ГЛАВА ТРИДЦАТЬ ПЕРВАЯ

ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ ПЕРША

Господь Капила рассказывает о скитаниях живых существ

Господь Капіла описує блукання живих істот

ТЕКСТ 1:: Господь, Верховная Личность Бога, сказал: Под надзором Верховного Господа и в соответствии с результатами своей деятельности живое существо, душа, входит в мужское семя и вместе с ним попадает во чрево женщины, чтобы воплотиться в теле определенного типа.

1:: Бог-Особа сказав: Під наглядом Верховного Господа і відповідно до наслідків своєї діяльності жива істота, душа, входить у частку чоловічого сімені і разом з ним потрапляє в лоно жінки, щоб отримати певне тіло.

ТЕКСТ 2:: В первую ночь сперматозоид сливается с яйцеклеткой, и по прошествии пяти ночей в результате дробления из яйцеклетки формируется пузырек. Через десять дней зародыш принимает форму сливы, после чего он постепенно превращается либо в комочек плоти, либо в яйцо.

2:: Першої ночі відбувається злиття сперматозоїда з яйцеклітиною, а на п’яту ніч це сполучення розвивається в бульбашку, яка на десяту ніч прибирає форми сливи. Після того вона поступово перетворюється в згусток плоті чи в яйце, залежно від виду життя.

ТЕКСТ 3:: В течение первого месяца у зародыша формируется голова, а к концу второго месяца — руки, ноги и другие части тела. К концу третьего месяца у него появляются ногти, пальцы на руках и ногах, волосяной покров, кости и кожа, а также половые органы и другие отверстия в теле: глаза, ноздри, уши, рот и анус.

3:: За місяць формується голова, наприкінці другого місяця формуються руки, ноги й інші частини тіла. Наприкінці третього місяця з’являються нігті, пальці рук і ніг, волосся на тілі, кості та шкіра, а також дітородний орган та інші тілесні отвори, як оце очі, ніздрі, вуха, рот і анус.

ТЕКСТ 4:: Через четыре месяца с момента зачатия окончательно формируются семь основных компонентов тела: лимфа, кровь, плоть, жир, кости, костный мозг и семя. К концу пятого месяца живое существо начинает ощущать голод и жажду, а по прошествии шести месяцев зародыш, покрытый водной оболочкой (амнионом), перемещается в правую сторону живота матери.

4:: За чотири місяці після зачаття проявляються сім основних складників тіла: лімфа, кров, плоть, жир, кісткова тканина, кістковий мозок і сім’я. Наприкінці п’ятого місяця дають про себе знати голод і спрага, а під кінець шостого місяця зародок, вкритий оболонкою, починає рухатися з правого боку живота.

ТЕКСТ 5:: Получая питательные вещества из пищи, которую ест мать, и напитков, которые она пьет, плод постепенно растет. При этом он все время находится в смрадной утробе, заполненной мочой и калом и являющейся рассадником глистов и других червей.

5:: Живлячись тим, що їсть і п’є матір, зародок росте, але залишається лежати в своїй жахливій оселі між випорожненнями й сечею, розсаднику всіляких хробаків.

ТЕКСТ 6:: Когда голодные черви во чреве матери снова и снова кусают нежное тело ребенка, он испытывает невыносимые муки. Оказавшись в этом ужасном положении, он то и дело теряет сознание.

6:: Все тендітне тіло дитини знову й знову кусають голодні хробаки в череві, і вона жахливо мучиться. Від страшних страждань вона раз у раз непритомніє.

ТЕКСТ 7:: Когда мать ест горькую или острую, слишком соленую или кислую пищу, ребенок в ее чреве корчится от невыносимой боли.

7:: Через те, що мати їсть гірку, гостру або занадто солону чи кислу їжу, тіло дитини постійно завдає істоті в утробі майже незносних страждань.

ТЕКСТ 8:: Покрытый водной оболочкой и окруженный кишками, ребенок лежит скорчившись в правой или левой стороне утробы матери, с головой, прижатой к животу, с согнутой спиной и шеей.

8:: Покрита зародковою оболонкою і нутрощами, дитина лежить скулена в утробі, притиснувши голову до живота й дугою вигнувши спину та шию.

ТЕКСТ 9:: Лишенный свободы передвижения, ребенок заключен в утробе матери, как птица в клетке. В это время, если судьба благосклонна к нему, он вспоминает обо всех перипетиях ста своих предыдущих жизней, и память о них причиняет ему жестокие страдания. Может ли он оставаться спокойным в такой ситуации?

9:: Так дитина перебуває в становищі ув’язненого в клітці птаха, нездатна поворухнутися. В цей час, якщо їй пощастить, вона згадує всі нещастя своїх попередніх ста життів і тяжко журиться. Який спокій розуму вона може здобути в такому становищі?

ТЕКСТ 10:: Через семь месяцев со дня зачатия ребенок, который к тому времени уже обладает сознанием, начинает чувствовать на себе давление потоков воздуха, которые действуют на него в последние недели перед родами. Под давлением этих потоков он извивается, как черви, родившиеся из той же грязной утробы.

10:: Починаючи з сьомого місяця після зачаття, зародок вже проявляє свідомість і відчуває, як його тиснуть донизу потоки повітря, які виштовхують плід під час пологів. Як хробаки, народжені в тому самому нечистому череві, він не може втриматися на одному місці.

ТЕКСТ 11:: Оказавшись в этом ужасном положении, живое существо, покрытое семью оболочками материальных элементов, сложив ладони, начинает молиться Господу, который поместил его в эти условия.

11:: Охоплена страхом, ув’язнена сімома оболонками матеріальних елементів, жива істота починає молитися зі складеними долонями до Господа, що поставив її в ці умови.

ТЕКСТ 12:: Человеческая душа говорит: Я ищу прибежища под сенью лотосных стоп Верховного Господа, который ступает по земле, приходя в этот мир в Своих многообразных вечных формах. Я ищу убежища у Него одного, потому что только Он может избавить меня от всех страхов и потому что это Он поместил меня в те условия существования, которые я заслужил своими грехами.

12:: Людська душа каже: Я віддаюся під захист лотосових стіп Верховного Бога-Особи, що приходить у численних вічних формах і ступає поверхнею землі. Я шукаю притулку лише в Нього, бо лише Він може звільнити від усього сраху і саме Він поставив мене в ці умови життя, які я цілком заслужив своїми гріховними діями.

ТЕКСТ 13:: Я, чистая душа, кажусь сейчас связанным результатами своей деятельности и потому томлюсь в материнской утробе, куда меня поместила майя. Я в глубоком почтении склоняюсь перед Тем, кто находится здесь со мной, но всегда остается чистым и неизменным. Он беспределен, но Его присутствие можно ощутить в раскаявшемся сердце. Ему я выражаю свое почтение.

13:: Я, чиста душа, що тепер немов зв’язана результатами своїх дій, лежу в утробі своєї матері, куди мене помістила майа. Я шанобливо схиляюся перед тим, хто теж перебуває поряд зі мною, але залишається вільним і незмінним. Він безмежний, але Його можна побачити в очищеному каяттям серці. Йому я шанобливо кланяюся.

ТЕКСТ 14:: Получив материальное тело, состоящее из пяти элементов, я был разлучен с Верховным Господом, и сейчас мои качества и чувства используются не по назначению, вопреки моей духовной природе. Но Господь, Верховная Личность Бога, трансцендентен к материальной природе и живым существам, у Него нет материального тела, подобного моему, и Он всегда исполнен духовных совершенств, поэтому я в глубоком почтении склоняюсь перед Ним.

14:: Потрапивши в матеріальне тіло, складене з п’яти елементів, я розлучилася з Верховним Господом, і тепер мої якості й чуття служать не за своїм призначенням, хоча суть моя духовна. Верховний Бог-Особа трансцендентний до матеріальної природи і живих істот, Він не має матеріального тіла і завжди утверджений у величі Своїх духовних якостей, тому я шанобливо схиляюся перед Ним.

ТЕКСТ 15:: Человеческая душа продолжает: Живое существо находится во власти материальной природы и ведет мучительную борьбу за существование, вращаясь в круговороте рождений и смертей. Причиной его обусловленной жизни является забвение им своих взаимоотношений с Верховной Личностью Бога. Так может ли живое существо, не получив милости Господа, снова встать на путь трансцендентного преданного служения?

15:: Людська душа провадить свою молитву далі: Жива істота потрапляє під вплив матеріальної природи і веде тяжку боротьбу за виживання, блукаючи шляхами повторюваних народжень і смертей. Причина цього зумовленого існування полягає в тому, що вона забула свої стосунки з Верховним Богом-Особою. Тому, без милості Господа, як їй знову повернутися до трансцендентного любовного служіння Господу?

ТЕКСТ 16:: Всеми живыми существами, как движущимися, так и неподвижными, управляет не кто иной, как Верховный Господь в образе Параматмы, которая является Его частичной экспансией. Господь присутствует во всех трех фазах времени: прошлом, настоящем и будущем, — поэтому обусловленные души занимаются различными видами деятельности под Его надзором, и тот, кто хочет избавиться от тройственных страданий материальной жизни, должен безраздельно предаться Ему.

16:: Всіма живими й неживими об’єктами безпосередньо керує не хто інший, як Верховний Бог-Особа в образі локалізованої Параматми, Свого часткового прояву. Він присутній у всіх трьох фазах часу — в минулому, теперішньому й майбутньому. Корячись Його волі, зумовлена душа з непам’ятних часів виконує найрізноманітнішу діяльність, і для того, щоб звільнитися від троїстих страждань зумовленого життя, ми повинні віддатися Йому, й нікому іншому.

ТЕКСТ 17:: Оказавшись в утробе матери, в месиве из крови, мочи и испражнений, корчась от жара огня пищеварения, горящего в материнском желудке, и страстно желая вырваться оттуда, он считает месяцы и молит Бога: «О мой Господь, когда же я, несчастная душа, выйду на волю из этого заточения?»

17:: Впавши в колодязь з кров’ю, випорожненнями і сечею в череві матері, потерпаючи від жару травлення в материному шлунку і прагнучи вирватися на волю, втілена душа рахує свої місяці і молиться: «Господи, коли я, нещасна душа, звільнюся з цієї в’язниці?»

ТЕКСТ 18:: О мой Господь, хотя мне всего десять месяцев, по Твоей беспричинной милости во мне проснулось сознание. Я никогда не смогу отблагодарить Тебя, друга всех падших душ, за эту беспричинную милость, и мне остается только, смиренно сложив ладони, возносить Тебе молитвы.

18:: Любий Господи, з Твоєї безпричинної милості в мені прокинулася свідомість, хоча мені лише десять місяців. Відплатити за цю безпричинну милість Верховного Бога-Особи, друга всіх палих душ, немає іншого способу, крім одного — скласти долоні й піднести до Тебе молитву.

ТЕКСТ 19:: Живые существа в телах других типов воспринимают окружающее, руководствуясь исключительно инстинктом: они способны различать только приятные и неприятные для данного тела ощущения. Я же обладаю телом, которое позволяет обуздать чувства и осознать свое предназначение, поэтому я в глубоком почтении склоняюсь перед Верховным Господом, по чьей милости я получил это тело и обрел способность видеть Его вовне и в собственном сердце.

19:: Жива істота, яка має інакше тіло, сприймає світ тільки за допомогою інстинктів і усвідомлює тільки приємні й неприємні відчуття свого тіла. Але я отримав тіло, яке дає мені змогу приборкати чуття і пізнати своє призначення. Тому я шанобливо схиляюся перед Верховним Богом-Особою, що благословив мене цим тілом і з чиєї милості я можу бачити Його в собі й поза собою.

ТЕКСТ 20:: Поэтому, о мой Господь, несмотря на ужасные условия, в которых я нахожусь, я не хочу выходить из материнского чрева, чтобы снова не оказаться в глухом колодце материальной жизни. Не успев появиться на свет, ребенок тут же попадает в ловушку Твоей внешней энергии, дева-майи, и снова начинает отождествлять себя с иллюзорным материальным телом, не находя выхода из вечного круговорота рождений и смертей.

20:: Тому, о Господи, хоча я живу в жахливих умовах, я не хочу виходити з утроби матері і знову падати в темний колодязь матеріалістичного життя. Твоя зовнішня енерґія, дева-майа, відразу ж бере немовля в полон і вкриває його оманою, яка примушує його ототожнювати себе з тим, чим воно не є, і з якої починається нескінченний ланцюг народжень і смертей.

ТЕКСТ 21:: Поэтому, взяв себя в руки, я постараюсь выбраться из тьмы неведения с помощью своего друга, чистого сознания. Храня в памяти лотосные стопы Господа Вишну, я вырвусь из круговорота рождений и смертей и избавлюсь от необходимости снова и снова входить в материнское чрево.

21:: Отож, відкинувши всі поривання й турботи, я визволю себе з пітьми невігластва за допомогою свого друга, чистої свідомості. Помістивши в своєму розумі лотосові стопи Господа Вішну, я врятуюсь від потреби знову й знову входити в утроби численних матерів і знову й знову народжуватися й помирати.

ТЕКСТ 22:: Господь Капила продолжал: Десятимесячный младенец, находящийся во чреве матери, просит об этом, но, пока он восхваляет Господа, потоки воздуха, способствующие родам, выталкивают его наружу вниз головой. Так он появляется на свет.

22:: Господь Капіла вів далі: Десятимісячна жива істота розвиває ці бажання, ще навіть перебуваючи в утробі. Але поки вона прославляє Господа, повітряний потік, який забезпечує пологи, виштовхує її вниз головою назовні, і так вона з’являється на світ.

ТЕКСТ 23:: Внезапные толчки воздуха заставляют его выйти из материнской утробы. В великих муках, вниз головой он появляется на свет, бездыханный и потерявший от сильной боли память.

23:: Несподівано виштовхнута цим повітряним потоком, дитина з великими труднощами вниз головою виходить назовні, не дихаючи й від страшних мук нічого не пам’ятаючи.

ТЕКСТ 24:: Ребенок падает на землю, перепачканный калом и кровью, и шевелится в куче испражнений, как червь, родившийся в навозе. Он утрачивает высшее знание и громко плачет, оказавшись в объятиях майи.

24:: Дитина падає на землю, вимазана кров’ю і випорожненнями, і починає ворухатися, наче хробак, народжений у гної. Втративши своє вище знання і опинившись під впливом майі, вона голосно плаче.

ТЕКСТ 25:: После того как ребенок появляется на свет, он попадает в руки людей, которые не способны понять, что ему нужно, и эти люди выхаживают его. Ему дают то, чего он не хочет, а беспомощный младенец не может даже отказаться от этого.

25:: Коли дитя виходить з утроби, його починають доглядати люди, які не розуміють, чого воно хоче. Йому дають те, чого воно не бажає, але воно нездатне навіть відмовитися.

ТЕКСТ 26:: Лежа в грязной постели, влажной от пота и кишащей микробами, несчастный ребенок не может даже почесаться, чтобы унять зуд, не говоря уже о том, чтобы сесть, встать или поменять место.

26:: Лежачи в брудній постелі, що мокра від поту й кишить від мікробів, немовля не може навіть почухатися, щоб звільнитися від сверблячки, не кажучи вже за те, щоб сісти, встати чи перейти на інше місце.

ТЕКСТ 27:: Нежное тельце беспомощного ребенка кусают комары, москиты, клопы и другие насекомые, подобно тому как маленькие черви кусают большого червя, и младенец, лишившийся знания, горько плачет.

27:: Безпорадну дитину з її ніжною шкірою кусають мушки, комарі, блощиці та інші створіння, наче хробачки, що кусають великого хробака. Втративши все знання, немовля гірко плаче.

ТЕКСТ 28:: Так в муках проходит его детство. Миновав пору детства, он вступает в отрочество, но на этом его муки не кончаются. Его раздирают бесконечные желания, и, когда ему не удается осуществить их, он по своему невежеству впадает в отчаяние или гнев.

28:: Так дитя проводить дитинство, потерпаючи від незліченних страждань, і вступає в отроцтво. Але й тут її страждання не припиняються, тому що її роздирають бажання, які їй ніколи не вдається виконати. Так, занурена в невігластво, жива істота впадає в гнів і розпуку.

ТЕКСТ 29:: С ростом тела живого существа растет и его гордыня. Разжигая в себе пагубные для души гордыню и гнев, человек начинает враждовать с теми, кто так же, как и он, одержимы вожделением.

29:: Чим більше росте тіло живої істоти, тим більше росте і її гординя, що, вкупі з гнівом, губить її душу і штовхає її до ворожнечі з такими самими рабами хтивості.

ТЕКСТ 30:: По невежеству живое существо принимает материальное тело, состоящее из пяти элементов, за себя. Эти ложные представления заставляют его считать временные вещи своей собственностью и приводят к тому, что оно все глубже погружается во тьму невежества.

30:: Під впливом цього невігластва жива істота гадає, що матеріальне тіло, зроблене з п’яти елементів, — це вона сама. Через ці хибні уявлення вона вважає тимчасові речі за свою власність і поринає в дедалі густішу темряву невігластва.

ТЕКСТ 31:: Ради собственного тела, которое является источником постоянных беспокойств и повсюду следует за человеком, закованным в кандалы невежества и кармической деятельности, человек совершает различные поступки, и эти поступки заставляют его снова и снова рождаться и умирать в материальном мире.

31:: Задля тіла, яке постійно завдає турбот живій істоті і яке ніколи її не залишає, зв’язане з нею путами невігластва і корисливої діяльності, жива істота виконує найрізноманітніші вчинки, що примушують її знову й знову народжуватися й помирати.

ТЕКСТ 32:: Поэтому, если человек снова встает на путь порока, попав под влияние тех, кто одержим желанием чувственных удовольствий, ищет любовных утех или потакает прихотям языка, он опять оказывается в аду.

32:: Отож, якщо жива істота знову стає на неправедний шлях, прислухаючись до людей, які, охоплені жагою чуттєвої втіхи, шукають статевих насолод і намагаються задовольнити язик, то вона знову йде в пекло, як і раніше.

ТЕКСТ 33:: Он утрачивает правдивость и чистоту, лишается милосердия, сосредоточенности, духовного разума, стыдливости, аскетичности, славы, терпимости и способности владеть умом и чувствами, удачливости и всех прочих добродетелей.

33:: Через таке спілкування людина втрачає правдивість, чистоту, милосердя, серйозність, духовний інтелект, скромність, аскетичність, славу, вміння вибачати, владу над розумом, владу над чуттями, щасливий талан і всі інші чесноти.

ТЕКСТ 34:: Преданный не должен общаться с закоренелыми глупцами, которые ничего не знают о своей духовной природе и похожи на дрессированных собак, пляшущих под дудку женщины.

34:: Слід триматися осторонь від грубих дурнів, які нічого не знають про природу душі і які схожі на дресированих песиків, що танцюють для задоволення жінки.

ТЕКСТ 35:: Никакая другая привязанность не способна так ослепить и подчинить себе человека, как привязанность к женщине или к общению с людьми, неравнодушными к женщинам.

35:: Жодна інша прив’язаність не затьмарює розум і не поневолює чоловіка такою мірою, як прив’язаність до жінки чи дружба з чоловіками, ласими до жінок.

ТЕКСТ 36:: Увидев свою собственную дочь, Брахма, очарованный ее красотой, забыл про приличия и, когда она приняла облик лани, превратился в оленя и погнался за ней.

36:: Побачивши вроду своєї дочки, Брахма був настільки збентежений, що безсоромно кинувся за нею в образі оленя, хоча вона прибрала подобу олениці.

ТЕКСТ 37:: Среди всех живых существ, созданных Брахмой: людей, полубогов и животных, — никто, кроме мудреца Нараяны, не способен устоять против чар майи в облике женщины.

37:: Серед усіх живих істот, створінь Брахми, — серед людей, півбогів і тварин, — за винятком мудреця Нараяни, ніхто не спроможний встояти перед чарами майі в образі жінки.

ТЕКСТ 38:: Теперь ты видишь, каким могуществом обладает Моя майя, принявшая облик женщины, которая одним движением бровей может заставить повиноваться себе величайших воинов и завоевателей мира.

38:: Поглянь лише, яку могутність посідає Моя майа в образі жінки, що одним порухом своїх брів може підкорити собі найбільших завойовників світу і тримати їх під своєю п’ятою.

ТЕКСТ 39:: Тот, кто желает достичь совершенства йоги, кто, служа Мне, осознал свою духовную природу, никогда не должен общаться с красивой женщиной, ибо в писаниях сказано, что для преданного такая женщина — это врата в ад.

39:: Той, хто прагне досягнути вершини йоґи і хто в служінні Мені пізнав свою істинну сутність, ніколи не повинен спілкуватися з привабливою жінкою, бо писання проголошують, що для відданого така жінка — це брама до пекла.

ТЕКСТ 40:: Сотворенная Господом, женщина является воплощением майи, и тот, кто общается с этой майей, принимая от нее служение, должен знать, что идет по прямой дороге к смерти, как человек, на пути которого попался заброшенный и заросший травой колодец.

40:: Господь створив жінку як уособлення майі, і той, хто спілкується з нею, приймаючи від неї служіння, повинен добре розуміти, що йде назустріч своїй смерті, як людина, яка наближається до зарослого травою колодязя.

ТЕКСТ 41:: Живое существо, которое в прошлой жизни было привязано к женщине, в следующей жизни получает женское тело и с глупым умилением взирает на майю в облике мужчины — своего мужа, рассчитывая на то, что он сделает ее богатой, даст потомство, построит дом и принесет другие материальные блага.

41:: Жива істота, яка внаслідок своєї прив’язаності до жінки в попередньому житті тепер сама народилася в жіночому тілі, в своїй ілюзії вважає майу в образі чоловіка, одруженого з нею, за того, хто дасть їй багатство, потомство, дім та інші матеріальні блага.

ТЕКСТ 42:: Женщина должна считать своего мужа, дом и детей западней внешней энергии Господа, которая таит в себе смерть, подобно призывным песням охотника, таящим в себе смерть для оленя.

42:: Тому жінка повинна вважати свого чоловіка, дім та дітей за витвір зовнішньої енерґії Господа, призначений для того, щоб знищити її, так само як милозвучний спів мисливця криє в собі смертельну загрозу для оленя.

ТЕКСТ 43:: Связанное своим телом, материалистичное живое существо переселяется с одной планеты на другую, пожиная плоды своей прошлой деятельности. Так оно запутывается в сетях кармической деятельности и жизнь за жизнью наслаждается ее плодами.

43:: Матеріалістична жива істота блукає з планети на планету, відповідно до своїх корисливих вчинків отримуючи те чи інше тіло. Так вона знову й знову виконує корисливу діяльність і пожинає її плоди.

ТЕКСТ 44:: Кармическая деятельность живого существа формирует его очередное тело, обладающее соответствующим материальным умом и органами чувств. Когда живое существо заканчивает пожинать плоды определенного этапа своей деятельности, этот конец называют смертью, а когда оно начинает получать результаты следующего этапа деятельности, такое начало называют рождением.

44:: Так, згідно зі своїми корисливими вчинками, жива істота отримує відповідне тіло з матеріальним розумом та чуттями. Коли наслідки вчинків певного типу вичерпуються, кінець пов’язаного з ними тіла називають смертю, а коли жива істота тільки починає пожинати наслідки певного типу, цей початок називається народженням.

ТЕКСТЫ 45-46:: Когда из-за болезни зрительного нерва глаза утрачивают способность различать цвет или форму, зрение атрофируется, и живое существо, которое является владельцем как глаза, так и собственно зрения, слепнет. Аналогично этому, когда физическое тело, то есть механизм, с помощью которого живое существо воспринимает мир, утрачивает способность к чувственному восприятию, это называют смертью. А тот момент, когда живое существо снова отождествляет себя с физическим телом, называют рождением.

45–46:: Коли через хворобу зорового нерва очі втрачають здатність бачити форми та барви, чуття зору відмирає і жива істота, споглядач і очей, і зору, сліпне. Так само, коли фізичне тіло, в якому відбувається сприйняття об’єктів, втрачає здатність що-небудь сприймати, це називають смертю. А коли жива істота починає вважати певне фізичне тіло за саму себе, цю мить називають народженням.

ТЕКСТ 47:: Поэтому смерти не нужно бояться, как не нужно искать спасения в отождествлении тела с душой или безоглядно предаваться наслаждениям, удовлетворяя желания плоти. Осознав свою истинную природу, человек должен сбросить с себя бремя привязанностей и идти по жизни, неуклонно следуя к цели.

47:: Тому не треба боятися смерті, як не треба ототожнювати тіло з душею чи кидатися в фізичні насолоди, надмірно задовольняючи потреби тіла. Треба пізнати істинну природу живої істоти і діяти в матеріальному світі без прив’язаності, не відхиляючись від своєї мети.

ТЕКСТ 48:: Научившись видеть истинную природу вещей, окрепнув духом в преданном служении Господу и перестав обольщаться привлекательностью материального мира, человек, опираясь на разум, должен поручить свое тело заботам иллюзорного мира. Так он сможет отрешиться от всего материального.

48:: Дивлячись на все в істинному світлі, зміцнивши себе відданим служінням і не покладаючи ніяких надій на свою матеріальну тотожність, треба в своєму інтелекті віддати тіло цьому ілюзорному світу. Так можна бути вільним від турбот, навіть живучи в матеріальному світі.