ТЕКСТ 17
17
Текст
Текст
йаш́ ча буддхех̣ парам̇ гатах̣
та̄в убхау сукхам эдхете
клиш́йатй антарито джанах̣
йаш́ ча буддгех̣ парам̇ ґатах̣
та̄в убгау сукгам едгете
кліш́йатй антаріто джанах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
йах̣ — тот, кто; ча — также; мӯд̣ха-тамах̣ — последний глупец; локе — в мире; йах̣ ча — и тот, кто; буддхех̣ — к разуму; парам — трансцендентен; гатах̣ — поднялся над; тау — из них; убхау — и тех, и других; сукхам — счастье; эдхете — наслаждаются; клиш́йати — страдают; антаритах̣ — занимающие промежуточное положение; джанах̣ — люди.
йах̣ — той, хто; ча — також; мӯд̣га-тамах̣ — останній з дурній; локе — в світіт; йах̣ ча — і той, хто; буддгех̣ — інтелекту; парам — трансцендентний; ґатах̣ — пішов; тау — їх; убгау — обох; сукгам — щастя; едгете — насолоджуються; кліш́йаті — страждають; антарітах̣ — ті, хто посередині; джанах̣ — особи.
Перевод
Переклад
В материальном мире счастливы только последние глупцы и люди, поднявшиеся над уровнем разума. Те же, кто занимает промежуточное положение, обречены на страдания.
У цьому світі щастя відчувають тільки останні дурні і трансцендентні особи, які піднялися над інтелектом. Всі інші, які стоять посередині між ними, страждають в лещатах матерії.
Комментарий
Коментар
Безнадежные глупцы не ведают материальных страданий, они беззаботно проживают свой век, не задаваясь вопросами о причине страданий, сопутствующих материальной жизни. По сути дела, такие люди находятся на уровне животных. Людям, находящимся на более высокой ступени развития, жизнь животных представляется исполненной страданий, но сами животные не сознают этого. Свинья имеет весьма примитивные представления о счастье: она живет в грязи, при каждом удобном случае совокупляется со своим партнером и ведет тяжелую борьбу за существование, — но сама она даже не подозревает об этом. Люди, подобные свиньям, то есть те, кто не ведает о страданиях материальной жизни, кому для счастья достаточно иметь возможность совокупляться и работать до седьмого пота, — последние глупцы. И тем не менее, поскольку такие люди не способны ощущать страдания, они «наслаждаются» так называемым счастьем. По-настоящему счастливы в этом мире только парамахамсы, то есть люди, которые обрели освобождение и, поднявшись над разумом, достигли трансцендентного уровня. Те же, кто занимает промежуточное положение, то есть уже не ведет существование свиней и собак, но еще не достиг уровня парамахамс, испытывают бесчисленные материальные страдания и потому им надлежит задавать вопросы об Абсолютной Истине. «Веданта-сутра» гласит: атха̄то брахма-джиджн̃а̄са̄ — «Настало время вопрошать о Брахмане». Вопрошать о Брахмане должны все, кто занимает промежуточное положение между парамахамсами и глупцами, которые, закружившись в водовороте чувственных наслаждений, забыли о том, что такое духовное самоосознание.
ПОЯСНЕННЯ: Безтямні дурні не усвідомлюють матеріальних страждань, вони весело проводять життя й не шукають причини злигоднів матеріального життя. Такі люди перебувають майже на рівні тварин. З погляду істот, що перебувають на вищому щаблі розвитку, життя тварин сповнене страджань, але самі тварини своїх страждань не усвідомлюють. Життя свині являє собою приклад дуже низьких критеріїв щастя: життя серед бруду, статеві зносини аби з ким і тяжка боротьба за існування. Але сама свиня цього не усвідомлює. Люди, які так само не усвідомлюють страждань матеріального життя і задоволені тим, що можуть паруватися і гарувати, належать до останніх дурнів. Однак, не відчуваючи страждань, вони вважають себе щасливими. Є також категорія людей, котрі досягнули звільнення і піднялись на трансцендентний рівень, відірвавшись від рівня інтелекту. Такі люди, що їх називають парамахамсами, справді щасливі. Але всі, хто не належить ні до категорії свиней та собак, ні до категорії парамахамс, відчувають матеріальні страждання і повинні задавати запитання про Верховну Істину. «Веданта-сутра» закликає: атга̄то брахма-джіджн̃а̄са̄ — «Прийшов час запитувати про Брахман». Шукати знання про Брахман повинні всі, хто перебуває у проміжному становищі між парамахамсами і дурнями, які, живучи лише задля задоволення чуттів, забули про пошуки самопізнання.