ТЕКСТ 47
Sloka 47
Текст
Verš
абандхум̇ виклава̄ш́рубхих̣
стана̄в а̄сичйа випине
сусварам̇ прарурода са̄
abandhuṁ viklavāśrubhiḥ
stanāv āsicya vipine
susvaraṁ praruroda sā
Пословный перевод
Synonyma
Перевод
Překlad
Оставшись одна в лесу, овдовевшая дочь Видарбхи стала оплакивать своего мужа, громко стеная и обливая свою грудь потоками слез.
Ovdovělá a osamělá dcera Vidarbhy začala v onom lese truchlit. Bez ustání ronila slzy, které smáčely její prsa, a velice hlasitě naříkala.
Комментарий
Význam
В данной аллегории царица — это ученик царя. Это значит, что, когда бренному телу учителя приходит конец, его ученики должны плакать, как царица, муж которой покинул тело. Впрочем, ученик и духовный учитель никогда не разлучаются: до тех пор, пока ученик следует наставлениям духовного учителя, тот всегда находится рядом с ним. Такая форма общения называется ва̄н̣ӣ (общением через слово). Физическое присутствие учителя называется вапух̣. Когда духовный учитель физически находится рядом с учеником, тот должен служить его телу, а когда физическое тело духовного учителя прекращает существовать, ученик должен служить его наставлениям.
Královna zde obrazně vystupuje jako králův žák; to znamená, že když smrtelné tělo duchovního mistra opustí život, jeho žáci mají naříkat stejně, jako naříká královna, když král opustí své tělo. Žák a duchovní mistr ovšem nejsou nikdy odděleni, protože duchovní mistr svého žáka doprovází tak dlouho, co žák přísně následuje jeho pokyny. To se nazývá společnost prostřednictvím vāṇī (slov). Tělesná přítomnost se nazývá vapuḥ. Dokud je duchovní mistr tělesně přítomný, žák má sloužit jeho tělu, a když duchovní mistr již z tělesného hlediska neexistuje, žák má sloužit jeho pokynům.