Skip to main content

ТЕКСТ 40

40

Текст

Текст

йато ’пра̄пйа нйавартанта
ва̄чаш́ ча манаса̄ саха
ахам̇ ча̄нйа име дева̄с
тасмаи бхагавате намах̣
йато ’пра̄пйа нйавартанта
ва̄чаш́ ча манаса̄ саха
ахам̇ ча̄нйа іме дева̄с
тасмаі бгаґавате намах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

йатах̣ — из которого; апра̄пйа — не сумевшие измерить; нйавартанта — прекратили попытки; ва̄чах̣ — речь; ча — также; манаса̄ — вместе с умом; саха — с; ахам ча — и эго; анйе — другие; име — все эти; дева̄х̣ — полубоги; тасмаи — перед Ним; бхагавате — Личностью Бога; намах̣ — склониться в почтении.

йатах̣  —  від кого; апра̄пйа  —  нездатні сягнути меж; нйавартанта  —  облишають спроби; ва̄чах̣  —  слова; ча  —  також; манаса̄  —  розумом; саха  —  разом із; ахам ча  —  а також оманне его; анйе  —  інші; іме  —  ці всі; дева̄х̣  —  півбоги; тасмаі  —  Йому; бгаґавате  —  Богові-Особі; намах̣  —  віддаємо поклони.

Перевод

Переклад

Речь, ум и эго вместе с полубогами, которые управляют ими, не добились успеха в своих попытках постичь Верховного Господа. Поэтому нам остается только, повинуясь здравому смыслу, в глубоком почтении склониться перед Ним.

Слова, розум та его, разом з їхніми панівними божествами, виявилися неспроможні пізнати Верховного Бога-Особу. Отож, як підказує здоровий глузд, треба просто шанобливо схилитися перед Ним.

Комментарий

Коментар

Те, кто, подобно пресловутой лягушке, проводит время в попытках измерить Всевышнего, могут возразить: если Абсолют непознаваем даже для полубогов, которые управляют речью, умом и эго, то есть для Вед, Брахмы, Рудры и других полубогов во главе с Брихаспати, то почему преданные проявляют к этому непознаваемому объекту такой пристальный интерес? Ответ заключается в том, что непреданным и философам-эмпирикам неведом трансцендентный экстаз, который испытывают преданные, описывая игры Господа. Когда философы-эмпирики, которым незнакомо ощущение трансцендентного блаженства, понимают, что их рассуждения и надуманные теории не имеют никакого отношения к реальности и не приносят им подлинного удовлетворения, они неминуемо утрачивают к ним всякий интерес. Преданным, по крайней мере, известно то, что Абсолютная Истина — это Верховная Личность Бога, Вишну, что подтверждают ведические гимны: ом̇ тад вишн̣ох̣ парамам̇ падам̇ сада̄ паш́йанти сӯрайах̣. О том же говорится в «Бхагавад-гите» (15.15): ведаиш́ ча сарваир ахам эва ведйах̣. Постижение ведической мудрости должно приводить к познанию Господа Кришны, а не к путаным объяснениям значения слова ахам («я»). В «Бхагавад-гите» (18.55) Господь утверждает, что единственный метод, с помощью которого можно постичь Высшую Истину, — это преданное служение: бхактйа̄ ма̄м абхиджа̄на̄ти йа̄ва̄н йаш́ ча̄сми таттватах̣. Только преданное служение дает человеку возможность осознать, что высшей истиной является Личность Бога, а Брахман и Параматма — всего лишь частичные аспекты Господа. Эту истину подтверждает здесь великий мудрец Майтрея. Исполненный глубокой преданности, он склоняется (намах̣) перед Верховной Личностью Бога (бхагавате). Тот, кто хочет постичь высший аспект Господа, стоящий выше Брахмана и Параматмы, должен последовать примеру таких великих мудрецов и преданных, как Майтрея и Видура, Махараджа Парикшит и Шукадева Госвами, и посвятить себя трансцендентному преданному служению Господу.

ПОЯСНЕННЯ: Прихильники «жаб’ячих» обрахунків можуть заперечити: якщо Абсолют незбагненний навіть для панівних божеств мови, розум та его, тобто для Вед, Брахми, Рудри та всіх півбогів на чолі з Бріхаспаті, навіщо тоді віддані так цікавляться цим незбагненним об’єктом? Відповідь полягає в тому, що віддані, розмовляючи про Господні розваги, відчувають незнаний для невідданих і умоглядних філософів трансцендентний екстаз. Коли умоглядний філософ бачить, що його теорії і здогади далекі від істини і не дарують йому ніякої насолоди, він природно облишає їх, не відчуваючи від них трансцендентної радості. Відданий, щонайменше, впевнений у тому, що Абсолютна Істина    —    це Верховний Бог-Особа, як підтверджують ведичні гімни: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам̇ сада̄ паш́йанті айах̣. Ту саму істину проголошує і «Бгаґавад-ґіта» (15.15): ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйах̣. Пізнання ведичної мудрості призначене привести до розуміння Господа Крішни, а не до філософствування щодо слова ахам, «я». Єдиний метод, який дає змогу пізнати Верховну Істину,    —    це віддане служіння, що проголошує «Бгаґавад-ґіта» (18.55): бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣. Тільки у відданому служінні можна усвідомити, що Верховна Істина    —    це Бог-Особа і що Брахман та Параматма    —    це лише Його часткові прояви. Те саме засвідчує в даному вірші великий мудрець Майтрея. Кажучи намах̣, він із щирою відданістю впокорюється Верховному Богові-Особі, бгаґавате. Якщо людина хоче пізнати найвищий аспект Господа, який перевершує Брахман і Параматму, вона повинна йти слідом за великими мудрецями і відданими, як оце Майтрея та Відура чи Махараджа Парікшіт і Шукадева Ґосвамі, і виконувати трансцендентне віддане служіння Господу.

Так заканчивается комментарий Бхактиведанты к шестой главе Третьей песни «Шримад-Бхагаватам», которая называется «Сотворение вселенской формы».

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, шостої глави, яка має назву «Створення всесвітньої форми».