Skip to main content

ТЕКСТ 32

32

Текст

Текст

виш́о ’вартанта тасйорвор
лока-вр̣ттикарӣр вибхох̣
ваиш́йас тад-удбхаво ва̄рта̄м̇
нр̣н̣а̄м̇ йах̣ самавартайат
віш́о ’вартанта тасйорвор
лока-вр̣ттікарір вібгох̣
ваіш́йас тад-удбгаво ва̄рта̄м̇
нр̣н̣а̄м̇ йах̣ самавартайат

Пословный перевод

Послівний переклад

виш́ах̣ — средства к существованию, добываемые в процессе производства и распределения; авартанта — появились на свет; тасйа — Его (вселенской формы); ӯрвох̣ — из бедер; лока-вр̣ттикарӣх̣ — средства к существованию; вибхох̣ — Господа; ваиш́йах̣ — сословие торговцев и земледельцев; тат — их; удбхавах̣ — задатки; ва̄рта̄м — средства к существованию; нр̣н̣а̄м — всех людей; йах̣ — тот, кто; самавартайат — добывает.

віш́ах̣  —  засоби до існування, що приходять від сільського господарства і розподілу продуктів; авартанта  —  виникли; тасйа  —  Його (велетенської форми); ӯрвох̣  —  зі стегон; лока-вр̣ттікаріх̣  —  засоби прожитку; вібгох̣  —  Господа; ваіш́йах̣  —  сільськогосподарська і торгова громада; тат  —  їхня; удбгавах̣  —  орієнтованість; ва̄рта̄м  —  прожиток; нр̣н̣а̄м  —  усіх людей; йах̣  —  хто; самавартайат  —  виконує.

Перевод

Переклад

Источник средств существования всех людей, каким является производство зерна и его распределение среди праджей, появился на свет из бедер вселенской формы Господа. Торговцев и земледельцев, ведающих в обществе производством и распределением, называют вайшьями.

Джерело засобів на існування для всіх істот, тобто вирощення збіжжя і його розподіл серед праджа, виникло зі стегон велетенської форми Господа. Людей сільськогосподарської і торгової громади, що цим трудяться, називають вайш’ями.

Комментарий

Коментар

Здесь однозначно сказано, что жизнь человеческого общества должна быть основана на више, то есть на земледелии и деятельности, связанной с распределением продуктов земледелия: транспортных перевозках, банковском деле и т.д. Промышленность — это противоестественный источник средств существования, особенно тяжелая индустрия, являющаяся причиной всех бед современного общества. В «Бхагавад-гите» говорится, что вайшьи, занятые вишей, должны заботиться о коровах, возделывать землю и заниматься торговлей. Мы уже говорили о том, что людям достаточно заниматься разведением коров и земледелием, чтобы у них было все необходимое для жизни.

ПОЯСНЕННЯ: Як виразно вказано в цьому вірші, засобом прожитку для людей є віша, або сільське господарство і розподіл продуктів сільського господарства, що включає в себе також транспортування, банківську систему і таке інше. Промисловість    —    це неприродне джерело засобів для прожитку, і насамперед важка промисловість, яка є причиною всіх суспільних проблем. В «Бгаґавад-ґіті» також сказано, що до обов’язків вайшій (які виробляють вішу) входить піклування про корів, сільське господарство і комерція. Ми вже говорили про те, що людина може легко прохарчуватися просто завдяки догляду за коровами і рільництву.

Обмен товарами, связанный с банковскими операциями и транспортными перевозками, — одна из сфер деятельности, необходимых в обществе такого типа. Варна вайшьев делится на несколько каст: кшетри (землевладельцы), кришаны (землепашцы), тила-ваник (торговцы зерном), гандха-ваник (торговцы пряностями) и суварна-ваник (торговцы золотом и банкиры). Брахманы являются духовными учителями и наставниками общества, кшатрии защищают подданных от воров и разбойников, а вайшьи занимаются производством продуктов и их распределением. Шудры, то есть люди, не обладающие интеллектом, не способны действовать самостоятельно и заниматься каким-либо из перечисленных выше видов деятельности; они созданы для того, чтобы служить трем высшим сословиям общества, зарабатывая таким образом средства к существованию.

Однією зі складових життєдіяльності такого типу суспільства є товарообмін, до якого входить транспортування і банківська система. Громада вайшій поділяється на багато підрозділів: кшетрі (землевласники), крішана (рільники), тіла-ванік (торговці збіжжям), ґандга-ванік (торговці спеціями), суварна-ванік (торговці золотом і банкіри). Брахмани    —    це вчителі і духовні наставники, кшатрії захищають підданих від злодіїв та негідників, а вайш’ї забезпечують суспільство продуктами, виробляючи їх і розподіляючи. Шудри, клас малоінтелектуальних людей, які нездатні самостійно діяти в жодній із перелічених сфер, покликані служити трьом вищим класам, таким чином добуваючи собі засоби на прожиток.

В былые времена кшатрии и вайшьи обеспечивали брахманов всем необходимым для жизни, поскольку у брахманов не было времени самим зарабатывать себе на жизнь. Кшатрии взимали налоги только с вайшьев и шудр, брахманы были освобождены от уплаты подоходного и земельного налога. Таково совершенное социальное устройство. В обществе, устроенном по этому образцу, не было политических, социальных и экономических потрясений. Итак, чтобы в обществе царил мир, в нем должна поддерживаться сословная структура, или деление на варны.

За давніх часів брахманів забезпечували всім потрібним для життя кшатрії та вайш’ї, тому що брахмани не мали часу на заробіток. Кшатрії збирали податки з вайшій та шудр, але брахмани були звільнені від податків чи земельного чиншу. Цей суспільний лад був таким гармонійним, що у влаштованому таким чином суспільстві не бувало ніяких соціальних заворушень, політичних струсів чи економічних криз. Отже, розподіл суспільства на соціальні стани, чи варни, конче потрібний, щоб у суспільстві панували мир та злагода.