Skip to main content

ТЕКСТ 33

33

Текст

Текст

кевалена хй адхармеа
куумба-бхараотсука
йти джӣво ’ндха-тмисра
чарама тамаса падам
кевалена хй адгармен̣а
кут̣умба-бгаран̣отсуках̣
йа̄ті джіво ’ндга-та̄місрам̇
чарамам̇ тамасах̣ падам

Пословный перевод

Послівний переклад

кевалена — просто; хи — безусловно; адхармеа — совершая греховные действия; куумба — семью; бхараа — обеспечить; утсука — желая; йти — отправляется; джӣва — человек; андха-тмисрам — в Андха-тамисру; чарамам — самый; тамаса — темный; падам — район.

кевалена  —  просто; хі  —  певно; адгармен̣а  —  безбожною діяльністю; кут̣умба  —  сім’ю; бгаран̣а  —  підтримувати; утсуках̣  —  прагнучи; йа̄ті  —  йде; джівах̣  —  людина; андга-та̄місрам  —  до Андга-тамісри; чарамам  —  найбільшої; тамасах̣  —  темряви; падам  —  місце.

Перевод

Переклад

Таким образом, тот, кто, стараясь обеспечить свою семью и родственников, не брезгает сомнительными средствами, обрекает себя на существование в самом мрачном из адов, Андха-тамисре.

Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.

Комментарий

Коментар

В данном стихе особого внимания заслуживают три слова. Кевалена значит «только нечестными способами», адхармеа значит «греховный» или «неправедный», а куумба-бхараа — «содержание семьи». Разумеется, долг каждого домохозяина — обеспечивать свою семью всем необходимым, но при этом он обязан зарабатывать на жизнь честным путем, следуя заповедям священных писаний. В «Бхагавад-гите» сказано, что Господь разделил человеческое общество на четыре касты, или варны, в соответствии с наклонностями людей и характером их деятельности. Но, даже не принимая во внимание того, о чем говорится в «Бхагавад- гите», мы можем видеть, что в любом обществе положение человека определяется его наклонностями и родом деятельности. Например, того, кто делает мебель, называют плотником, а человека, работающего с молотом и наковальней, — кузнецом. Точно так же те, кто лечит людей или выполняет инженерные работы, принадлежат к определенному социальному слою и имеют свои обязанности. В зависимости от рода деятельности людей Верховный Господь разделил общество на четыре варны: брахманов, кшатриев, вайшьев и шудр. Обязанности представителей каждого из четырех сословий перечислены в «Бхагавад-гите» и других ведических писаниях.

ПОЯСНЕННЯ: Дуже велике значення в цьому вірші мають три слова. Кевалена означає «тільки (нечесними засобами)», адгармен̣а означає «неправедними», чи «безбожними», а кут̣умба-бгаран̣а означає «підтримання сім’ї». Безперечно, обов’язок сімейної людини полягає в тому, щоб підтримувати свою родину, але треба намагатися заробляти на життя визнаними, схваленими в писаннях засобами. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь розділив суспільство на чотири класи, або варни, що відповідають якостям і діяльності різних людей. Навіть не беручи до уваги «Бгаґавад-ґіту», ми бачимо, що в кожному суспільстві людину знають за її якостями й роботою. Наприклад, того, хто робить меблі з дерева, називають столяром, того, хто працює з молотом і наковальнею, називають ковалем. Так само тих, хто працює в сфері медицини чи інженерних робіт, називають відповідним чином і сподіваються виконання певних обов’язків. Верховний Господь розділив усі ці форми людської діяльності на чотири варни: брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра. У «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях визначено конкретні обов’язки брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри.

Каждый человек должен жить честно и добросовестно исполнять свои обязанности. Он не должен зарабатывать на жизнь незаконными методами, занимаясь деятельностью, которая не соответствует его качествам. Если брахман, который выполняет функции священнослужителя и обязан просвещать людей и учить их духовному образу жизни, не обладает соответствующей квалификацией, значит, он просто обманывает людей. Человек не должен добывать средства к существованию подобными методами. То же относится к кшатриям и вайшьям. В писаниях особо подчеркивается, что тот, кто хочет развить в себе сознание Кришны, должен зарабатывать на жизнь честным и посильным трудом. Как сказано в данном стихе, тот, кто добывает деньги нечестным путем (кевалена), попадает в самые мрачные области ада. Если же человек содержит семью, руководствуясь заповедями священных писаний и не преступая закона, в такой семейной жизни нет ничего предосудительного.

Людина повинна чесно працювати згідно зі своїми якостями. Їй не слід заробляти на життя нечесними засобами чи тою діяльністю, до якої вона не кваліфікована. Якщо брахмана, що виконує обов’язки священика й покликаний навчати своїх послідовників науки духовного життя, не має якостей священика, то він обдурює людей. Не слід заробляти на життя таким нечесним способом. Те саме стосується і кшатрії чи вайш’ї. Цей вірш підкреслює, що людина, яка намагається розвивати свідомість Крішни, повинна заробляти на життя повністю чесним способом, вільним від будь-якого обману. Тут зазначено, що той, хто заробляє на життя нечесним способом (адгармена) потрапляє до найтемніших місць пекла. В інакшому випадку, коли людина підтримує сім’ю схваленим і чесним способом, писання не мають ніяких заперечень щодо такого сімейного життя.