Skip to main content

VERŠ 23

TEXT 23

Verš

Текст

upadraṣṭānumantā ca
bhartā bhoktā maheśvaraḥ
paramātmeti cāpy ukto
dehe ’smin puruṣaḥ paraḥ
упадрашт̣а̄нуманта̄ ча
бгарта̄ бгокта̄ махеш́варах̣
парама̄тметі ча̄пй укто
дехе ’смін пурушах̣ парах̣

Synonyma

Послівний переклад

upadraṣṭā — svedok; anumantā — schvaľovateľ; ca — tiež; bhartā — pán; bhoktā — najvyšší požívateľ; mahā-īśvaraḥ — Najvyšší Pán; parama-ātmā — Nadduša; iti — takto; ca — a; api — vskutku; uktaḥ — hovorí sa; dehe — v tele; asmin — tomto; puruṣaḥ — požívateľ; paraḥ — transcendentálny.

упадрашт̣а̄—той, хто наглядає; ануманта̄—той, хто дає дозвіл; ча—також; бгарта̄—господар; бгокта̄—верховний, що насолоджується; маха̄-ı̄ш́варах̣—Верховний Господь; парама-а̄тма̄—Наддуша; іті—також; ча—і; апі—насправді; уктах̣—сказано; дехе—в тілі; асмін—цьому; пурушах̣—той, хто насолоджується; парах̣— трансцендентний.

Překlad

Переклад

V tomto tele je však ešte iný, transcendentálny požívateľ, a to Najvyšší Pán, najvyšší vlastník, zvrchovaný svedok a schvaľovateľ, známy ako Nadduša.

У цьому тілі є ще й інший, той, що зазнає трансцендентної насолоди, — Господь, верховний володар, який спостерігає й дозволяє, і йменується Наддушею.

Význam

Коментар

V tejto śloke sa hovorí, že Nadduša, ktorá neustále sprevádza individuálnu dušu, je predstaviteľom Najvyššieho Pána . Nie je to obyčajná živá bytosť. Monistickí filozofi zastávajú názor, že jestvuje iba jeden znalec tela, a preto veria, že nie je nijaký rozdiel medzi Naddušou a individuálnou dušou. Na vysvetlenie toho Pán hovorí, že Paramātmā Ho zastupuje v každom tele. Odlišuje sa od individuálnej duše, pretože je transcendentálna para. Individuálna duša sa teší z činností v rámci určitého poľa pôsobnosti, no Nadduša je prítomná len ako svedok, dozorca, schvaľovateľ a najvyšší požívateľ, ale telesných činností a obmedzených radovánok sa nezúčastňuje. Nazýva sa Paramātmā, nie ātmā, a je transcendentálna. Je jasné, že ātmā a Paramātmā sa od seba líšia. Nadduša, Paramātmā, má na rozdiel od individuálnej duše ruky a nohy všade. A keďže je Najvyššia, sídli v tele, aby individuálnej duši schválila túžby po hmotnom pôžitku. Individuálna duša by bez súhlasu Najvyššej Duše nemohla urobiť nič, a preto sa nazýva bhukta čiže udržiavaná, zatiaľ čo Najvyšší Pán je bhoktā — udržiavateľ. Existuje nekonečné množstvo živých bytostí a Paramātmā udržiava každú z nich ako ich priateľ.

Тут стверджується, що Наддуша, яка завжди супроводжує індивідуальну душу, представляє Верховного Господа. Вона — не звичайна жива істота. Моністи визнають існування тільки одного знаючого тіло, й тому вважають, що Наддуша невідмінна од індивідуальної душі. Щоб прояснити це питання, Господь каже, що Він перебуває як Парама̄тма̄ в кожному тілі. Він відмінний од індивідуальної душі, Він — пара, трансцендентний. Індивідуальна душа насолоджується діяльністю лише певного поля, але Наддуша не бере участі в діяльності тіла й не обмежується його насолодами, — Вона присутня як свідок і спостерігач, як той, хто дозволяє і як верховний блаженствуючий. Її називають не а̄тмою, а Парама̄тмою, і Вона трансцендентна. Різниця між а̄тмою і Парама̄тмою очевидна. На відміну від індивідуальної душі, Наддуша, або Парама̄тма̄, всюди має руки й ноги. Бувши Верховним Господом, Парама̄тма̄ присутня в живій істоті, щоб дозволяти або забороняти матеріальні насолоди, якими бажає тішитись індивідуальна душа. Без дозволу Парама̄тми індивідуальна душа нічого не може робити. Окремого індивіда називають бгуктою, або тим, кого підтримують, а Господь — це бгокта̄, або той, хто підтримує. Отже, існує безліч живих істот, і Він перебуває в них як їхній друг.

Skutočnosť je taká, že individuálne živé bytosti sú večnými čiastočkami Najvyššieho Pána a že medzi nimi a Ním jestvuje dôverný priateľský vzťah. Živé bytosti však majú sklon odmietať usmernenia Najvyššieho Pána a snažia sa konať nezávisle, aby mohli vládnuť prírode, a vzhľadom na túto tendenciu sa nazývajú okrajovou energiou Najvyššieho Pána . Živá bytosť môže byť umiestnená buď v duchovnej alebo hmotnej energii. Dokým je podmienená hmotnou energiou, zostáva s ňou Najvyšší Pán ako Paramātmā, priateľ, ktorý jej chce pomôcť na ceste späť do duchovnej energie. Pán si vždy veľmi želá, aby sa vrátila do duchovnej energie, ale živá bytosť stále odmieta príležitosť styku s duchovným svetlom vzhľadom na svoju maličkú nezávislosť. Toto zneužívanie nezávislosti je príčinou jej boja s hmotnou prírodou. Takže Najvyšší Pán nám dáva neustále pokyny zvnútra i zvonku. Zvonku nám dáva pokyny formou Bhagavad-gīty a z vnútra sa snaží každého jednotlivca presvedčiť, že jeho činnosti na hmotnej úrovni nie sú zárukou skutočného šťastia. Pán hovorí: „Zanechaj všetko a odovzdaj sa iba Mne. Potom budeš šťastný!“ Inteligentný človek, ktorý vloží svoju dôveru v Naddušu alebo Najvyššiu Božskú Osobnosť, sa vydá úspešnou cestou k večnému životu plnému blaženosti a poznania.

Річ у тім, що кожна окрема жива істота є вічна невід’ємна частка Верховного Господа, і між нею й Господом існують близькі дружні стосунки. Однак живі істоти схильні нехтувати вказівками Верховного Господа й хочуть діяти незалежно, намагаючись підкорити собі природу, і через такий їхній нахил їх вважають за межову енерґію Верховного Господа. Жива істота може перебувати або в матеріальній енерґії, або в духовній. Доки її обумовлює матеріальна енерґія, Верховний Господь у вигляді Наддуші діє як її друг, залишаючись з нею лише для того, щоб повернути її в лоно духовної енерґії. Господь завжди пристрасно бажає повернути її в світ духовної енерґії, але жива істота, яку наділено незначною незалежністю, постійно відмовляється мати зв’язок з духовним світлом. Таке зловживання незалежністю є причиною її матеріальної боротьби в обумовленій природі. І тому Господь завжди дає вказівки живій істоті, як зсередини, так і ззовні. Ззовні Він дає настанови так, як це описано в Бгаґавад-ґı̄ті, а зсередини Він намагається переконати живу істоту в тому, що її діяльність на матеріальній ниві не веде до істинного щастя. «Просто облиш все це й спрямуй свою віру до Мене. Тоді ти станеш щасливим», — каже Господь. Таким чином розумна людина, котра звертає свою віру до Парама̄тми, або Верховного Бога-Особи, починає наближатись до вічного життя в блаженстві й знанні.