хто відмовляється од визначених обов’язків як від обтяжливих або побоюючись фізичних незручностей — той діє в ґун̣і пристрасті й ніколи не досягне ступеня відречення.
- VERŠ 9:
- No ak niekto koná svoje predpísané povinnosti len preto, že majú byť vykonané, ak sa zrieka každej hmotnej spoločnosti a pripútanosti k plodom svojich činov, ó, Arjuna, o takom odriekaní sa hovorí, že náleží do kvality dobra.
- TEXT 9:
- О Арджуно, коли людина виконує визначені їй обов’язки лише тому, що їх необхідно виконувати, пориває всі матеріальні зв’язки й більше не прагне плодів своєї діяльності, вважають, що її відречення є відреченням в ґун̣і благочестя.
- VERŠ 10:
- Inteligentný odriekavý človek, umiestnený v kvalite dobra, ktorý necíti odpor ani k činu neblahému, ani pripútanosť k činu blahodárnemu, rozptýlil svoje pochybnosti ohľadom činu.
- TEXT 10:
- Інтеліґентна, відречена людина, яка перебуває в ґун̣і благочестя, не почуває відрази до несприятливої роботи й не сковує себе сприятливою; жодна робота не викликає у неї сумнівів.
- VERŠ 11:
- Pre vtelenú bytosť je skutočne nemožné nadobro sa zrieknuť všetkých činností. O tom, kto sa zrieka plodov svojich činov, sa hovorí, že si vskutku odrieka.
- TEXT 11:
- Для втіленої істоти неможливо цілком припинити всю діяльність. Тому сказано, що той, хто зрікається результатів своїх дій — є істинно відречений.
- VERŠ 12:
- Plody činov, ktoré po smrti dostanú tí, ktorí si neodriekajú, sú trojaké — vytúžené, nežiadúce a zmiešané. No tí, ktorí sú v životnom štádiu odriekania, nemajú plody, ktorých následkom by trpeli, alebo sa radovali.
- TEXT 12:
- Той, хто не перебуває у відреченні, після смерті споживає плоди своєї діяльності трьох різновидів — бажані, небажані й змішані. Але ті, що провадять життя у відреченні, не страждають від наслідків своєї діяльності і не насолоджуються ними.
- VERŠ 16:
- Preto ten, kto sa považuje za jediného konateľa, nezohľadňujúc oných päť príčin, iste neoplýva veľkou inteligenciou a nie je schopný vidieť veci také, aké sú.
- TEXT 16:
- Той же, кому бракує інтелекту, вважає, ніби діє самостійно, і не зважає на ці п’ять чинників. Він не здатний бачити речі в справжньому світлі.
- VERŠ 17:
- Kto nie je motivovaný falošným egom a nemá pomýlený intelekt, nezabíja, aj keby na tomto svete usmrtil človeka, a ani nie je pútaný svojimi činmi.
- TEXT 17:
- Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.
- VERŠ 20:
- Vedz, že poznanie, vďaka ktorému človek vidí jedinú, nedeliteľnú duchovnú podstatu vo všetkých živých bytostiach, a predsa rozdelenú do nekonečných foriem, náleží do kvality dobra.
- TEXT 20:
- Знання, що дозволяє бачити одну неподільну духовну природу всіх живих істот, хоча вони й розділені на безліч форм, — це знання в ґун̣і благочестя.
- VERŠ 22:
- A poznanie, ktoré človeka púta k jedinému druhu činnosti, akoby bolo všetkým, ktoré je ničotné a bez poznania pravdy, také poznanie náleží do kvality temnoty.
- TEXT 22:
- Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.
- VERŠ 24:
- No čin, ktorý s veľkým úsilím koná človek túžiaci po uspokojení svojich túžob a ktorý je motivovaný falošným egom, taký čin náleží do kvality vášne.
- TEXT 24:
- Але діяльність, виконувану з великими зусиллями, щоб задовольнити свої бажання, яку диктує почуття оманного его, — називають діяльністю в ґун̣і пристрасті.
- VERŠ 25:
- A čin konaný z poblúznenia, bez ohľadu na pokyny písiem, na následky či budúcu pripútanosť a spôsobujúci ujmu druhým, sa považuje za čin v kvalite nevedomosti.
- TEXT 25:
- Діяльність тих, хто перебуває в ілюзії, нехтує приписами ш́а̄стр, не турбується, що його зв’язують власні вчинки, які спричиняють насильство й завдають страждання іншим — належить до ґун̣и невігластва.
- VERŠ 26:
- Ten, kto si koná svoju povinnosť oslobodený od kvalít hmotnej prírody, kto koná bez falošného ega, s nadšením a rozhodnosťou a koho sa nedotkne ani úspech, ani neúspech, taký človek koná v kvalite dobra.
- TEXT 26:
- Того, хто, звільнившись від впливу ґун̣ матеріальної природи, відкинувши оманне его, з великою рішучістю й ентузіазмом виконує свій обов’язок, однаково стійкий за успіху й невдачі, — того вважають діячем у ґун̣і благочестя.
- VERŠ 27:
- O konateľovi, ktorý je pripútaný k plodom svojich činov a túži po ich užívaní, ktorý je chamtivý, závistlivý, nečistý a podlieha radosti a smútku, sa hovorí, že sa nachádza v kvalite vášne.
- TEXT 27:
- Того, хто прив’язаний до своєї роботи та її плодів, хто бажає насолоджуватись такими плодами, хто жадібний, завше заздрісний, нечистий й підвладний радості та смутку, — вважають, що він перебуває в ґун̣і пристрасті.
- VERŠ 28:
- A o tom, kto vždy koná proti príkazom písiem, kto je materialistický, tvrdohlavý, podvodnícky, lenivý, kto je majstrom v urážaní druhých, vždy mrzutý a záhaľčivý, sa hovorí, že sa nachádza v kvalite nevedomosti.
- TEXT 28:
- А той, хто постійно діє всупереч настановам ш́а̄стр, матеріалістичний, упертий, брехливий й винахідливий у зневажанні інших, лінивий, похмурий та млявий, — той перебуває в ґун̣і невігластва.
- VERŠ 29:
- Ó, dobyvateľ bohatstva, vypočuj si teraz, prosím, ako ti podrobne vysvetlím tri druhy pochopenia a odhodlanosti vo vzťahu k trom kvalitám hmotnej prírody.
- TEXT 29:
- Тепер, о завойовнику багатств, будь ласка, вислухай в подробицях про різні типи розуміння й рішучості згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи.
- VERŠ 30:
- Ó, syn Pṛthy, porozumenie, pomocou ktorého človek vie, čo sa smie a čo sa nesmie, čoho sa má báť a čoho nie, čo zväzuje a čo oslobodzuje, také pochopenie je v kvalite dobra.
- TEXT 30:
- О сину Пр̣тги, розуміння того, що слід робити, а чого — не слід, чого треба боятись, а чого — не треба, що звільнює, а що, навпаки, сковує — таке розуміння належить до ґун̣и благості.
- VERŠ 32:
- Porozumenie zahalené ilúziou a temnotou, pokladajúce bezbožnosť za náboženstvo a náboženstvo za bezbožnosť a vždy smerujúce opačným smerom, ó, Pārtha, je porozumením v kvalite nevedomosti.
- TEXT 32:
- Розуміння, яке вбачає у безвір’ї віру, а в вірі — безвір’я, розуміння, що перебуває під чарами ілюзії й пітьми і яке завжди скероване в хибному напрямкові, Партго, — таке розуміння перебуває в ґун̣і невігластва.
- VERŠ 33:
- Ó, syn Pṛthy, nezlomné odhodlanie, ktoré je udržiavané neochvejným vykonávaním yogy a ktorým človek ovláda činnosti mysle, života a zmyslov, je odhodlaním v kvalite dobra.
- TEXT 33:
- О сину Пр̣тги, непохитна рішучість, котру неухильно підтримує практика йоґи, і яка таким чином контролює діяльність розуму, життєвої сили і чуттів, — є рішучістю в ґун̣і благочестя.
- VERŠ 34:
- No odhodlanie, s ktorým sa človek usilovne pridržiava plodov náboženstva, ekonomického rozvoja a zmyslového pôžitku, ó, Arjuna, je v kvalite vášne.
- TEXT 34:
- Але рішучість, з якою людина прагне плодів релігії, економічного проґресу й чуттєвих насолод, — така рішучість походить з пристрасті, о Арджуно.
- VERŠ 35:
- A odhodlanie, ktoré nepresahuje rámec snenia, bázne, žiaľu, mrzutosti a ilúzie, také naivné odhodlanie, ó, syn Pṛthy, náleží do kvality nevedomosti.
- TEXT 35:
- А та рішучість, яку живлять марення, страхи, лементування, похмурість й ілюзія, о сину Пр̣тги, — така безтямна рішучість належить до ґун̣и пітьми.
- VERŠ 36:
- Ó, najlepší z Bharatovcov, vypočuj si teraz odo Mňa o trojakom šťastí, v ktorom podmienená duša nachádza svoje potešenie a ktoré niekedy ukončuje všetky jej strasti.
- TEXT 36:
- О кращий з-поміж Бга̄рат, тепер, будь-ласка, послухай, що Я скажу тобі про три різновиди щастя, яким насолоджується обумовлена душа і завдяки якому вона інколи досягає свободи від усіх страждань.
- VERŠ 38:
- Šťastie, ktoré vzniká zo spojenia zmyslov a ich predmetov, ktoré je spočiatku ako nektár a na konci ako jed — také šťastie sa pripisuje kvalite vášne.
- TEXT 38:
- Щастя, що виникає із зіткнення органів чуття з їхніми об’єктами, яке спочатку як нектар, а наприкінці — мов отрута, таке щастя походить із пристрасті.
- VERŠ 39:
- A o šťastí, ktoré je slepé voči sebarealizácii, ktoré je od začiatku do konca klamom a pochádza zo spánku, lenivosti a ilúzie, sa hovorí, že náleží do kvality nevedomosti.
- TEXT 39:
- Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґун̣а невігластва.
- VERŠ 40:
- Tu, ani medzi polobohmi na vyšších planetárnych sústavách niet bytosti oslobodenej od vplyvu troch kvalít hmotnej prírody.
- TEXT 40:
- Немає жодної істоти ні на цій планеті, ні серед напівбогів на вищих планетних системах, котра була б вільною від впливу цих ґун̣ів, породжень матеріальної природи.
- VERŠ 41:
- Brāhmaṇi, kṣatriyovia, vaiśyovia a śūdrovia sa navzájom odlišujú podľa vrodených vlastností, ktoré zodpovedajú rôznym hmotným kvalitám, ó, podmaniteľ nepriateľov.
- TEXT 41:
- Бра̄хман̣и, кшатрійі, ваіш́йі й ш́ӯдри відрізняються якостями, які породжує їхня власна природа згідно з матеріальними ґун̣ами, о переможцю ворогів.
- VERŠ 42:
- Mierumilovnosť, sebaovládanie, odriekanie, čistota, znášanlivosť, poctivosť, poznanie, múdrosť a zbožnosť sú prirodzené vlastnosti, ktorými sa vyznačujú brāhmaṇi.
- TEXT 42:
- Спокій, самовладання, аскетизм, чистота, толерантність, чесність, знання, мудрість й релігійність — ось природні якості, що притаманні бра̄хман̣ам.
- VERŠ 47:
- Je lepšie konať si svoju vlastnú povinnosť, aj keď nedokonale, než povinnosť druhého, a dokonale. Kto nasleduje svoje predpísané povinnosti v súlade s vlastnou prirodzenosťou, toho nikdy nepostihnú následky za hriešne činy.
- TEXT 47:
- Краще працювати за своїм природним фахом, ніж досконало робити не своє діло. Виконуючи обов’язки, визначені кожному згідно з його природою, жива істота ніколи не накликає на себе зворотніх гріховних наслідків.
- VERŠ 48:
- Každý čin, ó, syn Kuntī, je zahalený nejakou vadou, tak ako je oheň zahalený dymom. Preto by človek nemal zanechať činnosť, ktorá prináleží jeho povahe, aj keby nebola bez chýb.
- TEXT 48:
- Як дим покриває вогонь, так і промахи супроводжують усяке зусилля. Отже, людині не слід відмовлятись від діяльності, яку зумовлює її природа, о син Кунтı̄, навіть якщо ця діяльність і сповнена вад.
- VERŠ 49:
- Kto na ničom nelipne, kto sa ovláda a je ľahostajný k všetkým hmotným pôžitkom, môže pomocou odriekania dosiahnuť najvyššiu dokonalosť v oslobodení sa od všetkých následkov.
- TEXT 49:
- Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.
- VERŠ 50:
- Ó, syn Kuntī, vypočuj si odo Mňa, ako ten, kto dosiahol túto dokonalosť, môže dospieť k najvyššiemu dokonalému stavu, ktorý je najvyšším poznaním — k Brahmanu, konaním, ktoré ti v krátkosti opíšem.
- TEXT 50:
- Тепер же, сину Кунтı̄, Я розкажу тобі, як, досягши такої досконалості, людина зможе піднятись до вищого ступеня, Брахмана, ступеня довершеного знання.
- VERŠE 51 – 53:
- Kto sa očistil pomocou svojej inteligencie a vytrvalo ovláda myseľ, kto sa zriekol predmetov zmyslového pôžitku a zbavil pripútanosti i odporu, kto zotrváva v ústraní, málo je, ovláda reč, telo aj myseľ a je neustále v stave vnútorného vytrženia, kto je odpútaný, zbavený falošného ega, vlastníckeho pocitu, ilúzie moci, falošnej pýchy, žiadostivosti a hnevu, kto neprijíma hmotné veci a je mierumilovný, ten je určite hodný sebarealizácie.
- TEXTS 51-53:
- Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.
- VERŠ 54:
- Kto zaujal toto transcendentálne postavenie, realizuje Najvyšší Brahman a je naplnený radosťou. Nikdy sa netrápi, ani po ničom netúži a k všetkým bytostiam je rovnaký. Za tohoto stavu dosiahne čistej oddanej služby Mne.
- TEXT 54:
- Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.
- VERŠ 55:
- Jedine oddanou službou môžem byť pochopený taký, aký som, ako Najvyššia Božská Osobnosť. A keď si Ma niekto plne uvedomí na základe takej oddanosti, môže vstúpiť do Božieho kráľovstva.
- TEXT 55:
- Людина може пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, яким Я є, лише за допомогою відданого служіння. І коли, завдяки любові й відданості, людина цілком усвідомить Мене, вона може вступити в царство Бога.
- VERŠ 58:
- Ak si Ma budeš vedomý, prekonáš Mojou milosťou všetky prekážky podmieneného života. No ak nebudeš konať s týmto vedomím, ale na základe falošného ega a neposlúchneš Ma, budeš stratený.
- TEXT 58:
- Пізнавши Мене, ти подолаєш з Моєї ласки всі перепони обумовленого життя. Але, якщо ти, не дослухаючись до Мене, приймеш диктат оманного его, — ти згубиш себе.
- VERŠ 61:
- Najvyšší Pán sídli v srdci každého, ó, Arjuna, a riadi putovanie všetkých živých bytostí, ktoré sú akoby vsadené do stroja zhotoveného z hmotnej energie.
- TEXT 61:
- Верховний Господь перебуває в серці кожного, о Арджуно, і керує блуканнями всіх живих істот, що наче сидять у машині, яку створила матеріальна енерґія.
- VERŠ 64:
- Pretože si Môj veľmi drahý priateľ, vyjavím ti najvyšší pokyn, najdôvernejšie poznanie zo všetkých. Vypočuj si ho odo Mňa, pretože ti je na tvoj vlastný prospech.
- TEXT 64:
- Ти — Мій найдорожчий друг, і тому Я даю тобі Мої вищі настанови, найсокровенніше знання. Послухай Мене, це принесе тобі користь.
- VERŠ 65:
- Vždy na Mňa mysli a staň sa Mojím oddaným, uctievaj Ma a vzdávaj Mi svoje poklony. Takto určite ku Mne prídeš. Sľubujem ti to, pretože si Môj veľmi drahý priateľ.
- TEXT 65:
- Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, поклоняйся Мені й виявляй Мені свою шану. Таким чином ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти — Мій найдорожчий друг.
- VERŠ 67:
- Toto dôverné poznanie by nikdy nemalo byť vyjavené tým, ktorí si neodriekajú, ktorí nie sú oddaní alebo nie sú zapojení do oddanej služby, a ani tým, ktorí Mi závidia.
- TEXT 67:
- Це сокровенне знання не можна повідомляти тому, хто розпущений, хто не вірить в Мене й не служить Мені з відданістю, а також тому, хто заздрить Мені.
- VERŠ 73:
- Arjuna riekol: „Môj milý Kṛṣṇa, Tvojou milosťou sa teraz rozptýlila moja ilúzia a opäť som sa spamätal. Ó, Neomylný, zbavil si ma všetkých pochybností a teraz tu stojím pripravený konať podľa Tvojich pokynov.“
- TEXT 73:
- Арджуна сказав: О дорогий Кр̣шн̣о, о непохибний! Мої ілюзії розвіялись. З Твоєї ласки пам’ять моя відновлена. Тепер я певен себе, вільний від сумнівів і готовий діяти згідно Твоїх вказівок.
- VERŠ 74:
- Sañjaya riekol: „Takto som si vypočul rozhovor dvoch veľkých duší, Kṛṣṇu a Arjunu. A toto posolstvo je také úžasné, že mi z toho vstávajú vlasy na hlave.
- TEXT 74:
- Сан̃джайа сказав: Так я слухав бесіду двох великих душ — Кр̣шн̣и й Арджуни. Й настільки дивним є почуте мною, що волосся у мене встає дибки.
- VERŠ 78:
- Kde je Kṛṣṇa, pán mystiky, a kde je vznešený lukostrelec Arjuna, tam je zaiste aj bohatstvo, víťazstvo, neobyčajná moc a mravnosť. To je môj názor.“
- TEXT 78:
- Де б не був присутній Кр̣шн̣а, Повелитель усіх містиків, і де б не перебував Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть достатки, перемога, надзвичайна сила й праведність. Така моя думка.