ТЕКСТ 32
32
Текст
Текст
наиргун̣йо бхакти-лакшан̣ах̣
двайор апй эка эва̄ртхо
бхагавач-чхабда-лакшан̣ах̣
наірґун̣йо бгакті-лакшан̣ах̣
двайор апй ека ева̄ртго
бгаґавач-чгабда-лакшан̣ах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
джн̃а̄на-йогах̣ — философские изыскания; ча — и; мат-ништ̣хах̣ — целью которых являюсь Я; наиргун̣йах̣ — вышедшие из-под влияния гун материальной природы; бхакти — преданным служением; лакшан̣ах̣ — называемый; двайох̣ — обоих; апи — более того; эках̣ — одна; эва — безусловно; артхах̣ — цель; бхагават — Верховная Личность Бога; ш́абда — словом; лакшан̣ах̣ — обозначенный.
джн̃а̄на-йоґах̣ — філософський пошук; ча — і; мат-нішт̣гах̣ — скерований до Мене; наірґун̣йах̣ — вільний від ґун матеріальної природи; бгакті — віддане служіння; лакшан̣ах̣ — що називається; двайох̣ — обох; апі — більше того; еках̣ — один; ева — певно; артгах̣ — мета; бгаґават — Верховний Бог-Особа; ш́абда — словом; лакшан̣ах̣ — означений.
Перевод
Переклад
Кульминацией философских поисков истины является постижение Верховной Личности Бога. Когда, постигнув Господа, человек выходит из-под влияния гун материальной природы, он достигает уровня преданного служения. Занимается ли человек преданным служением или идет философским путем познания истины, он должен достичь одной и той же цели — Верховной Личности Бога.
Вінець філософського пошуку — це пізнати Верховного Бога-Особу. Зрозумівши це і звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, людина піднімається на рівень відданого служіння. Чи відданим служінням, чи філософським пошуком, треба знайти найвищу ціль — Верховного Бога-Особу.
Комментарий
Коментар
В «Бхагавад-гите» сказано, что после многих жизней, посвященных философским поискам, по-настоящему мудрый человек в конце концов начинает понимать, что Ва̄судева, Верховная Личность Бога, есть все, и, осознав это, предается Ему. Среди тех, кто идет путем философского познания истины, такие люди встречаются очень редко, ибо все они — великие души. Если, идя философским путем познания, человек не приходит к осознанию Верховной Личности Бога, его труд считается незавершенным. Он должен продолжать свои поиски до тех пор, пока не познает Верховную Личность Бога и не достигнет уровня преданного служения.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що після багатьох, багатьох життів, присвячених філософському пошуку, мудра людина врешті-решт усвідомлює, що Ва̄судева, Верховний Бог-Особа, — це все суще, і тому віддається Йому. Такі серйозні шукачі істини трапляються дуже рідко, тому що це дуже великі душі. Якщо філософський пошук не привів до пізнання Верховної Особи, його слід вважати незавершеним. Треба шукати істину далі, аж поки прийде розуміння Верховного Господа і відданого служіння.
Возможность войти в непосредственное соприкосновение с Личностью Бога дает человеку «Бхагавад-гита», где помимо всего прочего сказано, что те, кто идет другими путями самоосознания: путем философских изысканий и мистической йоги, — сталкиваются со множеством трудностей. После многих лет напряженного труда йог или мудрец-философ может достичь Господа, однако избранный им путь далеко не легок, тогда как путь преданного служения доступен каждому. Тот же самый результат можно получить просто занимаясь преданным служением. До тех пор пока человек, идущий философским путем познания истины, не постигнет Личность Бога, все его усилия будут напрасными. Конечная цель мудреца-философа заключается в том, чтобы слиться с безличным Брахманом, но Брахман — это не что иное, как сияние Верховной Личности. В «Бхагавад-гите» (14.27) Господь говорит: брахман̣о хи пратишт̣ха̄хам амр̣тасйа̄вйайасйа ча — «Я — основа безличного Брахмана, неуничтожимого и исполненного высшего блаженства». Господь является неистощимым источником всех форм блаженства, в том числе и блаженства Брахмана, поэтому говорится, что тот, кто обладает непоколебимой верой в Верховную Личность Бога, уже осознал безличный Брахман и Параматму.
«Бгаґавад-ґіта» дає можливість безпосередньо зустрітися з Богом-Особою, і зазначає, що ті, хто вдається до інших методів — філософських роздумів чи практики містичної йоґи, — зазнають великих труднощів. Через багато, багато років цих важких зусиль йоґ чи мудрий філософ може прийти до Господа, але цей шлях дуже важкий. Натомість шлях відданого служіння легкий для всіх. Результатів, які дає філософська мудрість і роздуми, можна досягнути просто за допомогою відданого служіння. Разом з тим, якщо умоглядні роздуми не приводять мислителя до пізнання Бога-Особи, весь його пошук залишається марним клопотом, який він добровільно взяв на себе. Остаточна мета мудреця-філософа полягає в тому, щоб злитися з безособистісним Брахманом, але Брахман — це не що інше, як сяйво Верховної Особи. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (14.27): брахман̣о хі пратішт̣га̄хам амр̣тасйа̄вйайасйа ча — «Я основа безособистісного Брахмана, незнищенної обителі найвищого блаженства». Господь — це верховне вмістище всієї насолоди, включно з блаженством Брахмана, тому вважають, що людина, яка непохитно вірить у Верховного Бога-Особу, вже пізнала безособистісний Брахман і Параматму.