Skip to main content

VERŠ 6

TEXT 6

Verš

Текст

tatra sattvaṁ nirmalatvāt
prakāśakam anāmayam
sukha-saṅgena badhnāti
jñāna-saṅgena cānagha
татра саттвам̇ нірмалатва̄т
прака̄ш́акам ана̄майам
сукга-сан̇ґена бадгна̄ті
джн̃а̄на-сан̇ґена ча̄наґга

Synonyma

Послівний переклад

tatra — je; sattvam — kvalita dobra; nirmalatvāt — najčistejší v hmotnom svete; prakāśakam — žiariaci; anāmayam — bez hriešnych reakcií; sukha — šťastie; saṅgena — styk; badhnāti — podmieňuje; jñāna — poznanie; saṅgena — stykom; ca — tiež; anagha — ó, bezúhonný.

татра—там; саттвамґун̣а благочестя; нірмалатва̄т—бувши найчистішим в матеріальному світі; прака̄ш́акам—той, що сяє; ана̄майам—позбавлений будь-яких гріховних наслідків; сукга—щастя; сан̇ґена—путами; бадгна̄ті—обумовлює; джн̃а̄на—знання; сан̇ґена—путами; ча—також; анаґга—о безгрішний.

Překlad

Переклад

Ó, bezúhonný, kvalita dobra, žiarivá a v čistote prevyšujúca ostatné, zbavuje človeka všetkých hriešnych reakcií. Tí, ktorí sú umiestnení v tejto kvalite, podliehajú pocitu šťastia a poznania.

О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.

Význam

Коментар

Jestvujú rôzne druhy živých bytostí podmienené hmotnou prírodou. Jedny sú šťastné, iné nadmieru aktívne, zatiaľ čo ďalšie sú bezmocné. Všetky tieto psychologické príznaky sú príčinou rôznych podmienení živých bytostí hmotnou prírodou. V tejto časti Bhagavad-gīty Kṛṣṇa vysvetľuje spôsob, akým sú podmienené. Najprv opisuje kvalitu dobra. Výsledok kultivácie tejto kvality v hmotnom svete je, že človek sa stane múdrejší než ostatné podmienené osoby. Človeka v kvalite dobra natoľko neovplyvňujú hmotné útrapy a má pocit, že robí pokroky v hmotnom poznaní. Typickým príkladom je brāhmaṇa, o ktorom sa predpokladá, že sa nachádza v kvalite dobra. Pocit šťastia človeka umiestneného v kvalite dobra pramení z vedomia, že je viac-menej oslobodený od následkov hriešnych činností. Vo vedskej literatúre sa hovorí, že kvalita dobra prináša väčšie poznanie a väčší pocit šťastia.

Є різні види живих істот, яких обумовлює матеріальна природа; одні з них щасливі, інші дуже активні, треті безпорадні. Всі ці різновиди психологічних виявів є причинами обумовленого становища істот в природі. Яким чином вони по–різному стали обумовленими, з’ясовано в цій частині Бгаґавад-ґı̄ти. Спочатку розглядається ґун̣а благочестя. Розвиваючи в матеріальному світі ґун̣у благочестя, людина стає мудрішою від тих, хто обумовлений по-іншому. На людину в ґун̣і благочестя менше впливають матеріальні злигодні, і вона свідомо розвиває матеріальні знання. Бра̄хман̣и, як вважають, перебувають у ґун̣і благочестя, представляють цей тип. Відчуття щастя в ґун̣і благочестя існує завдяки тому, що в цій ґун̣і людина більш-менш вільна від наслідків гріховних вчинків. І справді, у ведичній літературі сказано, що ґун̣а благочестя означає більше знання і більше щастя.

Problém je však v tom, že akonáhle sa živá bytosť nachádza v kvalite dobra, ihneď si myslí, že je učenejšia a lepšia než ostatné, a tak sa stáva podmienenou. Najlepším príkladom sú vedci a filozofi, ktorí sú obyčajne pyšní na svoje vedomosti, a keďže si spravidla zlepšia svoje životné postavenie, prežívajú určitý druh hmotného šťastia, ktoré ich púta k hmotnému svetu v kvalite dobra. Radi konajú v kvalite dobra, a ak sa tohoto puta nezbavia, budú musieť prijať telo v tejto kvalite. Preto je nepravdepodobné, že sa oslobodia alebo premiestnia do duchovného sveta. Znovu a znovu sa budú musieť stávať filozofmi, vedcami alebo básnikmi a znovu budú donútení podstupovať utrpenia vo forme rodenia a smrti. Ilúzia hmotnej energie je však taká silná, že človek napriek tomu považuje takýto život za príjemný.

Але проблема полягає в тому, що коли людина перебуває в ґун̣і благочестя, вона звикає, завдяки своїм знанням, відчувати власну перевагу над іншими. Так вона стає обумовленою. Прикладом цього є вчені та філософи; кожен з них пишається своїми знаннями, а з того, що взагалі вони схильні покращувати умови свого життя, випливає почуття своєрідного матеріального щастя. Це почуття щастя, що наростає в обумовленому житті, зв’язує їх ґун̣ою благочестя матеріальної природи. Діяльність у ґун̣і благочестя приваблює їх, і доки існує така схильність, вони змушені приймати певний тип тіла в межах ґун̣ природи. Таким чином, вони втрачають саму можливість звільнитися або перейти в духовний світ. Знову й знову жива істота може народжуватись філософом, вченим або поетом, щоб знову заплутуватись у тих же самих невигідних умовах народження та смерті. Але, перебуваючи під впливом ілюзії матеріальної енерґії, людина вважає подібне життя приємним.